Виступ Голови Національного банку Якова Смолія під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики

Доброго дня, шановні колеги!

Доводжу до вашого відома, що Правління Національного банку ухвалило рішення знизити облікову ставку до 10% річних з 13 березня 2020 року.

Ми продовжуємо прогнозоване пом’якшення монетарної політики, щоб повернути інфляцію в цільовий діапазон 5% +/- 1 в.п. та підтримати економічне зростання в Україні в умовах охолодження світової економіки.

Що відбувалося з цінами з часу попереднього засідання з монетарної політики?

Інфляційний тиск у перші місяці року вичерпувався швидше, ніж ми очікували. У січні споживча інфляція уповільнилася до 3,2%, у лютому – до 2,4% у річному вимірі. Це швидше, ніж передбачала наша прогнозна траєкторія. Як наслідок, наразі інфляція перебуває нижче нашої середньострокової цілі в 5%, яка є оптимальною з точки зору розвитку української економіки.

Стрімкіші темпи уповільнення інфляції зумовлені низкою чинників.

По-перше, це є відображенням торішнього зміцнення гривні у вартості товарів, насамперед імпортних.

По-друге, зросла пропозиція окремих сирих продуктів харчування.

По-третє, знизилися світові ціни на енергоносії.

Ці чинники нівелювали ефект значного споживчого попиту, підсилений тривалим підвищенням реальних доходів населення. Так, зростання реальних зарплат прискорилось у січні до 12,5%, а темпи зростання роздрібного товарообороту і надалі перевищують 12%.

Якою ж буде подальша динаміка інфляції?

Січневий прогноз Національного банку передбачав інфляцію 4,8% на кінець 2020 року. Однак він може бути переглянутий у квітні залежно від подальшого розвитку подій.

Досі поширення коронавірусної інфекції мало обмежений і нейтральний вплив на українську економіку. Український експорт продовжує зростати. Певне зниження цін на окремі товари вітчизняного експорту більш ніж компенсоване подальшим нарощуванням фізичних обсягів поставок за кордон. Водночас ціни на товари, які Україна імпортує, насамперед на енергоносії, знижуються навіть швидше, ніж на експорт.

Навіть не беручи до уваги останні події на ринку нафти цінова ситуація була сприятливою для України. Так, у середньому за лютий порівняно з роком раніше ціни на нафту знизилися на 10-15%, на газ у Європі – на 50%, в той час як ціни на метали – на 11-12%, а ціни на зернові та залізну руду практично не змінились.

Український валютний ринок, у свою чергу, наразі реагує на невизначеність із ситуацією з вірусом та посилену турбулентність на фінансових і товарних ринках погіршенням настроїв та підвищеною нервозністю. Це спровокувало суттєве зростання попиту на іноземну валюту понад її пропозицію, починаючи з минулого тижня.

Для згладжування значних курсових коливань Національний банк зберігає активну присутність на міжбанківському валютному ринку з минулого тижня. Лише цього тижня чистий продаж валюти Національного банку сягнув 700 млн дол. США, і ми готові за необхідності продовжити валютні інтервенції. Попри те, що напружена ситуація на валютному ринку зумовлена виключно психологічним чинником, це створює ризик погіршення інфляційних очікувань і, відтак, може позначитися на споживчих цінах у майбутньому. 

Хоча поки поширення коронавірусу у світі не мало суттєвого впливу на економічне зростання та інфляцію в Україні, у квітні, найвірогідніше, нам доведеться переглянути макропрогнози. Адже на економічній активності та інфляції в Україні ще не позначилися такі наслідки поширення коронавірусу як:

• тиск на ціни в бік зниження та охолодження світової економіки;
• пом’якшення монетарної політики центральними банками провідних економік світу і торговельних партнерів України у відповідь на ці процеси;
• запровадження урядами країн заходів для недопущення поширення COVID-19.

Крім падіння цін на світових ринках через коронавірус, на інфляцію в Україні у бік зниження будуть тиснути конкурентні війни між країнами-виробниками нафти, які нещодавно розгорнулися. Вони провокуватимуть підтримання рекордно низьких цін на енергоносії, що впливатиме і на ціни товарів українського експорту.

Загалом, усі ці чинники матимуть різноспрямований вплив на економічне зростання та інфляцію в Україні, що посилює невизначеність.

На що ми також зважали, ухвалюючи сьогоднішнє рішення?

Як і раніше, ключовим припущенням, яке Правління бере до уваги, залишається продовження співпраці з Міжнародних валютним фондом.

Укладення нової програми з МВФ  зменшить вразливість економіки України в період турбулентності на світових ринках в часи пікових виплат за державним боргом. Також на сприйняття України інвесторами впливатимуть рішення  українських судів щодо відповідальності та зобов’язань ексвласників неплатоспроможних банків перед державою.

Водночас, ризик поширення коронавірусу може у разі реалізації призвести до рецесії світової економіки та значного сповільнення економічної активності в Україні. Суттєве зниження світового попиту, а також переоцінка інвесторами ризиків країн, що розвиваються, можуть негативно позначитися на показниках зовнішньої торгівлі України та ускладнити залучення фінансування.

Актуальними залишаються також інші ризики:

• ескалації військового конфлікту на сході країни та нові торговельні обмеження з боку Росії;
• скорочення врожаю зернових і плодоовочевих культур в Україні через несприятливі погодні умови;
• збільшення волатильності світових цін на продукти харчування з огляду на глобальні зміни клімату.

Таким чином, ми сьогодні ухвалювали рішення про облікову ставку в умовах, коли інфляційний тиск слабшає швидше, ніж очікувалося, а економіка потребує подальшої підтримки.

Беручи до уваги цей комплекс обставин, ми  продовжили пом’якшення монетарної політики і знизили облікову ставку на 1 п.п. до 10%, як і було передбачено січневим прогнозом. Для нас головне – що це надасть необхідний стимул економіці без шкоди для нашої пріоритетної цілі з інфляції.

Якою буде монетарна політика НБУ в подальшому?

Як і раніше, Національний банк очікує зниження облікової ставки до 7% до кінця цього року.

Оцінюючи темп руху до цієї позначки, ми будемо уважно стежити за:

• розвитком ситуації із поширенням коронавірусу у світі та в Україні, її впливом на українську та світову економіку;
• реакцією на неї урядів та центральних банків;
• перебігом переговорів з МВФ щодо укладення нової програми співпраці, від чого залежатимуть очікування учасників фінансових ринків та ціни на українські активи.

У разі сприятливого розвитку подій та за умови прискореної реалізації реформ новим Урядом України Національний банк матиме можливість для швидшого пом’якшення монетарної політики.

Натомість, у випадку реалізації окреслених ризиків Національний банк буде оперативно реагувати наявними інструментами монетарної політики.

Дякую за увагу!

Облікова ставка Національного банку України (з 1992 року)