Коли монета коштує більше, ніж її номінал: цікаві факти про виробництво, обіг та заборони монет у світі

Монети супроводжують людство вже понад 2600 років, але чи замислювалися ви коли-небудь, скільки насправді коштує їх виробництво? У сучасному світі деякі монети коштують більше у виробництві, ніж їхня номінальна вартість, що змушує уряди різних країн переглядати свої підходи до карбування дрібних грошей. Розглянемо захоплюючі факти про економіку монетного виробництва, міжнародну торгівлю монетами та незвичайні способи їх використання.

Скільки насправді коштує виробництво монет

Сполучені Штати Америки: коли пенні коштує майже 4 центи

Американський монетний двір (U.S. Mint) щорічно публікує дані про витрати на виробництво монет, і цифри можуть здивувати. Станом на 2024 фінансовий рік виробництво та розповсюдження однієї монети в 1 цент (пенні) коштувало американським платникам податків 3,69 цента — майже в чотири рази більше, ніж номінальна вартість монети.​

Це не одноразове явище. Протягом 19 послідовних фінансових років як пенні, так і п’ятицентові монети (нікелі) коштували більше у виробництві, ніж їхня номінальна вартість. У 2024 році нікель коштував 13,78 цента на виробництво та розповсюдження — майже втричі більше, ніж його купівельна спроможність у 5 центів.​

Вартість виробництва монет США (2024 фінансовий рік):

Чому це відбувається? Головною причиною є зростання цін на метали. Пенні на 97,5% складається з цинку з мідним покриттям (2,5%), а нікель — з сплаву 75% міді та 25% нікелю. Коли ціни на ці метали зростають, зростає й вартість виробництва.​

Протягом 2024 фінансового року U.S. Mint виготовив понад 3,17 мільярда пенні — значне зниження порівняно з 4,14 мільярдами роком раніше. Загальні втрати від виробництва пенні та нікелів у 2024 році склали понад 85 мільйонів доларів лише на пенні.​

Канада: коли виробництво обходиться в 1,6 цента

Канада зіткнулася з подібною проблемою до 2012 року. Виробництво кожного канадського пенні коштувало уряду 1,6 цента, що призводило до щорічних втрат близько 11 мільйонів канадських доларів. Станом на 2012 рік в обігу перебувало приблизно 6 мільярдів пенні.​

Ці економічні реалії, поєднані зі зниженням купівельної спроможності через інфляцію (пенні зберігало лише одну двадцяту свого початкового купівельної спроможності), призвели до рішення уряду ліквідувати монету.​

Європейський Союз: виробництво без публічної звітності

На відміну від США та Канади, більшість європейських монетних дворів не публікують детальні дані про вартість виробництва окремих монет. Однак Європейський центральний банк координує виробництво євромонет, розподіляючи квоти між національними центральними банками країн єврозони.​

Кожен національний центральний банк несе витрати на певну частку загального річного виробництва одного або кількох номіналів. Наприклад, у 2023 році Німеччина, Франція, Італія та Іспанія були серед найбільших виробників євромонет різних номіналів.​

Де виробляють монети: монетні двори світу

Найбільші монетні двори планети

Монетний двір США є найбільшим виробником монет у світі, з потужністю виробництва до 28 мільярдів монет на рік. Система включає шість об’єктів по всій країні:​

• Філадельфія, Пенсільванія — найстаріший монетний двір (заснований у 1792 році), де виготовляються штампи для карбування монет по всій країні​

• Денвер, Колорадо — другий за активністю у виробництві обігових монет (діє з 1906 року)​

• Сан-Франциско, Каліфорнія — спеціалізується на виробництві колекційних монет якості "пруф"​

• Вест-Пойнт, Нью-Йорк — виробляє практично всі урядові інвестиційні монети з дорогоцінних металів​

• Форт-Нокс, Кентуккі — депозитарій золотих зливків США​

• Вашингтон, округ Колумбія — адміністративна штаб-квартира​

Королівський канадський монетний двір має два об’єкти: у Вінніпезі виробляються всі обігові монети Канади, тоді як штаб-квартира в Оттаві виробляє обігові монети для інших країн, колекційні монети з дорогоцінних металів, медалі та жетони.​

