Національний банк України знизив облікову ставку до 8%

Правління Національного банку ухвалило рішення знизити облікову ставку до 8%. Продовження пом’якшення монетарної політики має на меті подальшу підтримку економіки в умовах пандемії та карантинних заходів.

Інфляція у березні-квітні була нижчою, ніж очікувалося, попри тимчасове зростання цін протягом перших тижнів карантинних заходів.

У минулому місяці зростання споживчих цін у річному вимірі сповільнилося до 2,3%. Зростання цін стримували насамперед три фактори: здешевлення енергоносіїв на світових ринках, відображення залишкових ефектів від торішнього зміцнення гривні, а також збільшення пропозиції сирих продуктів харчування. Ці чинники переважили зворотний тиск на ціни з боку березневого послаблення гривні та ажіотажного попиту на окремі товари після запровадження карантинних заходів.

За попередніми даними онлайн-моніторингу НБУ, інфляція у квітні також залишатиметься низькою. Підвищений попит на товари першої необхідності та ажіотаж на валютному ринку, спричинений психологічними чинниками, досить швидко вичерпалися. Тож ціни на більшість продуктів харчування та ліки, які зросли під час перших тижнів карантину, впродовж останніх тижнів знижувалися.

Інфляція у 2020 році залишиться в цільовому діапазоні 5% +/- 1 в.п. Монетарні та фіскальні заходи з підтримки економіки не стануть цьому на заваді.

Інфляція помірно прискориться в подальші місяці і на кінець 2020 року становитиме 6%, тобто залишиться в межах цільового діапазону. Заходи фіскальної та монетарної політик, спрямовані на підтримання бізнесу та населення, частково компенсують падіння споживчого попиту. Однак споживчий попит залишатиметься пригніченим ще досить тривалий час після завершення дії карантину, і це стане на заваді зростанню інфляції понад цільовий рівень у поточному році.

Інфляцію також стримуватиме зниження світових цін на енергоносії, яке і далі буде позначатися на вартості палива на внутрішньому ринку.

Водночас прискорення інфляції з поточних показників відбудеться, насамперед, унаслідок перенесення на ціни нещодавнього знецінення гривні.

У першому кварталі 2021 інфляція тимчасово вийде за межі цільового діапазону через ефект низької бази порівняння, але в подальшому уповільниться до рівня середньострокової цілі в 5%, де й залишатиметься надалі. Утримувати її на такому рівні допоможе як виважена монетарна політика Національного банку, так і стриманіша фіскальна політика після завершення пандемії та відновлення економічної активності.

Унаслідок карантинних обмежень для подолання пандемії та глобальної кризи українська економіка скоротиться на 5,0% у 2020 році, але відновить зростання на рівні близько 4% у наступні роки.

Негативний вплив пандемії на українську економіку очікується відносно короткостроковим, але досить потужним. Карантинні заходи вже зменшили ділову активність, споживання та зайнятість населення. Скорочення глобального попиту також обмежує експортні можливості країни. За нашими оцінками, вплив цих чинників на економіку найвідчутніше позначиться упродовж другого кварталу цього року.

Поступове скасування карантинних обмежень зумовить відновлення української економіки в другому півріччі 2020 року. Цьому сприятиме також м’яка фіскальна та монетарна політики. Збільшення урядом бюджетних видатків на подолання кризи і заходи Національного банку з підтримання банківської системи зменшать негативний вплив пандемії на економіку.

Національний банк переглянув прогноз дефіциту поточного рахунку на 2020 рік у бік зменшення.

У цьому році дефіцит поточного рахунку становитиме 1,7% ВВП (порівняно з 3,2% у січневому прогнозі). Обсяги імпорту товарів в Україну скоротяться суттєвіше за експорт. В умовах карантинних обмежень у всьому світі та падіння цін на глобальних ринках Україна зменшить обсяги закупівель енергоносіїв і більшості товарів не першої необхідності. Негативні наслідки пандемії для експорту будуть слабшими з огляду на очікуване збереження попиту на продовольство. Водночас зниження переказів від трудових мігрантів буде з надлишком компенсоване скороченням витрат українців на закордонні подорожі.

