Національний банк знизив облікову ставку до 11%

30.01.2020 14:11 | Fin.Org.UA

Правління Національного банку ухвалило рішення знизити облікову ставку до 11% річних з 31 січня 2020 року. Національний банк продовжує пом’якшення монетарної політики, щоб забезпечити інфляцію на рівні цілі 5% та підтримати стійке економічне зростання.

У 2019 році споживча інфляція сповільнилася до 4,1% (з 9,8% у 2018 році) – найнижчого рівня за останні шість років. Національний банк досягнув середньострокової інфляційної цілі 5% ± 1 в. п., яку декларував з 2015 року, навіть швидше, ніж очікувалося. Зміцнення гривні мало вирішальний вплив на стрімке уповільнення інфляції наприкінці 2019 року, нівелювавши ефекти досить сильного споживчого попиту. 

Протягом переважної частини 2020 року інфляція перебуватиме нижче цільового діапазону 5% ±1 в. п., але повернеться в його межі наприкінці року

Уповільнення інфляції, за оцінками НБУ, продовжується. Починаючи з січня і протягом переважної частини року вона буде нижче цільового діапазону 5% ±1 в. п. Однак вона прискориться у IV кварталі і становитиме 4,8% за підсумками 2020 року.

Цьому сприятиме низка чинників. По-перше, минулорічна ревальвація гривні продовжить відображатися на вартості імпортованих товарів і товарів з високою часткою імпорту в собівартості. По-друге, збереження відносно невисоких цін на енергоносії на світових ринках стримуватиме подорожчання палива на внутрішньому ринку. По-третє, продовольча інфляція за відсутності шоків пропозиції буде незначною завдяки очікуваному поліпшенню врожайності овочів та фруктів.

Водночас дещо вищими, ніж торік, будуть темпи зростання адміністративно-регульованих цін, насамперед через подальше приведення акцизів на тютюнові вироби до європейських рівнів.

У 2021–2022 рр. інфляція внаслідок пом’якшення монетарної політики перебуватиме на рівні середньострокової цілі 5% ±1 в. п. Збереженню стабільно низьких темпів інфляції також продовжать сприяти:

  • виважена фіскальна політика;
  • відносно низькі ціни на енергоресурси на світових ринках;
  • підвищення продуктивності української економіки.

Економічне зростання прискориться з 3,3% у 2019 до 3,5% у 2020 році, а в наступні роки становитиме близько 4%

Прискоренню темпів економічного зростання сприятиме пом’якшення монетарної політики. Високий рівень приватного споживання та інвестицій залишатиметься основним рушієм економічного зростання. Водночас внесок чистого експорту у ВВП і далі буде від’ємним через значні потреби реального сектору економіки в інвестиційному імпорті.

Досить високі темпи зростання реальних доходів населення також зумовлять подальше скорочення розриву в заробітних платах порівняно із сусідніми країнами. Це й надалі буде збільшувати зацікавленість українців у працевлаштуванні в Україні, а не за кордоном.

Дефіцит поточного рахунку у 2020–2022 роках , як і раніше, перебуватиме в прийнятних межах

У 2019 році дефіцит звузився до 0,7% ВВП. Значний внесок у його зменшення мало отримання НАК «Нафтогаз» компенсації від російського Газпрому за рішенням Стокгольмського арбітражу. Однак і без урахування цих коштів дефіцит поточного рахунку звузився завдяки меншому дефіциту зовнішньої торгівлі товарами, стійкому зростанню експорту послуг, меншим обсягам репатріації дивідендів.

У 2020-2022 рр. дефіцит поточного рахунку коливатиметься на рівні 3-4%. Розширення дефіциту буде пов’язане, зокрема, з високими обсягами інвестиційного імпорту і зниженням надходжень від транзиту газу. Водночас це компенсуватиметься суттєвішими надходженнями капіталу до приватного сектору в результаті поліпшення інвестиційного клімату.

Основним припущенням макроекономічного прогнозу залишається подальша співпраця з МВФ

Національний банк очікує укладення нової програми співпраці з Фондом у найближчі місяці після схвалення Верховною Радою України необхідних законопроєктів. Завдяки новій програмі з МВФ, офіційним залученням та збереженню інтересу нерезидентів до ОВДП збережеться щорічне зростання міжнародних резервів України, попри період пікових виплат за зовнішнім державним боргом. У 2020 році вони перевищать 29 млрд дол. США і продовжать збільшуватися у 2021-2022  роках.

Ключовим  ризиком для реалізації цього макропрогнозу Національний банк, як і раніше, бачить відтермінування укладення нової програми співпраці з МВФ. Так само, зберігаються ризики для макрофінансової стабільності насамперед внаслідок рішень українських судів щодо відповідальності та зобов’язань ексвласників неплатоспроможних банків перед державою. 

