Механізм відшкодування ПДВ в умовах воєнного стану

Бюджетне відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) під час дії воєнного стану – важливий механізм підтримки бізнесу.
Підприємства можуть повернути від’ємне значення податку з бюджету відповідно до вимог Податкового кодексу України (ПКУ) та проходження передбачених процедур перевірки.
Законодавство передбачає для платника декілька варіантів отримання відшкодованих коштів.
Зокрема, заявлену суму можна:
- отримати на поточний банківський рахунок;
- спрямувати на погашення податкового боргу з ПДВ;
- зарахувати у сплату окремих загальнодержавних податків і зборів;
- перенести від’ємне значення на наступний звітний період;
- частину суми перерахувати на банківський рахунок, частину спрямувати на сплату податків, а залишок перенести на наступний період.
Водночас бюджетне відшкодування не можна використовувати для сплати  місцевих податків, а також тих податків, які розподіляються між державним і місцевим бюджетом, таких як рента за спецводокористування, податок на прибуток.
Варто зазначити, що саме право на відшкодування ще не означає автоматичного отримання коштів. Платнику необхідно довести, що заявлена сума сформована правомірно.
 
Від декларації до казначейського рахунку: умови та етапи відшкодування ПДВ
Право на бюджетне відшкодування мають зареєстровані платники ПДВ незалежно від форми власності чи виду діяльності – за умови дотримання встановлених законодавством вимог.
Серед ключових умов – фактична сплата ПДВ постачальникам або до Державного бюджету України. 
Бартер, безоплатне отримання товару чи інші форми розрахунків самі по собі не створюють права на бюджетне відшкодування.
Крім того, сума відшкодування має відповідати ліміту, який розраховується відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом декларації.
Важливими передумовами також є:
- відсутність податкового боргу;
- реєстрація податкових накладних у ЄРПН;
- фактичне здійснення оподатковуваних операцій;
- належне документальне оформлення господарських операцій;
- підтвердження права платника на відповідні товари або послуги;
- відсутність щодо відповідних операцій обмежень, пов’язаних із застосуванням санкцій.
Сам процес бюджетного відшкодування розпочинається з подання податкової декларації з ПДВ, у якій заявлено суму до відшкодування, а також відповідних додатків Д2 та Д3 до неї (Наказ №21).
Далі проводиться камеральна перевірка. Її тривалість становить до 20 календарних днів.
Під час камеральної перевірки контролюючий орган аналізує:
- правильність заповнення податкової декларації;
- наявність від’ємного значення ПДВ;
- відповідність даних декларації інформації з Єдиного реєстру податкових накладних;
- правильність розрахунку суми бюджетного відшкодування.
- відповідність даних звітності контрагентів;
- наявність ризикових ознак – згідно з критеріями ризиковості.
За результатами камеральної перевірки контролюючий орган узгоджує заявлену суму бюджетного відшкодування або може призначити документальну перевірку платника податків, яка проводиться протягом 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації. 
Метою документальної перевірки є встановлення правомірності формування податкового кредиту та від’ємного значення ПДВ, а також підтвердження суми, заявленої до бюджетного відшкодування.
Під час такої перевірки контролюючий орган аналізує:
- первинні документи, що підтверджують господарські операції;
- договори, акти виконаних робіт, накладні;
- використання придбаних товарів або послуг у господарській діяльності платника податків;
- дозволи, ліцензії тощо.
Під час перевірки бюджетного відшкодування контролюючий орган не обмежується механічною перевіркою арифметики податкового кредиту. Аналізується сукупність операцій, які сформували від’ємне значення ПДВ.
Саме тому первинні документи повинні не просто існувати, а відображати реальні господарські операції та давати можливість простежити їхній економічний зміст.
Для платників з високим рівнем дотримання податкової дисципліни терміни проведення камеральної та документальної перевірок скорочені до 5 та 10 робочих днів відповідно.
Після завершення перевірки та підтвердження суми відповідний запис вноситься до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Державна казначейська служба України проводить виплату у заявлений платником спосіб протягом 5 операційних днів після узгодження суми. 
Отже, шлях від декларації до коштів на рахунку складається з кількох етапів, і на кожному з них платнику важливо мати документальне підтвердження своєї позиції.
 
Воєнний час: коли форс-мажор не скасовує правила
 
Війна внесла свої корективи і в механізм бюджетного відшкодування ПДВ.
Одне з важливих питань – податковий кредит, сформований за товарами, які внаслідок форс-мажорних обставин були знищені або втрачені.
Якщо такі товари були знищені або втрачені внаслідок обставин непереборної сили, відповідні суми ПДВ не включаються до розрахунку бюджетного відшкодування. Такі суми зараховуються до податкового кредиту наступного звітного періоду та переносяться надалі до їх повного погашення.
Є й інша особливість воєнного періоду. Бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється у межах коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку.
Крім того, нарахування пені не здійснюється, якщо відповідна заборгованість виникла, зокрема, через форс-мажорні обставини, пов’язані із введенням воєнного або надзвичайного стану.
Однак воєнний стан не означає автоматичного звільнення бізнесу від необхідності підтверджувати правомірність заявленого відшкодування.
Навпаки, в умовах підвищених ризиків особливого значення набуває податкова дисципліна.
Найпоширеніші підстави для відмови у відшкодуванні ПДВ:
- ризиковий статус контрагента (постачальник у списку ризикових платників);
- неналежне документування (відсутність або неповнота первинних документів);
- сумніви в реальності операцій;
- перебої в ланцюгу постачання – відсутність реєстрації податкових накладних на попередніх етапах та/або зміна номенклатури товарів;
- технічні помилки у податкових накладних – невідповідність реквізитів;
- неподання документів за запитом Державної податкової служби;
- наявність боргів за іншими податками;
- наявність непідтверджених оплат за товари чи послуги;
- формування від’ємного значення шляхом коригування податкових зобов’язань без підтвердження реального руху товарів чи послуг;
- неможливість підтвердити використання придбаних товарів чи послуг у господарській діяльності через відсутність первинних документів;
- заниження податкових зобов’язань у попередніх періодах.
Тому готуватися до бюджетного відшкодування варто не в момент подання декларації, а значно раніше.
Підприємству доцільно заздалегідь проаналізувати контрагентів, перевірити реєстрацію податкових накладних, привести до ладу первинні документи та переконатися, що господарська діяльність підтверджується не лише бухгалтерськими записами, а й фактичними обставинами.
Особливу увагу варто приділяти реєстрації всіх об’єктів оподаткування, які використовуються у господарській діяльності, земельних ділянок, складських та інших приміщень.
Не менш важливо мінімізувати ризики необґрунтованого формування податкового кредиту та, за можливості, здійснювати придбання товарів, робіт і послуг у платників ПДВ із належною податковою дисципліною.
Отже, за заявленим відшкодуванням має стояти реальна операція, фактична оплата, зареєстрована податкова накладна та комплект документів, здатний підтвердити господарський зміст операції.
Тому найкраща стратегія платника, який розраховує на повернення від’ємного значення податку з бюджету, не чекати запиту від контролюючого органу, а провести власну перевірку заздалегідь.
Адже бюджетне відшкодування ПДВ починається не з подання декларації. Воно починається з порядку у документах та прозорості господарських операцій.
 
Довідково:
1.  ПКУ – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями).
2. Наказ №21  – Наказ Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податної звітності з податку на додану вартість» (із змінами).