Енергетичний розрив з Росією: як ЄС та Україна будують нове майбутнє

З моменту вторгнення московії в Україну кожен громадянин ЄС сплатив понад 400 євро за російське викопне паливо.
Дані, опубліковані центром досліджень CREA, свідчать про продовження продажу росією палива країнам ЄС попри низку санкційних пакетів.
Це дозволяє країні-агресору продовжувати війну проти України. У травні 2022 року ЄС представив детальний план RePowerEU.
Його розробили у відповідь на російсько-українську війну, щоб зменшити залежність від російського викопного палива та пришвидшити справедливий енергетичний перехід. Оскільки Україна планує спростити дозвільні процедури для відновлюваної енергетики, важливо подивитися, як це робить Євросоюз у межах плану REPowerEU, чи підходить він нам і чи готові ми до таких змін. План відкриває можливості для низьковуглецевого розвитку, диверсифікації джерел енергії та енергоефективності.
Водночас він може негативно вплинути екосистеми та громади.
То чи можливо втілити план REPowerEU в Україні? ЄС vs російські енергоносії План скорочення залежності країн Євросоюзу від викопного палива росії передбачає такі три пункти. 1.
Енергозбереження.
Вимушене зменшення споживання енергетичних ресурсів повинне прискорити розвиток технологій (енергоефективні рішення, виробництво чистої енергії з відновлюваних джерел) та інвестиції в цю галузь.
Це рішення націлене на приватні домогосподарства, промисловість та інфраструктурні об’єкти. План передбачає двосторонній підхід.
Структурні зміни мають посилити середньо- та довгострокові енергоефективні заходи, тоді як зміна споживчої поведінки сприятиме негайному енергозбереженню.
Передбачені підвищення енергоефективності будівель та додаткова економія енергоресурсів. 2.
Диверсифікація постачальників енергоносіїв.
Для цього необхідно ввести цифрові інструменти обліку та укласти довготермінові контракти з надійними партнерами.
Це оптимізує використання інфраструктури для транспортування та зберігання палива за умови дотримання антимонопольного законодавства. Крім диверсифікації постачальників нафти, газу та вугілля, у ЄС шукають альтернативні джерела для ядерного палива.
Для цього розширюють співпрацю з міжнародними партнерами, зокрема для збільшення потужностей з конверсії, збагачення та виробництва уранового палива в Євросоюзі та за його межами. 3.
Прискорений перехід ЄС на відновлювану енергію.
Розвиток джерел відновлюваної енергетики сприятиме швидшій відмові від викопного палива.
Це знизить ціни на електроенергію з ВДЕ та скоротить імпорт викопного палива. Крім сонячних фотоелектричних систем, важливу роль відіграють системи генерації електроенергії з вітру.
Європейський Союз є одним з лідерів з виробництва вітрової електроенергії і має значні території, перспективні для розвитку відповідної інфраструктури.
Серед них – морська економічна зона. ЄС також прагне подвоїти кількість встановлених теплових насосів, плануючи збільшити їх до 10 млн протягом наступних п’яти років.
Прискорити розгортання теплових насосів, геотермальної та сонячної теплової енергії, що можуть замінити викопне паливо в індивідуальному опаленні, допоможе оновлення систем центрального теплопостачання та використання промислового тепла. Чи все так просто Втілення амбітних планів з розвитку відновлюваної енергетики та формування здорової конкуренції пов’язане з низкою перешкод.
Серед них – тривалий процес отримання дозволів і складні правила вибору місця.
За даними плану REPowerEU, отримання дозволу для вітрових проєктів може тривати до дев’яти років, для наземних СЕС – до 4,5 року залежно від правил конкретної країни ЄС. Для прискорення процесу передбачене спрощення процедур на національному рівні, залучення місцевих та регіональних ресурсів, а також введення принципу відновлюваної енергії як вищого суспільного інтересу.
Додаткові заходи включають створення спеціальних зон із цільовими показниками генерації ВДЕ та інші спрощення дозвільних процедур з урахуванням екологічних ризиків. Читайте також: Задача із зірочкою.
Який Green Deal пропонують Україні Ще одна перешкода – тривалий і складний процес оцінки впливу проєктів та енергетичних мереж на довкілля.
Проєкти з відновлюваної енергетики та накопичення енергії в зонах прискорення отримують перевагу через спрощення адміністративних процедур.
