Ніхто цін не підіймав, а ліки подорожчали на 10%. Що відбувається?

"Дефіциту поки немає, а ціни щодня ростуть".
Так 12 вересня виглядав головний висновок журналістів про ситуацію в аптеках після ударів росіян по логістичних центрах.
Зокрема, окупанти знищили найбільший склад ліків країни, що належав компанії "Біокон", склад одного з найбільших фармацевтичних дистриб"юторів "Оптіма-фарм", а також склади компаній Universal logistic та "БаДМ" в Одесі. Аби дослідити вплив цих ударів на вартість ліків, ЕП взяла сотню найпопулярніших позицій за продажами 2025 року і простежила їхню ціну на Tabletki.ua – сервісі, через який проходить 80% онлайн-продажів цієї групи товарів.
Сайт зберігає середню ціну пропозицій аптек в Україні за кожен місяць. З липня до середини вересня подорожчали 95 з 99 знайдених препаратів.
Медіана – плюс 10,3%.
За попередні дев"ять місяців ці ліки додали 2,8%.
Найбільше зросли ціни на дешеві генерики "Дарниці": "Анальгін" – на 37%, "Цитрамон" – на 29,5%.
Більша частина зростання відбулася в серпні – медіанна ціна піднялася на 7,5%. За два місяці – більше, ніж за попередні дев"ять .weekly_charts_1150 figure{ margin-inline-start: 0px;!important; margin-inline-end: 0px;!important; font-size:13px; } label[for^="inputs"] { font-size:14px; } import {Runtime, Inspector} from "https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js"; import define from "https://api.observablehq.com/d/36b8fb9e0934981d@112.js?v=4"; new Runtime().module(define, name => { if (name === "vis2") return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis2-2c4c8457")); }); На фармринку зростання цін на Tabletki.ua пояснюють так: мережі традиційно демпінгували одна одну на сайті, а в липні, коли погіршився фінансовий стан, почали показувати реальні ціни.
Так, за цією версією, і виник стрибок на 10%. Однак зростання видно не лише на Tabletki.
Другий агрегатор, МІС "Аптека 9-1-1", показує для тих самих 20 найпопулярніших ліків плюс 7,7% з липня.
Це менше, ніж на Tabletki, але напрям збігається в 19 препаратах з 20. Сайти самих мереж, збережені у вебархіві, показують те саме.
Таблетки "Небілет" у "Подорожнику" подорожчали у всіх 110 київських відділеннях, свідчать копії від 26 травня і 16 вересня.
Медіанна ціна зросла на 10,2%.
"Анальгін-Дарниця" на сторінці цієї мережі в лютому коштував 37,7 грн, у вересні – 47,7 грн (+26,5%).
В АНЦ мінімальна київська ціна трьох препаратів зросла на 7,7-8,4%. Читайте також Фармреформа зламалася на старті.
Хто і навіщо переписує правила нагляду за ліками Касові продажі теж дорожчають.
За даними Proxima Research, які наводить спеціалізоване видання "Аптека", за 1-28 серпня мережі продали на 9,7% більше в гривнях і на 1,1% менше в упаковках.
Інфляційна складова 34-го тижня 2026 року оцінюється в 6% до того самого тижня 2025 року. Проте жодна ланка фармсектору зростання на 10% не визнає. "На ринку ми поки бачимо коливання в межах одного відсотка, а не 10%.
Водночас динаміка окремих препаратів може суттєво відрізнятися, тому споживач справді може бачити помітне подорожчання конкретних брендів або окремих нових партій", – каже директорка з корпоративних комунікацій компанії "Фармак" Євгенія Піддубна.
За її словами, компанія системного підвищення цін не здійснювала. "Дарниця" на запит ЕП не відповіла, аптечні мережі – також.
Один з представників мереж сказав, що його компанія системно цін не підвищувала.
Дистриб"ютори – тим більше.
За словами директора компанії "БаДМ" Дмитра Бабенка, вони фізично не можуть підняти ціни на свої послуги через обмеження націнки у 8%. Не бачить зростання і Держстат.
За його даними, у серпні фармацевтична продукція коштувала на 2,8% менше, ніж рік тому, і на 0,2% менше, ніж у грудні.
Вітчизняні жарознижувальні та знеболювальні засоби від грудня подорожчали на 2,1%, тоді як стелю для таких ліків у каталозі підняли медіанно на 10%. Одна з можливих причин розходження – заміна товару: коли конкретна упаковка зникає з полиці або різко дорожчає, реєстратор бере аналог з тією ж діючою речовиною і стрибок ціни в індекс не потрапляє.
За методологією Держстату, марки й аптеки для реєстрації цін відбирають працівники територіальних органів статистики, і цього переліку служба не оприлюднює. Заперечуючи зростання цін, учасники ринку називають, звідки воно могло взятися.
Бабенко з "БаДМ" бачить лише два варіанти: "Або зміна ціни виробника, або прямі валютні постачання при зміні курсу".
Перший з них можна перевірити: ціну виробника в Україні фіксує держава.
Відпускну ціну виробник не призначає вільно: він декларує в МОЗ граничну оптово-відпускну ціну, "стелю" і за постановою уряду може підвищувати її раз на шість місяців або при зміні курсу гривні понад 5%. "Роздрібна стеля" – це задекларована ціна плюс дозволені націнки: до 8% – для дистриб"ютора і до 35% – для аптеки.
Піддубна каже, що виробник не може спонтанно змінювати ціни, але за 2026 рік МОЗ дванадцятьма наказами затвердив 6 648 підвищень "стель" у Національному каталозі цін, медіана – плюс 13%. Читайте також Долікувалися: дистриб’ютори вимагають від виробників препаратів оплачувати знищену продукцію Серед ста найпопулярніших ліків "стелю" з грудня підняли для 82 – медіанно на 10%.
Чим вищу ціну задекларував виробник, тим більше подорожчав препарат: там, де "стелю" підняли на 15% і більше, ціна на Tabletki від грудня до вересня зросла на 28,7%; там, де "стелю" не чіпали, – на 11,2%. Якщо про причини поточного підвищення цін ринок ще сперечається, то в тому, що вони зростатимуть далі, не сумнівається ніхто.
Наказ МОЗ, який набув чинності 17 вересня, містить 155 підвищень "стель", медіана – плюс 18%. Обмеження націнок, на які посилаються дистриб"ютори і які уряд запровадив у лютому 2025 року, коли президент Володимир Зеленський пообіцяв знизити ціни на ліки на 30%, теж, імовірно, переглянуть.
За інформацією джерел ЕП, уряд розглядає підвищення ліміту для дистриб"юторів з поточних 8% до 10%. Усі опитані ЕП учасники ринку кажуть, що ціни зростуть.
"Російські удари знищують великі обсяги вироблених або імпортованих ліків, а механізму компенсації цих втрат наразі немає.
Втрачені запаси потрібно заново виробити або імпортувати, профінансувати нові закупівлі та перебудувати логістику", – пояснює Піддубна.