Монетний двір Perth (Австралія), заснований у 1899 році як філія Королівського монетного двору Великобританії, виробив у 2011 році найбільшу золоту монету у світі вагою 2231 фунт (близько 1012 кг) з чистого золота 99,99%, номінальною вартістю 53,5 мільйона доларів на той час.​

Австрійський монетний двір у Відні — один з найстаріших у світі, заснований у 1194 році. Він став єдиним монетним двором Австрії після утворення республіки у 1919 році.​

Королівський монетний двір Великобританії у Лланрісанті, Уельс, є найстарішою компанією Сполученого Королівства з історією понад тисячу років. З 2022 року монетний двір запустив завод у Південному Уельсі для вилучення дорогоцінних металів з викинутої електроніки, використовуючи це золото для ювелірної колекції "886 by The Royal Mint".​

Денверський монетний двір виробляє монети для інших країн

Цікавий факт: Денверський монетний двір США виробляє монети не лише для обігу в Сполучених Штатах, але й карбує монети для інших країн світу. Це демонструє його універсальність та репутацію у глобальній індустрії виробництва монет.​

Міжнародна торгівля монетами

Хто експортує та імпортує монети

У 2023 році провідними експортерами монет (окрім золотих) були Австрія (236 мільйонів доларів), Болгарія (133 мільйони доларів) та Сполучене Королівство (81,8 мільйона доларів).​

Найбільшим імпортером монет стали Сполучені Штати (434 мільйони доларів). У 2023 році США імпортували монети з Австралії (843,7 мільйона доларів, 451,775 тонн), Австрії (208 мільйонів доларів, 169,307 тонн), Болгарії (120,6 мільйона доларів, 113,710 тонн), Німеччини (52,5 мільйона доларів, 45,630 тонн) та Сполученого Королівства (51,8 мільйона доларів, 45,045 тонн).​

У 2019 році головними експортерами монет були Європейський Союз (86,5 мільйона доларів, 10,1 мільйона кг), Словацька Республіка (73,1 мільйона доларів, 4,9 мільйона кг), США (59,9 мільйона доларів), Німеччина (42,7 мільйона доларів, 80,288 кг) та Канада (37,5 мільйона доларів).​

Ця торгівля включає як колекційні, так і комеморативні монети, які не є законним платіжним засобом, але мають велику цінність для нумізматів та інвесторів.

Країни, що припинили виробництво дрібних монет

Канада: перша велика економіка, що відмовилася від пенні

У березні 2012 року міністр фінансів Канади Джим Флаерті оголосив про ліквідацію пенні під час представлення федерального бюджету на 2012 рік. Останнє канадське пенні було виготовлено 4 травня 2012 року, а розповсюдження нових монет припинилося восени того ж року.​

Канадське пенні залишається законним платіжним засобом безстроково — канадці можуть продовжувати використовувати їх для транзакцій. Однак, оскільки монети поступово зникають з обігу, при розрахунках готівкою ціни округляються до найближчих п’яти центів. Наприклад, 1,02 долара округляється до 1,00 долара, а 1,03 долара — до 1,05 долара.​

Важливо, що безготівкові платежі (чеки, кредитні та дебетові картки) продовжують розраховуватися до центу. Уряд також заохочував канадців жертвувати свої пенні на благодійність.​

Європейські країни та округлення до 5 центів

У Європейському Союзі вісім країн припинили або припиняють виробництво монет номіналом 1 та 2 євроценти, запроваджуючи систему округлення для готівкових розрахунків:​

Країни з округленням до 5 євроцентів:

• Фінляндія — округлення з січня 2002 року (одразу після введення євро)​

• Нідерланди — округлення з вересня 2004 року після успішного експерименту в місті Верден​

• Бельгія — обов’язкове округлення з 1 грудня 2019 року; Національний банк припинив виробництво монет 1 та 2 центи​

• Ірландія — округлення з 2015 року після пробного проекту у Вексфорді у 2013 році​

• Італія — парламент ухвалив рішення про припинення карбування з 1 січня 2018 року​

• Словаччина — округлення запроваджено​

• Естонія — округлення з 1 січня 2025 року​

• Литва — округлення з 1 травня 2025 року​

Важливо розуміти, що монети 1 та 2 євроценти залишаються законним платіжним засобом навіть у цих країнах. Магазини зобов’язані приймати їх і можуть видавати як решту. Жодна окрема країна єврозони не може в односторонньому порядку вилучити ці монети з обігу — для цього потрібна одностайна згода всіх членів єврозони.​

