Не хлібом єдиним: історія соціальної пекарні, яка опинилася на межі закриття

За час великої війни в Україні стало більше людей з інвалідністю.
Суспільство їх помічає, але ще вчиться правильно з ними взаємодіяти.
Однак люди з ментальною інвалідністю залишаються поза увагою не лише громадян, а й держави. Ментальна інвалідність – це інвалідність, пов’язана з психічними або інтелектуальними порушеннями (наприклад, аутизм чи синдром Дауна). Для допомоги таким людям вісім років тому в Києві відкрилася інклюзивна пекарня Good Bread From Good People, яка їх працевлаштовує.
Наразі пекарня опинилася в складному фінансовому становищі.
Без належної підтримки її "фінансова подушка" може вичерпатися за кілька місяців. ЕП розповідає історію бізнесу, який дає людям з ментальною інвалідністю можливість відчувати себе повноцінними членами суспільства. Більше, ніж бізнес Пекарня працює з 2017 року.
Її відкрив киянин Владислав Малащенко, коли йому було трохи більше 20 років.
Він навчався в театральному коледжі, а згодом почав працювати в театрі і паралельно – з дітьми з особливостями розвитку. Малащенко навчався на соціального терапевта і хотів заснувати підприємство, у якому можна працевлаштувати людей з ментальною інвалідністю.
З’явилася ідея створити пекарнею, адже роботу з хлібом використовують у терапевтичних цілях. Владислав Малащенко в березні 2022 року Перша пекарня була маленька: одна піч, стіл, кілька пекарів та адміністратор.
Виготовляли кекси на замовлення.
Проте у 2023 році вона переросла в чотириповерховий інклюзивний хаб та повноцінне соціальне підприємство.
Щоправда, такого юридичного статусу в Україні не існує, зазначає CEO Good Bread Наталя Шадріна, яка долучилася до цього бізнесу п"ять років тому. В Україні роботодавці можуть отримати компенсацію за працевлаштування людей з інвалідністю.
Однак ідеться лише про відшкодування витрат на облаштування робочого місця (спеціальні меблі, пандуси, програмне забезпечення).
Тимчасом працевлаштування людей з ментальною інвалідністю потребує оплати послуг наставника та супроводу.
Покривати їх бюджетними коштами не дозволяється. Читайте також: Квота з часів СРСР.
Що не так з обовʼязковим працевлаштуванням людей з інвалідністю Наразі в хабі працюють підопічні психоневрологічного інтернату.
Часто це люди, які перебували в дитячих інтернатах і згодом перейшли до інтернату для дорослих. "Людям з ментальною інвалідністю потрібна допомога.
Багатьом на них байдуже, навіть родичам.
Держава посадила їх в інтернати, щоб "вони собі не нашкодили".
Фактично ж їх закрили, щоб вони нікому не заважали", – каже CEO Good Bread. Робота в пекарні для багатьох з них стала єдиними місцем, де вони можуть почуватися повноцінними членами суспільства. "На відкриття нашого простору прийшов один митець з ментальною інвалідністю.
Він послухав, подивився, як ми тут спілкуємося, і сказав, що ми нібито обманюємо людей.
Мовляв, усе настільки добре, що не може бути правдою.
Тобто людина не уявляла, що до неї взагалі може бути таке ставлення", – каже Шадріна. Як живе пекарня під час війни До великої війни Good Bread можна було назвати невеликою крафтовою пекарнею – класичним малим бізнесом, який сам себе забезпечував.
Підприємство працювало і з корпоративним сегментом – великим бізнесом, який робив замовлення в межах своїх проєктів корпоративно-соціальної відповідальності. Війна внесла корективи.
Майже всі працівники роз"їхалися в безпечні місця, хтось релокувався разом з психоневрологічним інтернатом.
Проте вже з 9 березня 2022 року Малащенко і невелика група волонтерів почали знову випікати хліб. "Ми не вірили, що може початися велика війна, але трохи до неї підготувалися: купували борошно, масло, інгредієнти.
Коли Київ був оточений, а частини Київської і Чернігівської областей були в окупації, з тих запасів почали випікати хліб і передавати його людям в укриття та Київській ТРО", – згадує Шадріна. Після звільнення випікали більше хліба і доставляти в населені пункти, де була зруйнована інфраструктура.
За час великої війни передали понад мільйон хлібин.
