ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

 
 
Понад 2,7 млн грн екоподатку сплатили до загального фонду держбюджету у січні платники Дніпропетровщини
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня поточного року платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд державного бюджету екологічним податком (екоподаток) на 2 703,2 тис. гривень. Порівняно з січнем 2025 року надходження збільшились на 253,6 тис. грн, або на 10,4 відсотки.
Дякуємо платникам за своєчасно сплачені податки!
Позитивна динаміка надходжень – це свідчення того, що суб’єкти господарювання проявляють відповідальність з екологічних питань.
Звертаємо увагу, що екоподаток є джерелом фінансування природоохоронних заходів (очищення повітря і води, утилізації відходів тощо). 
Нагадуємо, що під час дії воєнного стану підприємства, чиї об’єкти розташовані на територіях бойових дій або тимчасово окупованих, звільняються від сплати екоподатку. Перелік таких територій визначає Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрозвитку України) за затвердженим порядком.
Звільнення діє протягом всього 2022 року, а з 01 січня 2023 року – починаючи з першого числа місяця, в якому визначено дату початку бойових дій або тимчасової окупації території, до першого числа місяця, що настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території.
 
 
Податок на нерухоме майно: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 131,0 млн гривень
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня 2026 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб – платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки надійшло понад 131,0 млн гривень. У порівнянні з січнем 2025 року надходження збільшились майже на 18,4 млн грн,темп росту – 116,3 відсотки..
Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
Згідно з п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. 
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. 
Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами та доповненнями передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.
Згідно з приміткою 10 інформації до додатка 1 (додатка 2) до Декларації у графі 14 «Ставка (%)» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) зазначається ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначена рішенням органу місцевого самоврядування відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПКУ.
Таким чином, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, Декларація подається на загальних підставах.
 
 
Дніпропетровщина: до місцевих бюджетів юридичні особи – платники збору для місця для паркування транспортних засобів спрямували понад 3,0 млн гривень
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні 2026 року від юридичних осіб внесок до місцевих бюджетів Дніпропетровщини – понад 3,0 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 268 прим.1.2.2 п. 268 прим.1.2 ст. 268 прим.1 Податкового кодексу України базою оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
Ставки збору встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
 
 
Який термін сплати єдиного внеску роботодавцями?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що термін сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) – не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Разом з тим, роботодавці під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
Єдиний внесок, нарахований на суми середньої заробітної плати за вимушений прогул згідно з рішенням суду, різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи або заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, нарахована після звільнення з роботи), сплачується одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів для здійснення їх виплати.
Звертаємо увагу, якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.
Довідково: 
Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» 9зі змінами та доповненнями);
Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої, наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (зі змінами).
 