Округлення застосовується лише до готівкових платежів. При оплаті карткою ви все ще платите точну суму до цента.​

Опитування Євробарометра, проведене наприкінці 2024 року, показало, що 61% жителів країн єврозони підтримують припинення використання монет 1 та 2 євроцентів. У Литві підтримка реформи за минулий рік зросла на три відсотки до 69%.​

Інші країни, що відмовилися від дрібних монет

• Нова Зеландія — ліквідувала монети 1 та 2 центи у 1990 році, а монету 5 центів — у 2006 році​

• Австралія — вилучила монети 1 та 2 центи з обігу у 1992 році​

• Швеція — припинила виробництво монет 1 та 2 ере ще на початку цього тренду​

Досвід цих країн показує, що ліквідація дрібних монет не призводить до інфляції.​

Сполучені Штати планують припинити виробництво пенні

У лютому 2025 року президент Дональд Трамп оголосив про намір припинити виробництво пенні, вказавши, що монета "буквально коштує нам більше двох центів". U.S. Mint оголосив, що розмістив останнє замовлення на заготовки для пенні та припинить карбування нових монет після вичерпання поточних запасів.​

Згідно з повідомленнями Wall Street Journal, виробництво пенні має припинитися до початку 2026 року. Однак залишається незрозумілим, чи має президент односторонні повноваження для ліквідації монети — останній раз США припинили випуск монети (півцента) у 1857 році, що вимагало схвалення Конгресу.​

Заборони та обмеження на використання монет

Заборона переплавлення монет у США

З 2006 року в Сполучених Штатах заборонено переплавляти пенні та нікелі або експортувати їх у великих кількостях. Ця заборона була запроваджена U.S. Mint після того, як ціни на мідь різко зросли, і вартість металу в монетах почала перевищувати їхню номінальну вартість.​

Директор монетного двору Ед Мой пояснив: "Якби лише 1% усіх нікелів та пенні, що перебувають в обігу, були переплавлені, платники податків мали б оплатити рахунок у 43 мільйони доларів".​

Порушники можуть отримати штрафи до 10,000 доларів, п’ять років ув’язнення або обидва покарання.​

Однак є виняток: монети можна переплавляти для творчого використання, наприклад, для виготовлення ювелірних виробів. Навіть такі ювелірні вироби можна продавати з прибутком, оскільки незаконним є лише отримання прибутку від самого металу. Для ювелірних виробів використовуються інші елементи та праця, що виправдовує прибуток.​​

Інші монети США, такі як срібні дайми, квотери та півдолари, можна переплавляти, якщо це не робиться з метою отримання прибутку від металу. Наприклад, переплавка монет для особистого використання в мистецтві дозволена.​

Між 1967 та 1969 роками в США також короткочасно діяла заборона на переплавку срібних монет, коли ціни на срібло почали зростати і люди почали вилучати ці монети з обігу.​

Релігійні заборони на використання криптовалют як валюти

В деяких мусульманських країнах релігійні органи заборонили використання криптовалют як валюти на основі ісламського права (шаріату).

Індонезія — у листопаді 2021 року Національна рада улемів (Majelis Ulama Indonesia, MUI), найвищий мусульманський релігійний орган країни, постановив, що використання криптовалют як валюти є харам (забороненим) через елементи невизначеності, азартних ігор та шкоди.​

Однак криптовалюти як товари можуть бути предметом торгівлі, якщо вони демонструють чіткі вигоди та відповідають принципам шаріату. Вердикти MUI не є обов’язковими з юридичної точки зору, але можуть впливати на те, як мусульмани сприймають цифрові активи.​

Афганістан — режим Талібану у 2022 році запровадив абсолютну заборону на всі операції з криптовалютами з релігійних та економічних причин.​

Інгушетія (Росія) — релігійний орган також заборонив операції з криптовалютою, що викликало суперечки в соціальних мережах.​

Незвичайні способи використання монет

Монети як ювелірні вироби

Створення ювелірних виробів з монет стало популярною формою мистецтва та ремесла. Майстри використовують ювелірні пилки для вирізання складних узорів із монет, залишаючи зображення, що "плавають" у межах ободу монети.​

У Сполучених Штатах це абсолютно законно (18 U.S.C. §331), якщо ви не намагаєтеся представити монету як щось інше, ніж змінена монета — наприклад, не можна змінити дату монети та видавати її за раннішу версію.​