Реалізація цих ризиків може погіршити курсові й інфляційні очікування та ускладнити доступ до міжнародних ринків капіталу в умовах необхідності здійснення пікових боргових виплат.

Актуальними є також інші ризики:

  • подальшого охолодження світової економіки та погіршення умов торгівлі;
  • ескалації військового конфлікту на сході країни та нові торговельні обмеження з боку Росії;
  • скорочення врожаю зернових і плодоовочевих культур в Україні через несприятливі погодні умови;
  • збільшення волатильності світових цін на продукти харчування з огляду на глобальні зміни клімату;
  • зменшення обсягів припливу іноземного капіталу.

Таким чином, за даного макроекономічного прогнозу та в умовах збереження балансу ризиків Правління Національного банку вирішило знизити облікову ставку одразу на 2,5 в.п. Пом’якшення монетарної політики сприятиме активізації кредитування реального сектору і прискоренню економічного зростання.

Національний банк прогнозує зниження облікової ставки до 7% на кінець 2020 року завдяки швидкому поліпшенню макроекономічної ситуації в країні

Очікується, що найбільше облікова ставка знизиться впродовж першого півріччя поточного року. Це вплине на подальше зниження вартості кредитів для бізнесу та населення, а також стимулюватиме ділову активність.

Разом з тим реалізація низки зазначених проінфляційних ризиків як внутрішнього, так і зовнішнього походження може зумовити повільніше зниження облікової ставки.

Натомість у разі прискореної реалізації реформ та суттєвого припливу інвестицій можливе зниження облікової ставки більш прискореним темпом.

Зниження облікової ставки до 11% ухвалено рішенням Правління Національного банку України від 30 січня 2020 року № 76-рш "Про розмір облікової ставки".

Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала прийняттю Правлінням Національного банку цього рішення, буде оприлюднено 10 лютого.

Новий детальний макроекономічний прогноз буде опубліковано в Інфляційному звіті 6 лютого.

Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 12 березня відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.

Графік проведення засідань Правління з питань монетарної політики

2020 рік

Засідання комітету з монетарної політики

Засідання Правління
з питань монетарної політики

Рішення Правління щодо рівня облікової ставки

Підсумки дискусії членів комітету з монетарної політики щодо рівня облікової ставки

Виступ на пресбрифінгу

Відео пресбрифінгу

28-29 січня

30 січня

Знизити до 11,0% річних

10 лютого

Виступ Голови НБУ Якова Смолія

30 січня

11 березня

12 березня

 

23 березня

Виступ Голови НБУ Якова Смолія

 

21-22 квітня

23 квітня

 

4 травня

 

 

10 червня

11 червня

 

22 червня

 

 

21-22 липня

23 липня

 

3 серпня

 

 

2 вересня

3 вересня

 

14 вересня

 

 

20-21 жовтня

22 жовтня

 

2 листопада

 

 

9 грудня

10 грудня

 

21 грудня

 

 

Прес-брифінг Голови Національного банк України щодо прийнятого рішення з монетарної політики відбувається через дві години після завершення відповідного засідання Правління - о 14:00.

Національний банк практикує тижневий "режим тиші" з монетарної політики протягом семи діб до прийняття і оголошення рішення з монетарної політики. Він починається в останній четвер до засідання Правління з питань монетарної політики і завершується в 14:00 в день засідання одночасно з публікацією рішення Правління з монетарної політики на офіційному Інтернет-представництві Національного банку.

Протягом цього періоду члени Правління Національного банку, інші члени Комітету з монетарної політики, як і решта співробітників Національного банку, не повинні спілкуватися на теми, що стосуються питань монетарної політики, з представниками ЗМІ, банків, експертної спільноти, інвесторами та іншими зацікавленими особами – ані on record, ані off record. Також "режим тиші" передбачає, що в цей період ЗМІ не можуть публікувати інтерв’ю, коментарі або інші публічні матеріали представників Національного банку, які були підготовлені до "режиму тиші", але містять висловлювання з питань монетарної політики.

Метою "режиму тиші", який є загальноприйнятою практикою центральних банків – таргетерів інфляції, є запобігання публічним спекуляціям щодо майбутнього рішення Національного банку з монетарної політики, які можуть неоднозначно вплинути на очікування учасників фінансових ринків, підвищити їх рівень невизначеності та спровокувати надмірну волатильність на ринках.

