Європа не може "подарувати" Путіну 240 мільярдів євро заморожених активів московія - МЗС Естонії
09:55 | Економічна правда
Європейські країни вже шукають консенсус, щоб не "подарувати" Путіну 240 млрд євро заморожених активів московія.
Про це заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна під час неформального саміту міністрів закордонних справ країн ЄС у Варшаві, повідомляє "Укрінформ".
Питання продовження санкцій проти московії та долі 240 млрд євро заморожених активів московія буде вирішуватися в червні цього року.
Для продовження європейських санкцій потрібно буде досягти консенсусу, що вимагає відповідної роботи.
"Ми наполегливо працюємо над тим, щоб знайти вихід.
Нам потрібен цей консенсус або інші рішення, що формують різні коаліції для підтримки уряду Бельгії, який фактично володіє більшістю цих активів.
Їх не можна залишати на самоті", – зазначив міністр.
Він підкреслив, що заморожені активи московія жодному разі не можна "подарувати" Путіну.
"Не можу уявити, що той чи інший лідер у Європі може повернутися після червневої наради з питань закордонних справ і сказати, що ми надали Путіну 240 мільярдів євро як "нагороду" за все, що він зробив", – цитує агентство міністра закордонних справ Естонії .
Неформальний саміт міністрів закордонних справ країн ЄС стартував вчора, у ньому також бере участь Велика Британія.
Нагадаємо:
Раніше Цахкна заявив, що блокування продовження санкцій проти московії з боку Угорщини призведе до того, що країни G7 та ЄС будуть змушені виплачувати багатомільярдні позики України, що були забезпечені московитськими активами.
Глава Міністерства закордонних справ зазначив, що якщо угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан реалізує свою погрозу заблокувати продовження санкцій ЄС, це може покласти фінансовий тягар багатомільярдних кредитів Україні на країни G7 та ЄС, адже ці кредити були забезпечені саме за рахунок прибутків із заморожених російських активів.
Більшість заморожених активів зберігається в Euroclear – фінансовому посереднику, що базується в Бельгії.
Єврокомісія намагається розробити резервний план на випадок провалу продовження санкцій, але більшість юридичних варіантів мають серйозні труднощі.
Відтак Естонія виступає за повну конфіскацію російських активів країнами G7, а не просто за їх замороження.
Раніше повідомлялося, що європейська компанія Euroclear передасть €3 млрд заморожених російських коштів західним інвесторам, які працювали у московія і кошти яких минулого року Москва конфіскувала.
Euroclear планує вилучити та перерозподілити ці російські кошти, заморожені у бельгійській фірмі.
Така можливість з"явилася у влади ЄС у 2024 році після зміни санкционного режиму.
Компетентний орган надав дозвіл на розгляд компенсаційних сум та їх використання.
Раніше Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Євросоюз не допустить відновлення залежності від газу та нафти агресора.
"Залежність від московії шкодить не лише нашій безпеці, а й економіці.
Наші ціни на енергоносії не можуть диктуватися ворожим сусідом.
Нам потрібен останній поштовх для поступової відмови від російського викопного палива", – заявила вона
Голова Єврокомісії визнала, що останнім часом в Європі спостерігається невелике збільшення імпорту енергоносіїв з московії, але спрогнозувала, що воно буде тимчасовим.
Також повідомлялося, що Європейський союз розглядає можливість введення санкцій проти торгового підрозділу російського нафтового гіганта Lukoil PJSC, що базується в Дубаї.
Материнська компанія "Лукойл" була другим за величиною продавцем російської нафти на зовнішніх ринках минулого року.