Мішки грошей, охорона ГУР та Давид. Що відомо про нові плівки НАБУ?

19 серпня детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) провели обшуки у заступниці керівника Офісу президента (ОП), а також у головному офісі "Сенс банку".
Цю спецоперацію правоохоронці назвали "Форест Гамп".
Вона стосується внесення 150 млн грн застави за фігуранта справи "Мідас" ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Операції з пошуку, акумулювання коштів та переказу на рахунки Вищого антикорупційного суду (ВАКС) проводили частково через державний "Сенс банк".
Раніше слідчі НАБУ пов"язували контроль над цим банком із іншим фігурантом "Мідаса" бізнесменом Тимуром Міндічем. Як стало відомо із попередніх епізодів розслідування антикорупціонерів, наближений до Міндіча бізнесмен Олександр Цукерман та ексрадник наглядової ради "Сенс банку" Василь Веселий погоджували склад наглядової ради цього державного банку у 2025 році. Нові плівки НАБУ проливають світло на те, як побудована система корпоративного управління "Сенс банку" зараз, хто намагався встановити над ним контроль і хто зрештою його отримав.
ЕП коротко розповідає, що відомо про цю справу. Боротьба за "Сенс банк" За даними НАБУ, на початку червня 2026 року фактичний контроль над державним "Сенс банком" отримали високопосадовці Офісу президента.
Одна з них, ймовірно, вже колишня заступниця керівника ОП Ірина Мудра, чиї розмови нібито і записали слідчі.
Інший високопосадовець ОП не фігурує на плівках, однак про нього часто згадують.
З контексту розмов випливає, що він є керівником Мудрої. За словами жінки, голос якої схожий на голос Мудрої, її керівнику зателефонував "ізраїльський біженець Тимур" та попросив, аби ОП взяло під контроль "Сенс банк".
За словами "Тимура", через "Сенс банк" проходять "потоки" та "серйозні гроші". 8 червня нібито Мудру викликав на розмову неназваний високопосадовець ОП і попросив, аби вона взяла участь у його зустрічі з головою правління та головою наглядової ради "Сенс банку".
За словами цього високопосадовця ОП, на керівництво держбанку нібито по черзі виходили "Давид" та особа, яку НАБУ називає "головою комітету ВРУ". Ймовірно, йдеться про голову фракції "Слуга народу" Давида Арахамію та голову фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева.
Ці особи нібито пропонували стати "кришею" для банку та припинити його "мочити".
Натомість банк мав їм "башляти". Одразу після публікацій плівок Гетманцев написав, що ніколи не обговорював контролю над "Сенс банком" ані з Мудрою, ані з кимось іншим.
"Щоб зняти навіть найменші сумніви, я готовий пройти поліграф і дати покази НАБУ з цього приводу.
Вже звернувся до НАБУ", – додав нардеп. Варто зазначити, що Гетманцев входить до складу Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань економічної безпеки, яка, зокрема, розглядала питання корпоративного управління у "Сенс банку".
Також він активно критикував Національний банк та його голову Андрія Пишного за те, що регулятор допустив призначення "ручної" наглядової ради держбанку. Читайте також "Весела" історія: що відкрили свідчення НБУ, Мінфіну та "Сенс банку" в справі "Мідас" У плівках особа, яку НАБУ ідентифікує як заступницю керівника ОП, переказує слова "біженця Тимура": "Вони (керівництво банку, – ЕП) на все готові.
Куди скажете, туди будуть носити.
Не потрібно ніякого "смотрящого".
Вони все будуть робити". Після розмови високопосадовців ОП з керівництвом "Сенс банку", ймовірно, Мудра повідомила співрозмовнику-ексдепутату про досягнуту домовленість. Відповідно до неї, високопосадовці ОП не ставлять задач керівництву "Сенс банку", але "якщо буде певне прохання, то, будь ласка, слухайте". "Але ці сьогодні – хоч до рани прикладай, "Сенс банк".
Просто бусінки.
Знаєш, вони приповзли як ті, знаєш, котенята такі: "Ну візьміть нас, ну, будь ласка!", – ділиться враженнями заступниця керівника Офісу президента. Схоже, що високопосадовці ОП не стали довго розмірковувати над "проханням" до керівництва "Сенс банку".
Вже 9 червня вони, за допомогою цього держбанку, почали організовувати внесення застави за Галущенка. Як вносили заставу 15 квітня ВАКС ухвалив рішення про взяття під варту Галущенка із можливістю внесення застави у розмірі 200 млн грн.
Згодом розмір застави зменшили до 150 млн грн. Як випливає із записів НАБУ, фігуранти розслідування мали відповідні кошти, однак у готівковій формі (зокрема, на плівках декілька разів згадуються мішки з грошима, які потрібно було перераховувати). Читайте також "Джерело чорної готівки у системі".
НБУ покарав власників 70% терміналів самообслуговування країни Проблема у тому, що гроші під заставу необхідно внести у безготівковій формі, а відтак їх потрібно вносити на банківські рахунки та мати справу з фінансовим моніторингом. Аби легалізувати гроші фігуранти розмов вирішили скористатися підставними компаніями, на рахунки яких, через конвертаційні центри, мали внести готівку.
Далі відповідні суми коштів мали акумулюватися, зокрема, на рахунках компаній у "Сенс банку".
Після цього їх переказали на рахунок антикорупційного суду. Усі записані розмови відбувалися у червні.
Саму ж заставу за Галущенка внесли 29 червня.