Облікова ставка Національного банку України (з 1992 року)

Добавить комментарий

Автор:

Введите Код, указанный на рисунке
 




Новини

14:00 - Глобальный рынок перестрахования в 2020 году вырос на 7% до $658 млрд. Отчёт Willis Re
14:00 - A.M. Best отметило рост популярности на страховом рынке бизнес-модели с делегированными полномочиями андеррайтинга (DUAE)
13:54 - Из-за международных санкций российские судостроители не могут завершить ещё одно заложенное судно
13:54 - По итогам первого квартала российское производство рельс и вагонного литья сократилось по всем позициям
13:54 - По итогам февраля экспорт ферромарганца из России взлетел на 76%
13:00 - Азербайджан готовий зняти обмеження щодо кількості авіарейсів з Україною, - Владислав Криклій
13:00 - Рада планирует ввести штрафы за нарушение самоизоляции от 220 тыс гривен
13:00 - “Северсталь” Алексея Мордашова выводит на финишную прямую монтаж инновационной коксовой батареи
13:00 - Бразильское СП Vale и BHP объявило о банкротстве
13:00 - Эколоческие ограничения вынудили металлургов китайской провинции Таншань сократить выплавку стали
12:54 - Азербайджан готовий зняти обмеження щодо кількості авіарейсів з Україною, - Владислав Криклій
12:54 - Бюджети Житомирщини отримали 178 тис. грн у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва
12:54 - МОН: Успішно завершено перший етап реформи шкільного харчування
12:54 - В Україні розпочинається щеплення вакциною CoronaVac проти COVID-19
12:06 - Кабмин рассчитывает получить от большой приватизации в 2021 году 12 млрд гривен
12:06 - США предлагают разместить ЗРК Patriot в Украине
12:06 - Рада планирует ввести штрафы за нарушение самоизоляции от 220 тыс гривен
12:06 - “Энергоатом” надеется получить в первом квартале 1 млрд гривен чистой прибыли
12:00 - Инфляция в Украине в марте увеличилась до 1,7%, в годовом измерении – до 8,5%
12:00 - Страховщики Starr Insurance и Liberty Mutual помогли NYDIG привлечь $100 млн. на развитие инвестрешений для криптовалют
12:00 - Страховой рынок Чехии в 2020 году вырос на 1,2% до 6.4 млрд. евро
12:00 - К 2025 году премии по страхованию здоровья в Китае увеличатся более чем вдвое до $290 млрд.
12:00 - Австралийский регулятор намерен ограничить использование оффшорного перестрахования
11:24 - Сильные данные по Британии поддерживают восстановление фунта
11:12 - К системе автосписания долгов присоединилось 7 банков
11:12 - США установили окончательные пошлины на арматурную проволоку из Украины
11:12 - “УкрСиббанк” присоединился к программе льготных кредитов для аграриев
10:48 - Громадська експертиза рішень та пропозицій НАДС щодо формування та реалізації політики оплати праці державних службовців.
10:48 - Оперативна інформація про поширення коронавірусної інфекції 2019-nCoV
10:48 - План пріоритетних дій Уряду: Державна стратегія регіонального розвитку


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар21.3035
Канадський долар22.2658
Юань Женьміньбі4.2675
Куна4.3971
Чеська крона1.2782
Данська крона4.4745
Гонконгівський долар3.5926
Форинт0.093333
Індійська рупія0.3718
Рупія0.0019129
Новий ізраїльський шекель8.4855
Єна0.25551
Теньге0.064482
Вона0.024833
Мексиканське песо1.3877
Молдовський лей1.5575
Новозеландський долар19.6596
Норвезька крона3.2962
Російський рубль0.36163
Саудівський ріял7.4483
Сінгапурський долар20.8319
Ренд1.9126
Шведська крона3.2623
Швейцарський франк30.2556
Єгипетський фунт1.7803
Фунт стерлінгів38.4225
Долар США27.9335
Білоруський рубль10.5841
Румунський лей6.7626
Турецька ліра3.4275
СПЗ (спеціальні права запозичення)39.8245
Болгарський лев17.0129
Євро33.2758
Злотий7.3523
Алжирський динар0.20766
Така0.3281
Вірменський драм0.05238
Іранський ріал0.00066244
Іракський динар0.019057
Сом0.32812
Ліванський фунт0.018456
Лівійський динар6.1267
Малайзійський ринггіт6.7131
Марокканський дирхам3.0694
Пакистанська рупія0.18264
Донг0.0012057
Бат0.88992
Дирхам ОАЕ7.5749
Туніський динар9.9395
Узбецький сум0.0026534
Туркменський новий манат7.9493
Сербський динар0.27753
Азербайджанський манат16.3778
Сомоні2.4591
Ларі8.1066
Бразильський реал4.8463
Золото48640.04
Срібло702.7
Платина33055.95
Паладій73477.68

Курси валют, встановлені НБУ на: 13.04.2021

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
AAPL383938393839383930712.00
MHPC167167157.01157.018030.20
MSFT747374737473747389676.00
UGZB0.550.550.550.555500.00
UNAF24524522523083550.00

Дані за 12.04.2021