 
Особливості оподаткування ПДФО доходу у вигляді прибутку контрольованої іноземної компанії, який отриманий контролюючою особою – ФО у вигляді дивідендів
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Контрольованою іноземною компанією (далі – КІК) визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України (далі – контролююча особа) (п.п. 39 прим. 2.1.1 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 39 прим. 2.2.2 п. 39 прим. 2.2 ст. 39 прим. 2 ПКУ об’єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених ст. 39 прим. 2 ПКУ. Зазначена частина прибутку контрольованої іноземної компанії, зокрема, включається до складу загального річного оподатковуваного доходу контролюючої особи в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ.
Так, п.п. 170.13.1 п. 170.13 ст. 170 ПКУ передбачено, що платник податку на доходи фізичних осіб (податок, ПДФО) – резидент, що визнається контролюючою особою щодо КІК, зобов’язаний визначити частину прибутку КІК відповідно до положень ст. 39 прим. 2 ПКУ та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.).
Згідно з п.п. 170.13.2 п. 170.3 ст. 170 ПКУ у разі, якщо КІК розподіляє прибуток або його частину на користь контролюючої особи, і така особа фактично отримує розподілені кошти (як безпосередньо, так і через ланцюг опосередкованого володіння), застосовуються такі правила:
у разі розподілу контролюючою особою прибутку КІК (його частини) до моменту подання звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), до такого фактично отриманого (розподіленого) доходу застосовується ставка податку, визначена п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відс.). При цьому відповідна частина прибутку КІК не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу після подання звіту про контрольовані іноземні компанії (п.п. 170.13.2.1 п.п 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ);
у разі розподілу контролюючою особою прибутку КІК (його частини) після подання звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в Декларації, але до закінчення другого календарного року, наступного за звітним, здійснюється перерахунок податку із прибутку КІК, відображеного в Декларації, із застосуванням ставки податку визначеної п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відс.). Контролююча особа – резидент України має право подати уточнюючу Декларацію, що відображає результати такого перерахунку. При цьому отримана частина прибутку КІК не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу в календарному році, в якому вона фактично отримана (розподілена) (п.п. 170.13.2.2 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ);
у разі розподілу контролюючою особою прибутку КІК (його частини) після моменту подання звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в Декларації, після закінчення календарного другого року, наступного за звітним, перерахунок податку не здійснюється. При цьому отримана частина прибутку КІК не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу в календарному році, в якому вона фактично отримана (розподілена) (п.п. 170.13.2.3 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ);
сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті з прибутку КІК (як податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого КІК, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого КІК.
Сума такого податку визначається як загальна сума податку, що була фактично сплачена КІК за результатами відповідного звітного (податкового) періоду (корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, – сплачена протягом звітного періоду) пропорційна частці контролюючої особи в такій КІК, відображеній у звіті про КІК.
Платник податків має право скористатися таким зменшенням за умови документального підтвердження фактичної сплати. Копії документів, що підтверджують факт такої сплати, подаються платником податків разом із Декларацією.
При цьому сума зменшення податку на доходи фізичних осіб, визначеного абзацом першим п.п. 170.13.2.4 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ, не може перевищувати суму податкового зобов’язання фізичної особи щодо прибутку такої КІК (п.п. 170.13.2.4 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ);
Згідно з п.п. 170.13.3 п. 170.13 ст. 170 ПКУ сума прибутку КІК, отримана у вигляді дивідендів від юридичних осіб України (як безпосередньо, так і опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб) відповідно п.п. 39 прим. 2.3.2.7 п.п. 39 прим. 2.3.2 п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим. 2 ПКУ, вважається сумою дивідендів, отриманих від українських юридичних осіб безпосередньо контролюючою особою.
Така сума включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи звітного періоду, протягом якого КІК отримано дивіденди, і підлягає оподаткуванню:
отримана від юридичних осіб України – платників податку на прибуток (крім інститутів спільного інвестування) за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ;
отримана від інститутів спільного інвестування, суб’єктів господарювання, які не є платниками податку на прибуток, за ставкою 9 відс., визначеною п.п 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ.
При цьому така сума не враховується під час визначення частини прибутку КІК згідно з п.п. 39 прим. 2.3.2.7 п.п. 39 прим. 2.3.2 п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим. 2 ПКУ, не підлягає оподаткуванню відповідно до п.п. 170.13.1 п. 170.13 ст. 170 ПКУ, а також не підлягає подальшому оподаткуванню під час її фактичної виплати на користь контролюючої особи відповідно до п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ.
Водночас, п.п. 1 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ передбачено, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку дивіденди, які вважаються отриманими платником податку відповідно до абзацу першого п.п. 170.13.3 п. 170.13 ст. 170 ПКУ, раніше оподатковані на рівні юридичної особи України в порядку, визначеному п.п. 141.4.2 п. 141.2 ст. 141 ПКУ.
 
 
Скасовано пільгу із сплати ПДВ для ввезення транспорту з електродвигунами
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що Законом України від 03 грудня 2025 року № 4698-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» скасовано пільгу з ПДВ для транспорту з електродвигунами з 01.01.2026 року.
Так, відповідно до Закону № 4698 скасовано п. 64 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України, яким передбачалось, що тимчасово, до 01 січня 2026 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що класифікуються в товарній підпозиції 8701 24 (виключно сідельні тягачі для автомобільних напівпричепів), у товарних підкатегоріях 8703 80 10 10, 8703 80 90 10, 8704 60 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (в тому числі вироблених в Україні).
 
