НАЗК розповіло, хто у лідерах за кількістю неподаних декларацій
16:45 | Економічна правда
Упродовж першого півріччя 2025 року Національне агентство з питань запобігання корупції отримало близько 9,5 тис.
повідомлень про факти неподання або несвоєчасного подання декларацій за результатами кампанії декларування–2024.
Про це повідомляє НАЗК.
Лідерами за кількістю неподаних чи поданих несвоєчасно декларацій стали:
органи місцевого самоврядування 22%:
органи Національної поліції України 21%;Міністерство оборони України 10%;
органи Державної кримінально-виконавчої служби 8%;
органи Державної служби з надзвичайних ситуацій 8%;
органи Державної податкової служби 6%;
суди та інші органи судової влади 5%;
органи Державного агентства лісових ресурсів 4%;
обласні державні адміністрації 3%;
Міністерство юстиції України 3%.
Такі повідомлення надсилаються до НАЗК у межах процедури встановлення своєчасності подання декларацій, що передбачена законом "Про запобігання корупції", зазначено у повідомленні.
Державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства та установи перевіряють, чи подали декларації їх працівники — колишні або теперішні, члени конкурсних комісій або Громадської ради доброчесності.
Про виявлені факти неподання або несвоєчасного подання декларації уповноважені підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції установи інформують НАЗК;
НАЗК вивчає отриману від уповноважених підрозділів інформацію та вживає заходів для притягнення посадовців до відповідальності за неподання чи несвоєчасне подання декларації.
Порушення вимог законодавства щодо декларування тягне за собою адміністративну та кримінальну відповідальність: За несвоєчасне подання декларації без поважних причин передбачена адміністративна відповідальність – сплата штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За умисне неподання декларації настає кримінальна відповідальність – штраф від 2,5 тис.
до 3 тис.
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи від 150 до 240 годин або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавлення волі строком на один рік.
Також суд може заборонити обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Крім того, рішення суду тягне за собою внесення відомостей про особу до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.
НАЗК наголошує, що значна кількість повідомлень про факти неподання чи несвоєчасного подання декларацій може свідчити про недостатньо ефективну роботу уповноважених підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції.
"Кількість таких випадків можна зменшити, якщо вчасно інформувати працівників — як діючих, так і звільнених — та надавати їм потрібні поради й допомогу", – говориться у повідомленні.
Нагадаємо:
Раніше повідомлялося, що у 2024 році посадовці зареєстрували у своїх деклараціях на 49% більше криптовалюти, аніж роком раніше.
За результатами моніторингу способу життя чиновників за сім місяців 2025 року винесено 17 судових рішень про цивільну конфіскацію активів на 30 млн грн.
Раніше повідомлялося, що НАЗК виявило тенденцію збільшення випадків декларування авто за заниженою ціною.
Журналісти видання NGL.media виявили у деклараціях чиновників, правоохоронців, мерів і народних депутатів сотні випадків заниження вартості придбаних автомобілів.