Гнучка зайнятість та захист гідності: які зміни передбачає проєкт Трудового кодексу

| Відділ зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації Проєкт Трудового кодексу України запроваджує нові норми, які розширюють можливості легальної гнучкої зайнятості та водночас посилюють захист гідності працівника. Документ встановлює чіткі правила для нових форматів роботи і спрямований на адаптацію трудових відносин до сучасних умов.
За словами заступниці Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Дарії Марчак, запровадження таких підходів стало відповіддю на структурні зміни ринку праці, зумовлені війною, міграцією робочої сили та поширенням дистанційних форматів роботи.
Одним із ключових інструментів розширення участі людей у ринку праці є гнучкі форми зайнятості. Документ прямо врегульовує дистанційну й надомну роботу, гнучкі графіки, сезонну та проєктну зайнятість. Водночас зберігаються трудові гарантії незалежно від формату роботи, зокрема право на оплату праці, відпочинок і відпустки, безпечні умови праці та можливість захисту прав у разі спору. 
Проєкт Трудового кодексу передбачає розширення видів трудових договорів і можливість комбінувати їхні умови за взаємною згодою сторін. Це дозволяє враховувати індивідуальні потреби працівників — зокрема осіб з інвалідністю, батьків із малими дітьми, студентів — та водночас потреби роботодавців, пов’язані із сезонністю або проєктним характером роботи.
Документ також вперше встановлює чіткі та зрозумілі правила припинення трудових відносин. Передбачено обов’язкове завчасне письмове попередження про звільнення, а також можливість заміни строку попередження грошовою компенсацією за домовленістю сторін. Такий підхід дозволить зменшити кількість трудових спорів і забезпечити працівникам прогнозований механізм захисту, водночас залишаючи роботодавцям чіткі та зрозумілі правила.
Окремий акцент у проєкті зроблено на захисті гідності працівника. Проєкт кодексу посилює гарантії недопущення дискримінації, мобінгу та харасменту, а також закріплює обов’язок роботодавця реагувати на відповідні повідомлення та застосовувати внутрішні процедури їх розгляду. При цьому передбачено запобіжники від зловживань — рішення мають ухвалюватися виключно на підставі фактів і з дотриманням встановлених процедур, що забезпечує баланс інтересів усіх сторін трудових відносин.
Водночас проєкт передбачає, що незалежно від дати його ухвалення, норми Трудового кодексу наберуть чинності через шість місяців після припинення або скасування воєнного стану. Такий підхід дозволяє роботодавцям, працівникам і відповідним інституціям заздалегідь підготуватися до впровадження нових правил.
Довідково:
7 січня 2026 року Кабінет Міністрів України подав до Верховної Ради України проєкт Трудового кодексу України, підготовлений Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства. Документ має замінити застарілу рамку трудового законодавства 1971 року та є частиною євроінтеграційних зобов’язань України, зокрема передбачаючи імплементацію понад 30 директив ЄС та конвенцій МОП (робочий час, прозорі та передбачувані умови праці, поєднання роботи й сімейних обов’язків, охорона праці тощо).