Скільки коштує державне будівництво?

У 2024 році центральна та місцева влада витратили майже чверть трильйона гривень на будівельні роботи: від ремонту доріг та відновлення мостів до реконструкції лікарень і облаштування бомбосховищ у школах. Завищені в рази ціни стали буденністю для державних закупівельників.
Новини про це регулярно з"являються у профільних ЗМІ, які відстежують закупівлі у системі Prozorro.
ЕП вирішила оцінити, як сильно відрізняються ціни у різних закупівлях та проаналізувати, чи зросла "маржа" за три роки великої війни. Кожного місяця Національний інститут розвитку інфраструктури при Державному агентстві відновлення публікує дані про ціни на будівельні матеріали, які закуповуються за бюджетні кошти в системі Prozorro.
Мінімальні, середні та максимальні ціни на півсотні позицій у розрізі регіонів дають загальне уявлення про розкид вартості, а разом із тим – про потенційні прибутки на будівельних тендерах. Якщо зібрати ці дані за останні три роки, то можна побачити, що, наприклад, ціни на фарбу для дорожньої розмітки наприкінці 2022 року коливалися в межах 100-149 грн за кілограм.
А навесні 2025 року – від 96 грн до 230 грн. Тобто, різниця між цінами тепер становить два з половиною рази, хоча ще два роки тому один і ціни на один і той же товар відрізнялися у півтора раза (тут і далі ціни вказані без урахування транспортної складової, яка рахується окремо). .weekly_charts figure{ margin-inline-start: 0px;!important; margin-inline-end: 0px;!important; font-size:13px; } label[for^="inputs"] { font-size:14px; } .weekly_charts { display: flex; flex-wrap: wrap; /* Додає перенос елементів */ justify-content: center; /* Центрує елементи по горизонталі */ gap: 10px; /* Додає проміжок між елементами */ } import {Runtime, Inspector} from "https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js"; import define from "https://api.observablehq.com/d/4eeb20ce6e610eae@777.js?v=4"; new Runtime().module(define, name => { if (name === "vis1") return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis1-d6b9a9fd")); }); Цю ситуацію можна проілюструвати не лише цифрами, а й конкретними прикладами. Видання "Наші гроші" проаналізувало два десятки угод на 4,5 млрд грн щодо експлуатаційного утримання доріг, укладених від початку 2025 року в різних регіонах України.
Три чверті з них – підряди місцевих Служб відновлення та розвитку інфраструктури (колишній "Укравтодор"), а решта – замовлення обласних адміністрацій. З’ясувалося, що підрядники виставляють дуже різні розцінки на одні й ті самі види робіт.
Наприклад, Черкаська Служба Держвідновлення за різними контрактами отримала від компанії "Автострада" ціну на дорожню розмітку маркувальною машиною від 16 775 грн до 19 347 грн за кілометр лінії.
І це найвищі тарифи серед усіх проаналізованих контрактів служб Держвідновлення. Читайте також: Максим Шкіль: Держава профінансувала захист енергооб’єктів від ракет на 10% Водночас та ж "Автострада" запропонувала Чернігівській Службі ціну на аналогічну розмітку в межах 10 704–11 341 грн за кілометр – це вже найнижча ціна по цій категорії робіт. Розкид стосується не лише фарби.
Наприклад, розкидання солі по дорогах у Чернігівській області, згідно з контрактом з тією ж "Автострадою", коштує 100–110 грн за тисячу квадратних метрів.
А в Черкаській – уже 380 грн.
Тим часом Хмельницька Служба замовила цю ж послугу в місцевого облавтодору всього за 10 грн. А організація Dozorro відмічає, що лише в квітні в деяких проаналізованих будівельних тендерах укриття для школи ціни на окремі позиції були завищені в 500 разів. Якщо ж проаналізувати 61 позицію, за якими веде моніторинг Держвідновлення, то наприкінці 2022 року мінімальні ціни були на 32% нижчі за середні, а максимальні – на 46% вищі.
У 2025-му цей дисбаланс зріс: середньозважене відхилення від середніх цін становить 42% та 69%, відповідно. .weekly_charts figure{ margin-inline-start: 0px;!important; margin-inline-end: 0px;!important; font-size:13px; } label[for^="inputs"] { font-size:14px; } .weekly_charts { display: flex; flex-wrap: wrap; /* Додає перенос елементів */ justify-content: center; /* Центрує елементи по горизонталі */ gap: 10px; /* Додає проміжок між елементами */ } import {Runtime, Inspector} from "https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js"; import define from "https://api.observablehq.com/d/4eeb20ce6e610eae@777.js?v=4"; new Runtime().module(define, name => { if (name === "vis2") return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis2-1a5b04b6")); }); Звичайно, сам по собі розкид цін не є прямим доказом корупції.
Часто завищені позиції в кошторисах компенсуються, наприклад, заниженими зарплатами з виплатами "в конвертах" тощо.
Але тренд на збільшення розкиду – однозначно негативне явище. Подолати його – перш ніж Україна почне повноцінно освоювати 50 млрд євро з європейської програми Ukraine Facility – буде непросто.
Одним із можливих інструментів має стати створення при Держвідновленні Центральної закупівельної організації (ЦЗО).
Відповідна постанова Кабміну ухвалена 1 квітня. Читайте також: Місто швидких тендерів: як у Миколаєві працює схема з держзамовленнями ЦЗО проводитиме закупівлі для обласних служб відновлення, груп управління проєктами та дочірніх підприємств Держвідновлення.
Також, за запитом, можливо буде проводити тендери для інших замовників будівництва – органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій, державних підприємств тощо. Головна ідея – усунути місцевого замовника від процесу вибору виконавця, а отже – й від впливу на формування цін у контрактах.
Той лише подаватиме заявку до ЦЗО, яке визначатиме тип закупівлі, готуватиме тендерну документацію, проводитиме саму закупівлю та обиратиме переможця, якого потім "передасть" назад на місце для фізичної реалізації проєкту. Проте повністю виключити регіональні осередки, за якими все одно залишиться прийом і контроль робіт, не вийде.