Встановлюються чіткі терміни для отримання дозвільних документів, а за відсутності відповіді вчасно застосовується "мовчазне схвалення" (механізм може працювати, якщо передбачений законодавством). Після подання заявки органи проводять скринінг, щоб визначити можливий негативний вплив на територію і довкілля.
Якщо заявка відповідає вимогам, проєкт вважається схваленим.
Якщо під час скринінгу виявлено, що проєкт може мати значний негативний вплив на довкілля, необхідно провести оцінку впливу на довкілля.
Якщо дозволяється відступ від ОВД, держава повинна впровадити пом’якшувальні або компенсаційні заходи, які є обов"язковими для заявника. Також серед викликів – проблеми з під’єднанням до мережі, обмеження щодо адаптації технологічних специфікацій під час видачі дозволів, нестача кадрів у дозвільних органах і серед операторів мереж. Енергетичний перехід в Україні Після початку великої війни енергетична інфраструктура України зазнає постійних ракетних та дронових атак.
Це спричинило необхідність диверсифікації джерел енергії та постійного відновлення генерації (реконструкція чи будівництво об’єктів). московія окупувала близько 25% встановлених потужностей ВДЕ.
Особливо критична ситуація з ВЕС: 75% або близько 1,25 ГВт розташовані на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей (з урахуванням потужностей, захоплених до 2022 року, – 1,4 ГВт).
Також окуповані понад 14% СЕС (близько 0,6 ГВт). Реалізація проєктів ВДЕ займає тривалий час.
Щоб прискорити процес відповідно до підходів плану REPowerEU, доцільно розглянути такі етапи. 1.
Картографування територій, придатних для розвитку відновлюваної енергетики.
Цей процес повинен відбуватися із залученням національних, регіональних та місцевих органів влади.
При картографуванні варто враховувати наявні потужності ВДЕ та необхідну інфраструктуру (електромережі, накопичувачі), розрахунок потенційного обсягу енергії з визначенням видів генерації, можливість багаторазового використання дахів та фасадів будівель. 2.
Просторове планування, що передбачає визначення земельних, внутрішніх водних та морських районів, де впровадження генерації з ВДЕ не матиме значного впливу на довкілля.
Насамперед необхідно проаналізувати рельєф місцевості, цільове призначення земель, їх віддаленість від населених пунктів, розташування природно-заповідних територій, екологічної мережі та інші можливі обмеження. Важливий аналіз можливого транскордонного впливу.
Території, де такий вплив імовірний, не рекомендовано включати в планування, оскільки це вимагатиме додаткових транскордонних консультацій (згідно з конвенцією про оцінку впливу на довкілля в транскордонному контексті) і значно подовжить терміни процедур. 3.
Скорочення термінів і спрощення дозвільних процедур для ВДЕ на територіях прискорення можливі завдяки попереднім дослідженням на етапі просторового планування.
Вони можуть бути використані при підготовці звіту з ОВД, потребуючи лише підтвердження через післяпроєктний моніторинг. Згідно з RePowerEU, це також спростить аналіз матеріалів спеціалістами уповноважених органів.
Результати післяпроєктного моніторингу мають завантажуватися в базу даних для подальшого аналізу та врахування при визначенні нових територій для прискорення розгортання ВДЕ. Що далі Залишається відкритим питання, наскільки підходи до спрощення процедур у межах REPowerEU можна застосувати в українських реаліях і чи готова Україна їх втілити.
Такий крок вимагає ґрунтовного аналізу, залучення профільних експертів та консультацій із зацікавленими сторонами: спрощення дозвільних процедур має відбуватися з урахуванням екологічних та соціальних ризиків.
Успіх енергетичного переходу залежить від відповідального підходу, планування та співпраці з ЄС. Щоб використати можливості REPowerEU, Україні потрібно вивчити досвід інших країн у спрощенні процедур для ВДЕ, забезпечити баланс між прискоренням дозволів та екологічною безпекою, посилити науково-аналітичну базу для ухвалення рішень щодо ВДЕ, покращити механізми ОВД та СЕО. Україна повинна слідувати курсу Євросоюзу на розвиток ВДЕ, однак робити це зважено.
Для цього потрібно розвивати науково-аналітичну базу, посилювати спроможність регуляторних органів та впроваджувати найкращі практики екологічного контролю.
Такий підхід дозволить зробити перехід на відновлювані джерела енергії не лише швидким, а й безпечним для довкілля та суспільства. Співавтор – Юрій Задорожній, еколог