Угода з трьох букв: польський ZEN купив український банк PIN

1 квітня польська фінтех-компанія ZEN.com перемогла у конкурсі на виведення збанкрутілого PINbank з ринку.
Компанія придбає 100% акцій установи у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), а отже вже невдовзі на український ринок вийде новий іноземний гравець. Для польської ZEN.com PIN стане першим банком у їхньому портфелі.
Досі компанія працювала переважно як платіжна система: надавала послуги з відкриття рахунків, грошових переказів та обміну валют.
Ба більше, напередодні її керівництво заперечувало плани щодо виходу на банківський ринок чи зацікавленість у наданні послуг кредитування. Що відомо про ZEN.com, за скільки компанія могла купити український банк та яку роль у цьому міг зіграти колишній президент Польщі Анджей Дуда? Від ігрового бізнесу до фінтеху Компанію ZEN.com називають "польським Revolut".
Її заснував Давід Рожек у Жешуві у 2018 році.
За вісім років до цього він спільно з бізнес-партнером Бартошем Скварчеком заснували гральний маркетплейс G2A, на якому можна купувати відеоігри, коди до них, програмне забезпечення та іншу подібну продукцію та послуги. В одному з інтерв"ю Рожек казав, що інвестував у розвиток своєї фінансової компанії 50 млн злотих (близько 11,6 млн євро за поточним курсом) протягом перших двох років діяльності.
Джерелом цих інвестицій став продаж його частки акцій у G2A. Хоча компанію заснували у 2018 році, проте операційну діяльність вона почала лише через два роки, у травні 2020-го після того, як ZEN.com отримала платіжну ліцензію у Литві.
Перший прибуток бізнес отримала ще через два роки. Читайте також Продавай націоналізоване.
Уряд приватизує два державні банки Литовська ліцензія дала стартапу змогу проводити операції на території країн ЄС, Ісландії, Норвегії та Ліхтенштейну.
У 2024 році фінтех отримав платіжні ліцензії у Великій Британії та Сінгапурі.
За даними стартапу, його послугами користуються 1,5 мільйона клієнтів та 10 тис.
компаній у 32 країнах світу. За попередніми звітними даними, у 2025 році дохід компанії становив 115 млн євро (компанія була прибутковою, але розміру прибутку не розкриває).
У 2024 році прибуток ZEN.com становив 24,7 млн євро. За даними центробанку Литви, польський фінтех у третьому кварталі 2025 року став найбільшою платіжною компанією країни, генеруючи близько 17% загального доходу цього ринку. На початку 2026 року компанія уклала угоду про співпрацю з Amazon.
У її межах платформа нараховуватиме користувачам миттєві кешбеки на покупки на цьому маркетплейсі. Для чого компанії український банк У ZEN.com роблять акцент саме на обслуговуванні e-commerce та розвитку відповідних платіжних рішень.
Досі компанія не розвивала інші фінансові послуги, навіть кредитування, про що повідомив CEO ZEN.com Міхал Богуславський в інтерв"ю виданню XYZ.
Також компанія не планувала отримувати банківської ліцензії.
Український банк стане першим у її портфелі. Напередодні Богуславський анонсував, що ZEN.com планує виходити на український ринок, але саме як платіжна компанія.
Зокрема, він скаржився, що від початку великої війни Національний банк України не видавав жодних нових платіжних ліцензій, що є викликом для виходу на цей ринок. Читайте також Чечоткін, Rozetka: "Після зустрічі із Зеленським 23 лютого 2022 року я з круглими очима за кермом рятував дітей" В Україну фінтех-стартап планував виходити в межах більш широкої стратегії розширення, паралельно розглядаючи також можливості отримання ліцензії у Гонконгу.
"Гонконг стане хабом для нашої роботи у частині Азії, що забезпечить економічно ефективне розширення в регіоні.
Україна розглядається як ринок зі значним довгостроковим потенціалом, особливо в контексті майбутньої економічного відновлення", – зазначав Богуславський. За його словами, компанія розраховує, що на нових ринках виходитиме на прибутковість протягом перших 1,5-2 років від початку операційної діяльності. Що дістанеться полякам PINbank – один з найменших українських банків.
За даними НБУ, його частка становила лише 0,01% від активів платоспроможних українських банків. Банк належав підсанкційному російському бізнесмену, і президент московського футбольного клубу "ЦСКА" Євгєнію Гінеру на понад 88,9%.
Решта 11,1% акцій установи належала чотирьом українцям та одному громадянину Узбекистану. Частку Гінера націоналізували у лютому 2023 року.
Тривалий час PINbank був "кандидатом" на "Поштовий банк".
Планувалося, що установу передадуть "Укрпошті", аби та розвивала на основі банківської ліцензії свої послуги по всій країні.
На початку 2025 року акції банку навіть передали до Міністерства розвитку громад та територій, якому формально підпорядковується поштовий оператор. Читайте також Голова "Укрпошти": Ми в дефолті – це пиз***ж Проте остаточне вливання PINbank в "Укрпошту" блокував Національний банк.
У регуляторі зазначали, що державний поштовий оператор збитковий та сам потребує докапіталізації, тож не матиме достатньо ресурсів на розвиток банківського бізнесу. На момент виведення PINbank з ринку його загальні активи становили 163 млн грн, з яких 54 млн грн – "живі гроші", 81 млн грн – основні засоби (зокрема, приміщення на Галицькій площі в Києві, 16 банкоматів та 290 терміналів самообслуговування), 20 млн грн – облігації внутрішньої державної позики.