Шадріна жартує, що якби не звітна табличка, то сама б не повірила в такі цифри. Читайте також: Тісто і рівність.
Як люди із синдромом Дауна працюють у київських піцеріях З того часу і донині Good Bread 80% свого хліба віддає на благодійність.
У 2022 році одна з організацій купувала хліб для своїх ланч-боксів, але то була лише невелика частина продажів.
На благодійність передають білий та світлий бутербродний хліб, який виготовляється за стандартними технічними умовами.
Натомість для комерційних продажів хліб роблять за авторськими рецептами. На початку великої війни пекарня існувала завдяки власним накопиченням.
У березні 2022 року вийшла стаття в The New York Times, де згадували київську пекарню.
За словами Шадріної, хоча в тексті не було прямих посилань, "це дуже спрацювало": українці та іноземці стали активно підтримувати бізнес донатами. Поступово почали повертатися працівники з ментальною інвалідністю.
У лютому 2023 року відновили продаж фірмових кексів. Як працюють люди з ментальною інвалідністю Зараз в інклюзивному просторі працюють 43 людини з ментальною інвалідністю.
Вони становлять близько 80% з тих, хто залучений безпосередньо на виробництві, та 60% від усіх працівників хабу.
Зокрема, вони працюють в адміністрації, кур’єрами, у логістичному підрозділі, комунікують з клієнтами. Перед працевлаштуванням людина повинна мати висновок медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), у якому зазначено, скільки часу вона може працювати. "Графік роботи формується відповідно до можливості людини, а висновок МСЕК його коригує.
Людина все одно спершу приходить на мінімальну зайнятість, виконує прості завдання.
Кожен має власну динаміку розвитку.
Хтось спершу працює три години на день, три дні на тиждень і поступово збільшує цей час.
Хтось може працювати п’ять днів на тиждень по п’ять годин", – пояснює Шадріна. Вона додає, що в Good Bread діють три важливі правила: ритм, правило і режим.
Для людей важливо мати чітко визначені робочі дні та період. "Кожна людина, яка до нас приходить, відчуває свою потребу в цьому місці.
Наприклад, що вони випікають хліб, який потрібний конкретним людям.
Так вони розуміють, що мають свою соціальну мету", – пояснює Шадріна. До великої війни середній вік працівників підприємства становив 45 років.
Зараз збільшилася кількість молоді, зокрема тих, хто закінчив коледж, але не може знайти роботу.
Тому цей показник знизився до 30 років.
Людей на роботу знаходять через різні канали, зокрема соціальні мережі та за допомогою "сарафанного радіо".
Часто звертаються батьки, які шукають роботу для своїх дітей. Читайте також: Пенсії у зв"язку з інвалідністю: хто має право на виплати та як отримати За словами CEO Good Bread, підприємство пропонує всім своїм працівникам середні ринкові зарплати.
За даними сайту з пошуку роботи Work.ua, середня зарплата пекаря в Києві становить 27,2 тис.
грн, в Україні – 24 тис.
грн. На підприємстві працює супровідний персонал: ті, хто перебувають поруч з людьми з ментальною інвалідністю і допомагають їм виконувати роботу.
Ольга – одна з них.
Дівчина переїхала з Часового Яру, де керувала великим спортивним комплексом, а тепер супроводжує в пекарні одразу кількох людей. Ольга зі своєю підопічною "Коли приходить нова людина і, наприклад, чистить буряк від шкірки, то це відбувається дуже довго.
Завдання Олі – не квапити, а створити атмосферу, у якій людина відчує, що їй довіряють, що в неї є час навчитися", – пояснює Шадріна. Вранці та ввечері в пекарні обов"язково проводять зустрічі, під час яких планують роботу, рефлексують та обговорюють, що хорошого сталося за день. Який роблять хліб Виробництво має кілька зон.
Біля входу – зона фасування безкоштовного хліба.
Тут його виймають з печей, він холоне, його фасують у пакети і складають у великі коробки.
За місяць пекарня випікає 9 тис.
хлібин, які передають волонтерам. Волонтерський хліб У глибині облаштували зону комерційного напрямку та кондитерський цех.
Там готують авторський хліб: солодовий, гречаний, цибулевий, з родзинками. "Для нас важлива робота з асортиментом.