В організації внесення застави активну участь брала людина, яку НАБУ ідентифікує як екснардепа. Ймовірно, йдеться про Максима Микитася – екснардепа-мажоритарника у 2016-2019 роках.
Микитася пов"язують з державною корпорацією "Укрбуд", зокрема він був президентом цього держпідприємства у 2010-2016 роках, а згодом володів приватними компаніями, які тісно співпрацюють з "Укрбудом". Читайте також Що насправді сталося з "Укрбудом": історія падіння з великою ціною Як йдеться у записах розмов, нібито Микитась просить "заганяти" суму, необхідну для застави за Галущенка, на підконтрольні йому компанії. Загалом, заставу за ексміністра внесли через чотири компанії: ТОВ "Тетрас оптіма" – 54 млн грн, ТОВ "Гіран констракт" – 87 млн грн, ТОВ "Скайт рітейл" – 5 млн грн, ТОВ "Пелет сервіс" – 4 млн грн.
Раніше про них детальніше писала УП.
Юридично ці компанії ніяк не пов"язані ані з Микитасем, ані з іншими фігурантами справи НАБУ. Пізніше фігуранти записів почали обговорювати з головою правління "Сенс банку" Олексієм Ступаком та головою наглядової ради установи Миколою Гладишенком те, як кошти з рахунків підконтрольних компаній будуть переказуватися на рахунок ВАКС. Як йдеться у матеріалах справи, Ступак нібито був у курсі ситуації.
Представник Микитася нібито поставив керівництву "Сенс банку" задачу, аби фінансовий моніторинг "пропустив" платіж на заставу Галущенку.
Однак, як згодом виявилося, провести таку операцію банк просто так не міг. 16 червня нібито довірена особа Микитася переказала йому зміст розмови зі Ступаком, з якого випливає, що через посилення регулювання зі сторони Національного банку подібні платежі підлягають посиленому фінансовому моніторингу. "Є система, яка відфільтровує подібні платежі, і вручну співробітник банку повинен аналізувати цю платіжку.
Дано команду блокувати подібні платежі", – переказує довірена особа нібито Микитася у розмові з ним. Зі слів цієї особи, Ступак запропонував йому рішення: поставити систему, яка має фільтрувати підозрілі платежі, на "сервіс" (тобто, на технічне обслуговування).
І після цього платіж пройде автоматично.
Учасники схеми домовилися про конкретний день, коли державний "Сенс банк" штучно відключить систему фінансового моніторингу, аби у цей день пройшли платежі на заставу. Співрозмовники ЕП у системі фінансового моніторингу пояснюють, що фактично така операція була незаконною.
Всі підозрілі платежі банк повинен був перевіряти "у ручному режимі", тобто їх мали аналізувати співробітники фінустанови.
Навіть у разі відключення профільного програмного забезпечення працівники банку мали аналізувати законність цих транзакцій. У подальших розмовах нібито між Микитасем та Мудрою обговорюють керівницю напрямку фінансового моніторингу "Сенс банку", якій погрожували звільненням у разі, якщо вона не проведе відповідні платежі для застави за Галущенка.
Вона нібито погодилася на співпрацю, але всі відповідні платежі фігуранти справи мали погоджувати із нею. Примітно, що готівкові кошти, які вносилися на рахунки підставних компаній, завозилися у мішках.
Гроші перераховували вручну в автомобілі, який стояв на парковці.
При цьому охорону нібито забезпечував представник Головного управління розвідки. Момент перенесення коштів, який зафіксували слідчі НАБУ Про зарахування коштів на рахунки підставних компаній Мудрій нібито звітував голова наглядової ради "Сенс банку" Гладишенко.
Цікаво, що у травні 2026 року, після засідання ТСК, присвяченого ситуації у "Сенс банку", Гладишенко самоусунувся від своєї посади.
Проте, як виявили записи НАБУ, це не завадило йому курувати процес легалізації коштів та внесення застави за фігуранта справи "Мідас". Читайте також Від міністра до "смотрящих": як працювала схема розкрадання "Енергоатома" та хто за нею стоїть За даними народного депутата Ярослава Железняка, який посилається на опис детектива НАБУ, не всі кошти для застави переказували із рахунків, відкритих у "Сенс банку".
Частина суми проходила через цей банк лише транзитом. За його словами, безпосередньо з рахунків у "Сенс банку" на рахунок ВАКС надійшло 50 млн грн.
Ще 37,86 млн грн пройшло з рахунку "Гіран Констракт" у "Сенс банку" через компанію "Тетрас Оптіма" та вже звідти було спрямовано до ВАКС.
"Сумарно пов"язаний із "Сенс банком" грошовий потік до застави становить щонайменше 87,86 мільйона гривень, але частина коштів була транзитною", – повідомив нардеп. *** Після публікації нової порції плівок НАБУ президент Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Ірини Мудрої з посади заступниці голови ОП.
Водночас досі без відповіді залишається запитання, ким є інший високопосадовець ОП, якому, за даними антикорупціонерів, Тимур Міндіч передав управління державним банком. Як і те, чому в країні, навіть після гучного скандалу з призначенням "ручної" наглядової ради держбанку, голова цієї наглядової ради продовжує впливати на процеси.
А також те, чому ані Національний банк, ані Міністерство фінансів (як формальний власник "Сенс банку" та інших державних банків) досі не ухвалили жодного рішення про перезапуск корпоративного управління цієї установи. Можливо, відповіді на ці питання вже невдовзі дадуть правоохоронці.