У 2025 році банк зазнав збитків на 63,2 млн грн. За скільки поляки купують банк Раніше ЕП вже повідомляла, що стартова оцінка 100% акцій PINbank може становити 100-150 млн грн, зокрема через наявність у банку потенційно ліквідного кредитного портфеля.
Для збанкрутілого банку таких розмірів, ця оцінка доволі висока, адже може перевищувати його капітал (близько 73 млн грн на момент виведення з ринку) у понад два рази. Як повідомили ЕП співрозмовники, ознайомлені з результатами конкурсу на продаж банку, польські інвестори запропонували за PINbank навіть більше від початкової оцінки.
Вартість угоди може становити 170-175 млн грн.
При цьому, придбаний поляками банк потребуватиме додаткових інвестицій, адже він все ще не відповідатиме вимогам НБУ щодо мінімального розміру капіталу (200 млн грн). Читайте також "Укрпошта" хоче забрати банк Гінера, але ідею підтримують не всі Співрозмовники ЕП, ознайомлені з ходом переговорів між керівництвом ZEN.com та українськими регуляторами, зазначають, що новий інвестор має намір додатково внести у капітал банку до 1 млрд грн. З цим ZEN.com доведеться поспішити.
Після завершення угоди з продажу та її погодження Нацбанком та Антимонопольним комітетом, у нових власників PINbank буде близько місяця на те, аби він відповідав регуляторним вимогам. Очікується, що саму угоду з продажу банку можуть підписати вже в середині квітня.
Завершити продаж потрібно до 17 квітня, адже саме тоді сплине час дії тимчасової адміністрації Фонду гарантування у PINbank. До чого тут Дуда ZEN.com вирішила купити український банк незадовго після того, як до наглядової ради компанії увійшов колишній президент Польщі Анджей Дуда. В інтерв"ю польському виданню Onet, Дуда зазначав, що бачить свою роль у ZEN.com саме як особи, яка допомагатиме фінтех-компанії отримувати ліцензії в нових країнах. "Я також буду контролювати відносини з регуляторами в країнах, де компанія отримує нові ліцензії.
До того, як прийти в політику, я спеціалізувався на адміністративному праві, зокрема в публічному економічному праві.
Концесії, ліцензії, дозволи – усі правові обмеження свободи економічної діяльності – це була моя сфера експертизи", – заявив він. Читайте також Весняний розпродаж: в Україні продаються чотири банки.
Хто може стати новими власниками? Співрозмовники ЕП в регуляторних органах повідомляли, що Дуда дійсно брав участь у процедурах, необхідних для виходу ZEN.com на український ринок.
Зокрема, у попередній кваліфікації компанії Нацбанком – процедурі допуску до конкурсу з продажу PINbank. Водночас ЕП невідомо, наскільки фактор Дуди міг вплинути як на проходження компанією попередньої кваліфікації, так і на результати конкурсу з продажу банку. Крім ZEN.com, за PINbank змагався лише один учасник – "Асвіо банк".
На відміну від польського інвестора, український банк хотів купити установу по частинах – лише його активи та деякі зобов"язання. Для Фонду гарантування такий варіант є менш бажаним за продаж банку в цілому, оскільки у разі продажу по частинах ФГВФО несе додаткові витрати на виплату гарантованих сум вкладів. Зрештою, "Асвіо" виграв у конкурсі на інший банк, який виставляв на продаж ФГВФО – "Мотор банк", що належав підсанкційному бізнесмену та екскерівнику "Мотор-Січі" В"ячеславу Богуслаєву. Іноземна експансія на український ринок ZEN.com – вже друга східноєвропейська фінтех-компанія, яка купує в Україні банк від початку 2026 року.
Напередодні угоду з купівлі банку завершила естонська компанія Iute, яка на початку року придбала збанкрутілий "РВС Банк" у ФГВФО. Iute працює переважно у країнах Південної та Східної Європи, надаючи послуги мікрокредитування.
Український банк став другим у її портфелі: ще одну банківську ліцензію компанія має в Молдові. Співрозмовники ЕП у регуляторних органах зазначають, що Iute спочатку планувала купити "Мотор-банк".
"Вони оцінювали баланс банку та прицінювалися до нього, проте НБУ все ніяк не виводив "Мотор" з ринку.
Коли наприкінці минулого року з ринку вивели "РВС Банк", естонці вирішили скористатися можливістю та купити його", – пояснює один із співрозмовників. Читайте також Новий гравець: що відомо про естонську IUTE, яка купує в Україні банк? Після купівлі банку, естонський інвестор вже встиг його докапіталізувати на близько 300 млн грн, зазначили ЕП ознайомлені співрозмовники у наглядових органах.
16 березня НБУ офіційно змінив статус установи – з перехідного банку на звичайний. Високий інтерес іноземних інвесторів до українського банківського ринку зберігається навіть попри регуляторні та фіскальні обмеження. Так, приватним банкам в Україні заборонено виплачувати своїм власникам дивіденди (це роблять лише держбанки, сплачуючи прибутки до бюджету).
Ба більше, для банків діє найвища ставка податку на прибуток – 25%, а у 2026 році її підвищили до 50%. Така ж ставка податку застосовувалась і за 2023-2024 роки.
Тоді депутати запроваджували її "заднім числом" – наприкінці податкового періоду, коли банки вже встигли заплатити податок за нижчою ставкою за більшу частину року. Не виключено, що підвищена ставка податку діятиме для банків і в наступні роки.
Принаймні деякі депутати вже відкрито висловлюються за те, аби продовжити її на 2027 рік замість того, щоб запроваджувати обов"язкову сплату ПДВ ФОПами.