 
Звільнення від ПДВ імпорту обладнання енергетиків продовжено
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що до 01.01.2029 продовжено звільнення від ПДВ імпорту обладнання енергетиків. 
Вказані зміни внесено Законом України від 03 грудня 2025 року № 4698-IX  «Про внесення змін до Податкового  кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» .
Зазначені пільги визначені п. 87 прим.1 та 88 прим.1 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України.
Так, до 01.01.2029 звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України (у тому числі переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) у митному режимі імпорту товарів, визначених пунктом 9 прим.36 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України (електрогенераторні установки, електродвигуни змінного струму, газові турбіни тощо).
Також до 01.01.2029 звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, перелік яких із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД визначається Кабінетом Міністрів України, що здійснюються в рамках угод, фінансування за якими проводиться за рахунок Секретаріату Енергетичного Співтовариства.
 
 
Е-кабінет: платник може надіслати інформацію на письмовий запит органу ДПС разом із документами і у разі, якщо розмір файлу у форматі pdf перевищує обмеження 5 МБ
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Підпунктом 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 ПКУ визначено, що платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено ПКУ) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, та документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
Підпунктами 78.1.1, 78.1.4 та 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 ПКУ встановлено термін для надання платниками податків пояснень та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Згідно з п. 15 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245, лист суб’єкта інформаційних відносин, що надсилається на запит органу державної податкової служби (далі – ДПС), повинен містити:
номер та дату запиту органу ДПС, на який надається відповідь;
інформацію, що запитується органом ДПС.
Пунктом 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ визначено, що Електронний кабінет (Е-кабінет) забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі шляхом забезпечення взаємодії платників податків з контролюючими органами з інших питань, передбачених ПКУ, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Платник податків скориставшись меню «Листування з ДПС» приватної частини Е-кабінету має можливість надіслати до контролюючого органу ДПС в електронному вигляді лист, який містить інформацію, що запитується органом ДПС, та її документальне підтвердження у форматі pdf загальним розміром до 5 МБ.
У разі якщо загальний розмір файлу у форматі pdf перевищує обмеження у 5 МБ, відповідна інформація може бути надіслана послідовно, в одному часовому проміжку, частинами, кожна з яких не повинна перевищувати встановлений обсяг, із зазначенням в реквізиті «Короткий зміст» меню «Листування з ДПС» приватної частини Е-кабінету номеру та дати запиту органу ДПС, на який надається відповідь.
 
 
МПЗ: що врахувати при розрахунку і декларуванні юридичним особам
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 381 «Визначення МПЗ» Податкового кодексу України ( далі – ПКУ).
Відповідно до пункту 297¹.1 статті 297¹ ПКУ, юридичні особи – платники єдиного податку, які володіють або користуються сільськогосподарськими землями, зобов’язані подавати податкову декларацію з додатком, у якому здійснюється розрахунок загального МПЗ за податковий (звітний) рік.
Згідно з пунктом 74 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ), мінімальна сума МПЗ, визначена за підпунктами 38¹.1.1 та 38¹.1.2 статті 38¹ ПКУ, не може бути меншою за 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, де частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 гривень з 1 гектара.
При цьому тривалість фактичного володіння або користування земельною ділянкою не впливає на встановлений мінімум.
Міністерство фінансів України висловило позицію, яка полягає в тому, що при переході права власності або права користування за земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого землекористувача протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої ділянки визначається:
для попереднього землекористувача – за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис);
для нового користувача – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку;
та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів.
Отже, граничний розмір МПЗ, встановлений пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, підлягає коригуванню на кількість місяців фактичного володіння/користування земельними ділянками, які враховуються при визначенні суми МПЗ відповідно до ст. 381 МПЗ.
Разом з тим, дія пункт 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Форма податкової декларації платника єдиного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (Декларація) та передбачає заповнення додатка «Розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік» (Додаток) з урахуванням положень пункт 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
У Додатку заповнюються всі рядки та графи усіх розділів з урахуванням приміток. Якщо будь-які графи/рядки Додатка не заповнюються через відсутність показників, то у разі подання Декларації у паперовому вигляді такі графи/рядки прокреслюються, в електронному вигляді – не заповнюються. Вартісні показники Додатка зазначаються у гривнях з двома десятковими знаками.
Зокрема, у графах 3 – 10 Додатка зазначається наступна інформація:
у графі 3 – площа власної земельної ділянки в гектарах з чотирма десятковими знаками;
у графі 4 – частка ріллі власної земельної ділянки у відсотках;
у графі 5 – площа орендованої земельної ділянки в гектарах з чотирма десятковими знаками;
У графі 6 – частка ріллі орендованої земель у відсотках;
графі 7 – нормативна грошова оцінка (НГО) з урахуванням коефіцієнта індексації, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (НГО якої проведена);
у графі 8 – НГО 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю (для земельної ділянки, НГО якої не проведена);
у графі 9 – коефіцієнт, який становить за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан – 0, 057;
у графі 10 – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користування на інших умовах (в т. ч. на умовах емфітевзису) платника податків.
Якщо за розрахунком платника єдиного податку сума МПЗ з І гектара становить менше суми, визначеної пунктом 74 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, то у графі 11 (для земельної ділянки, НГО якої проведена) або 12 (для земельної ділянки, НГО якої не проведена) Додатка зазначається МПЗ земельної ділянки (крім земельних ділянок, земельних часток (паїв), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій), обчислене відповідно до положень пункту 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ за формулою:
МПЗ = графа 3 або графа 5 х 1400 х графа 10/12 – для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс;
МПЗ = графа 3 або графа 5 х 700 х графа 10/12 – для інших земельних ділянок.
Разом з тим, платники заповнюючи графи 11, 12 Додатка мають право надати розшифровку щодо кількості місяців користування (володіння) земельною ділянкою протягом року.
 
