Урядовий популізм: аналітичні центри розкритикували неадресні соцвиплати

Україна не може дозволити собі неадресні соцвиплати, які не враховують реальний майновий стан отримувачів: зобов"язання перед МВФ передбачають раціональне використання фінансових ресурсів на підтримку вразливих категорій населення. Про це йдеться у зверненні аналітичних центрів, які спеціалізуються на економічній політиці. "За умов хронічного дефіциту державного бюджету та пріоритетного спрямування ресурсів на оборону, Україна не може дозволити собі неадресні соціальні виплати, які не враховують реальний майновий стан отримувачів", – йдеться у заяві до президента України, уряду, профільних парламентських комітетів тощо. Аналітики наголошують, що кожна гривня соціальних видатків має досягати тих, хто справді її потребує: малозабезпечених домогосподарств, вимушених переселенців, сімей загиблих і поранених захисників. Вони зазначають, що Україна має зобов"язання, визначені у меморандумі з Міжнародним валютним фондом, щодо збалансованого підходу уряду.
Це стосується як збільшення фіскального навантаження на бізнес, так і раціонального використання фінансових ресурсів на підтримку вразливих категорій населення. Зокрема, положення меморандуму передбачають розробку нового механізму соціальної підтримки, який базується на адресності та перевірці доходів отримувачів соціальної допомоги. Недотримання умов адресності ставить під загрозу отримання наступних траншів. Натомість ініційовані в Україні заходи соціальної допомоги часто базуються на зовсім інших підходах, стверджують аналітичні центри. Зокрема, програма "Національний кешбек" (є-кешбек) передбачає виплати до 3 тис на місяць за придбання товарів українських виробників, однак її ефективність залишається сумнівною. За перший рік роботи кешбеку Мінекономіки оцінили її ефект у 0,001% ВВП, що в межах статистичної похибки, у наступні роки розрахунки не проводились. "Крім того, програма розроблена таким чином, що вона поширюється на великий та середній бізнес, і не поширюється на малий (виключені з програми підприємці на спрощеній системі), що по суті дискримінує малий бізнес", – говориться у повідомленні. Такоє є приклади, коли отримувачами виплат за цією програмою є міністри уряду та їх заступники. Видатки держбюджету на цю програму оцінюються у 4 млрд грн на рік. Тим часом програма кешбеку на пальне (15% на дизель, 10% на бензин, 5% на автогаз, до 500 грн/місяць) є регресивною за своєю природою, говорять аналітики. Власники автомобілів із вищим рівнем споживання отримують більшу абсолютну суму відшкодування незалежно від рівня доходів. Програма де-факто субсидує споживання переважно імпортного палива замість підтримки вразливих домогосподарств. Видатки держбюджету на цю програму оцінюються у 5 млрд грн на рік. Інша програма, "Зимова тисяча", передбачає разову виплату широкому колу одержувачів без верифікації рівня їхніх доходів або майнового стану. "Такий підхід не вирішує структурних проблем соціального захисту: кошти розпорошуються між тими, хто не потребує підтримки, тоді як найбільш уразливі категорії – ВПО, малозабезпечені домогосподарства, родини загиблих і поранених захисників – отримують ту саму суму, що й забезпечені верстви", – зауважують аналітики. Видатки держбюджету на цю програму оцінюються у 17 млрд грн на рік.
На ці кошти можна було б забезпечити адресну щомісячну допомогу для понад 1,7 млн найбільш вразливих домогосподарств протягом року – з реальним вимірюваним соціальним ефектом, переконані вони. "Нещодавно анонсована одноразова виплата пенсіонерам охопить близько 13 мільйонів осіб – майже половину фактичного населення країни.
За наявними даними, серед отримувачів – понад 1,5 млн осіб із пенсією вище 10 000 грн на місяць", – говориться у повідомленні. Запровадження навіть мінімальної верифікації дозволило б скоротити видатки на програму, зберігши підтримку для дійсно вразливих. Видатки на цю програму оцінюються у 19.5 млрд грн на рік.
За ці кошти можна було б, зокрема, суттєво розширити програму страхування воєнних ризиків або компенсаційні механізми для малого бізнесу, що зупинив роботу через бойові дії, переконані аналітики. Вони зазначають, що Державний бюджет на 2026 рік є загалом соціально орієнтованим.
Видатки Мінсоцполітики на підтримку громадян становлять 468,5 млрд грн – на 47,6 млрд грн більше, ніж у 2025 році. Більшість програм уряду є позитивними заходами стимулювання для економіки, вони є адресними або стимулюють продуктивну активність з верифікованим мультиплікатором: "єВідновлення", "єРобота", "Кредити 5-7-9", "єОселя", страхування воєнних ризиків. "Водночас поряд із цими ефективними інструментами продовжують існувати неадресні виплати "всім підряд", які знижують загальну результативність соціальних видатків та формують хибні стимули – у тому числі послаблюють мотивацію до детінізації у секторі ММСП", – говориться у повідомленні. Аналітичні центри пропонують запровадити обов"язкову верифікацію доходів і майнового стану для участі у програмах масової соціальної підтримки – на основі вже діючої інфраструктури (Дія, реєстри нерухомості та транспортних засобів). Вони радять скасувати кешбек на пальне і перенаправити видатки на адресну транспортну підтримку ВПО, родин загиблих та малозабезпечених, а також збільшити фінансування програми страхування воєнних ризиків до рівня, достатнього для залучення приватного капіталу. Також аналітики рекомендують зобов"язати Мінекономіки та Мінсоцполітики щоквартально публікувати звіти щодо ефективності всіх програм підтримки з вимірюваними KPI та незалежною верифікацією. Читайте також: "єБак" від Зеленського: "кешбек" на пальне профінансують всі українці Нагадаємо: Раніше прем"єр-міністерка України Юлія Свириденко розповіла, що за зиму та весну програми прямої підтримки українців охопили 60% українців: 17,8 мільйона отримали по 1000 грн зимової підтримки, 415 тисяч українців з найбільш вразливих категорій отримали по 6500 грн.