У Токіо працює магазин World Coin Gallery біля району Акіхабара, який спеціалізується на перетворенні грецьких та римських монет на ювелірні вироби — переважно кулони та перстні. Вони використовують як справжні монети, так і репліки.​

Багато компаній, включаючи Gold Creations у Чарлстоні, створюють репліки монет з затонулого іспанського галеону Nuestra Señora de Atocha (1622), виготовляючи кулони та медальйони з 14-каратного, 18-каратного золота або срібла з хрестом та щитом, характерними для іспанських монет XVII століття.​

Монети як вотивні подарунки: "дерева монет"

По всій Британії та Ірландії існує давня традиція "дерев монет" (coin-trees), коли монети ритуально вбивають у кору дерев як вотивні подарунки. Ця традиція сягає приблизно 2000-річного періоду обігу монет у Британії і пов’язана з народними віруваннями та побажаннями.​

Незвичайні форми грошей в історії

До появи стандартизованих монет різні культури використовували дивовижні предмети як валюту:

Гігантські кам’яні диски Яп — на мікронезійському острові Яп гігантські вапнякові диски, відомі як Раї, використовувалися (і досі використовуються) як валюта. Деякі з них досягають 3,6 метра в діаметрі та важать кілька тонн. Цінність кожного каменя визначається його розміром, віком, історією та складністю транспортування.​

Чайні цеглини — у стародавньому Китаї пресоване чайне листя використовувалося як валюта. Ці цеглини було зручно зберігати та транспортувати, вони були міцними і могли використовуватися як платіжний засіб протягом багатьох років. У разі необхідності їх можна було розламати та заварити.​

Пір’я екзотичних птахів — у доколумбовій Мезоамериці пір’я кетцалів та ара високо цінувалося за красу та рідкість, використовувалось як валюта та вплітались у складні головні убори.​

Зуби китів — на Фіджі полірований зуб кита був найбільш шанованою валютою, яку обмінювали під час весіль, вибачень та важливих подій. Для блиску використовували кокосову олію, а коли місцеві запаси вичерпувалися, зуби імпортували.​

Солі — в Ефіопії великі брусочки солі, відомі як амоле, використовувалися як гроші та приправа. Торговці перевозили стоси цих брусків через пустельні торгові маршрути. Їх використовували для купівлі товарів або погашення боргів аж до 1900-х років.​

Манілли — ці мідні або бронзові прикраси у формі браслетів використовувалися як валюта в Західній Африці. Вони навіть відігравали роль у трансатлантичній работоргівлі. Попри колоніальні спроби викупити їх, археологи досі виявляють ці цінні артефакти.​

Хутро білок — у середньовічній Русі та Фінляндії хутро рудих білок становило ключову валютну одиницю. Навіть частини, як лапки та мордочки, використовувалися як дрібні гроші. Цікаво, що фінське слово "гроші" — "raha" — спочатку означало хутро.​

Колеса пармезану — у середньовічній Італії великі колеса сиру пармезан використовувалися як їстівна валюта та застава. Тривалий процес витримки та дорога підготовка робили ці колеса цінними торговими товарами, які можна було ділити за потреби для платежів.​

Монети у формі інструментів

У стародавньому Китаї в VI столітті до н.е. монети карбували у формі лопат та ножів. Хоча це може здатися незвичним вибором, він був свідомим — думка полягала в тому, що повсякденний сільськогосподарський інструмент буде розпізнаний та зрозумілий торговцями, а не монета — незвична концепція для деяких людей того часу.​

Висновки

Світ монет набагато складніший та цікавіший, ніж здається на перший погляд. Від парадоксальної ситуації, коли виробництво монети коштує більше, ніж її номінальна вартість, до міжнародної торгівлі колекційними монетами та творчого перетворення монет на ювелірні вироби — монети продовжують відігравати важливу роль в економіці та культурі різних країн.

Тенденція до ліквідації дрібних монет, яка почалася з Нової Зеландії у 1990 році та продовжується досі у багатьох європейських країнах, демонструє прагматичний підхід урядів до економії бюджетних коштів та спрощення грошового обігу. Водночас заборони на переплавлення монет та релігійні обмеження на використання певних форм валюти показують, що питання грошей завжди виходить за межі чистої економіки та торкається правових, культурних та релігійних аспектів суспільного життя.