 
За яких умов можна в автоматичному режимі отримати ліцензію
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) запроваджено надання ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, а також на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки в автоматичному режимі. 
Відповідно до статті 47 Закону № 3817 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, а також на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки можуть надаватися в автоматичному режимі у разі дотримання суб’єктом господарювання всіх таких умов:
1) обов’язкова реєстрація або взяття на облік суб’єкта господарювання у податкових органах та повідомлення таким суб’єктом господарювання про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, через які буде здійснюватися відповідний вид господарської діяльності, згідно з пунктом 63.6 статті 63 і пунктом 64.6 статті 64 ПКУ;
2) відсутність на дату подання заяви про отримання в автоматичному режимі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію указом Президента України про застосування до суб’єкта господарювання санкції, передбаченої пунктом 6 частини першої статті 4 Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції»;
3) відсутність на дату подання заяви про отримання в автоматичному режимі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності інформації про здійснення контролю над суб’єктом господарювання у значенні, наведеному у статті 1 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-ІІІ «Про захист економічної конкуренції» (зі змінами та доповненнями), резидентами держави, що здійснює збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ «Про оборону України» (зі змінами та доповненнями);
4) відсутність на дату подання заяви про отримання в автоматичному режимі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності факту припинення дії ліцензії, наданої заявнику на право провадження того самого виду господарської діяльності за рішенням податкового органу, протягом останніх 12 місяців;
5) відсутність податкового боргу із сплати акцизного податку та заборгованості із сплати штрафних санкцій, застосованих податковими органами відповідно до Закону № 3817;
6) електронна ідентифікація суб’єкта господарювання онлайн в електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами і доповненями);
7) відсутність на дату подання заяви в автоматичному режимі про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, факту припинення протягом останніх 12 місяців за рішенням податкового органу дії ліцензії на право провадження того самого виду господарської діяльності за тим самим місцем провадження діяльності, яка надавалася такому заявнику (крім припинення дії ліцензії за заявою такого суб’єкта господарювання) або іншому суб’єкту господарювання (крім припинення дії ліцензії з підстав, визначених підпунктами  1 – 4 і 7 частини другої статті 46 Закону № 3817).
Для отримання в автоматичному режимі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності суб’єкт господарювання подає заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, через Єдиний державний вебпортал електронних послуг або в електронній формі у порядку, встановленому статтею 42 ПКУ.
Обробка інформації, зазначеної в заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, а також перевірка відповідності суб’єкта господарювання умовам, визначеним частиною першою статті 47 Закону № 3817, здійснюються програмним забезпеченням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а також з використанням інформації державних електронних інформаційних ресурсів (реєстрів) в автоматичному режимі не пізніше наступного робочого дня за днем отримання заяви про отримання в автоматичному режимі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
 
 
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області