Після відновлення економічної активності у світі та в Україні дефіцит поточного рахунку знову розшириться. Це буде зумовлено реалізацією відкладеного попиту на імпортні товари з боку населення, відновленням інвестиційного імпорту бізнесом, а також очікуваним зниженням надходжень від транзиту газу. Втім, показник дефіциту залишатиметься на рівні 3-4% ВВП, як і передбачав січневий прогноз Національного банку.

Ключовим припущенням реалізації такого макроекономічного прогнозу є, як і раніше, продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Україна впритул наблизилася до схвалення Радою директорів МВФ нової програми співпраці. Оновлений прогноз НБУ передбачає отримання першого траншу фінансування на суму близько 2 млрд дол. США у другому кварталі.

По-перше, це дасть змогу покрити збільшений до 7,5% ВВП дефіцит державного бюджету. Україна зможе впевнено пройти період пікового боргового навантаження, а також профінансувати заходи з підтримки бізнесу та населення в умовах, коли сповільнюється ділова активність, знижується зайнятість і податкові надходження до бюджету, а іноземні інвестори залишають ринки, що розвиваються.

По-друге, фінансування від МВФ та інших офіційних міжнародних партнерів допоможе підтримувати міжнародні резерви України на рівні 27-29 млрд дол. США упродовж цього та наступних років.

Таким чином, співпраця з МВФ є головною передумовою збереження макрофінансової стабільності в Україні під час світової кризи. Відповідно, відсутність програми з Фондом залишається основним ризиком для втілення даного прогнозу.

Іншим важливим ризиком для реалізації зазначеного прогнозу є триваліший термін пандемії коронавірусу та збереження обмежувальних заходів, необхідних для її подолання, на довший період.

Від цього безпосередньо залежатиме швидкість відновлення як глобальної, так і української економіки.

Актуальними залишаються також інші ризики:

• ескалації військового конфлікту на сході  країни;
• скорочення врожаю зернових і плодоовочевих культур в Україні через несприятливі погодні умови;
• збільшення волатильності світових цін на продукти харчування з огляду на глобальні зміни клімату та ризик посилення протекціонізму у світі.

Таким чином, Правління Національного банку ухвалювало рішення щодо зниження облікової ставки в умовах, коли інфляційний тиск є помірним, а економіка потребує суттєвої підтримки через негативний вплив карантинних заходів на показники ділової активності, споживання та зайнятості населення.

Беручи до уваги цей комплекс обставин, Правління  Національного банку продовжило пом’якшення монетарної політики і знизило облікову ставку на 2 п.п. до 8%.

У комплексі з іншими заходами, вжитими Національним банком, зокрема з розширення інструментарію для підтримання ліквідності банків, та запровадженням банками пільгових умов для позичальників, це надасть економіці стимул, необхідний для підтримання населення і бізнесу в ці складні часи та швидкого відновлення ділової активності після завершення карантину.

Національний банк очікує подальшого зниження облікової ставки до 7% упродовж цього року.

Оцінюючи можливу швидкість руху до цієї позначки, Національний банк зважатиме на перебіг переговорів із МВФ, розвиток ситуації з коронавірусом та темпи згортання карантинних заходів, а також антикризові заходи урядів та центральних банків інших країн.

Національний банк не виключає можливості й більшого пом’якшення монетарної політики у цьому році у тому випадку, якщо скорочення споживчого попиту через карантинні заходи та послаблення ділової активності будуть суттєвіше тиснути на інфляцію в бік її зниження, ніж ми очікуємо зараз.

Зниження облікової ставки до 8% ухвалене рішенням Правління Національного банку України від 23 квітня 2020 року № 289-рш "Про розмір облікової ставки".

Новий детальний макроекономічний прогноз буде опубліковано в Інфляційному звіті 30 квітня 2020 року.

Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала ухваленню Правлінням Національного банку цього рішення, буде оприлюднено 4 травня 2020 року.

Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 11 червня 2020 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.