Ми маємо знаходити компромісне рішення між тим, що потрібно цільовій аудиторії, і тим, що можуть зробити наші працівники.
Усе, що не може робити людина з ментальною інвалідністю або хоч якось долучитися, ми не беремо в асортимент", – наголошує директорка пекарні. В асортименті пекарні 15 видів хліба (ціна від 50 грн до 190 грн) та дев"ять видів солодкої випічки.
Кекс, який купують найчастіше, коштує 600 грн, великий тарт – 1 100 грн.
Загалом за місяць виготовляють 4,6 тис.
одиниць комерційної випічки. Авторський хліб З тістоміса тісто переносять на стіл, відважують (для кожної хлібини є своя вага), формують вручну буханки, вкладають у форми і ставлять випікатися.
Формування буханців вручну залишили навмисне, адже це дозволяє робітникам отримувати додаткові навички: уважність, рахування, розвиток дрібної моторики. За гранти вдалося придбати частину обладнання, яке допомагає оптимізувати витрати або прибрати важку фізичну працю.
Найдорожче – це печі, холодильні та морозильні вітрини.
Піч може коштувати 600-800 тис.
грн. Читайте також: Хлібом єдиним: три історії пекарів, які надихають на підприємництво На виробництві також є кулінарна зона.
З 2021 року підприємство почало робити комплексні обіди і через волонтерські організації передавати їх безхатькам.
Запустили окремий збір, який люди могли підтримати донатами. Після початку великої війни цей напрям призупинив роботу, але донати продовжували надходити.
Назбиралися 300 тис.
грн, тож приготування обідів поновили.
За місяць кухарі готують близько 500 порцій, які передають нужденним. Чому Good Bread опинився в скруті 15 липня на сторінці компанії з’явився допис про скрутне фінансове становище. "Good Bread тримається на тому, що вдається виграти (грант – ЕП).
Але виграти – не означає вижити.
Ми кожен місяць шукаємо, як оплатити рахунки, зібрати команду, спекти хліб, виплатити стипендії.
Настав момент, коли нових рішень ще немає, а ресурсів – уже немає", – ідеться в дописі.
За словами Малащенка, через три місяці підприємство "може зупинити те, що будувалося роками". Шадріна пояснила, що дохідна частина операційного бюджету складається з кількох джерел: грантові кошти, донати і кошти з комерційних продажів.
За 2024 рік гранти становили 6-10% бюджету, донати – 30-40%, хоча раніше сягали 50%.
Вони зменшувалися поступово, адже зростали доходи від комерційного напрямку. "Гранти – непередбачувана історія.
Ми очікуємо погодження кількох, у деяких нам відмовили.
Це проблема не тільки наша, а багатьох людей та організацій.
Закриття USAID збільшило конкуренцію на цьому ринку", – зазначила СЕО Good Bread. Читайте також: Які державні органи та організації не отримають кошти через призупинення фінансування USAID? Список Вона пояснила, що пів року команда нарощувала доходи від продажу хліба, проте за цей час обсяги отриманих командою донатів скоротилися, а нових грантів пекарня не отримувала.
"Досі касовий розрив вдавалося покривати доходами минулих періодів.
Проте продовжувати так ми не можемо, адже, по-перше, ми просто "з"їмо" весь цей бюджет, а по-друге – все одно не встигнемо за цей час запустити ті напрямки, які акумулюватимуть необхідний дохід", – додала Шадріна. Наталя Шадріна, СЕО Good Bread Дефіцит обігових коштів становить близько 600 тис.
грн на місяць.
У Good Bread сподіваються, що ця сума зменшиться, якщо вони почнуть отримувати гранти. Пекарня не може відмовитися від випікання хліба на благодійність, на що йде третина її витрат, адже тоді зруйнується модель, яку будувала команда, вважає Шадріна.
"Ми можемо взяти трьох фахових працівників пекарні, робити класні продукти, продавати їх, мати певний прибуток, забезпечувати собі майбутнє і зупинитися.
Проте тоді ми перестанемо змінювати суспільство", – каже вона. Публікація прохання про допомогу в соціальних мережах дозволила пекарні покрити 70% обов"язкових витрат за липень, додає вона.
Наразі ж соціальне підприємство робить ставку на збільшення комерційних продажів, адже нині виробництво завантажене не на 100%, запас потужностей ще є. Фото Олександра Чекменьова