Як не замерзнути в блекаут: досвід однієї багатоповерхівки в Києві

Зима 2025-2026 років остаточно зняла ілюзії щодо "короткострокових труднощів" в енергосистемі, які до останнього часу чомусь жили в головах багатьох українців.
Після останніх масованих обстрілів ворога відключення електрики перестали бути тимчасовим форс-мажором і поступово перетворились на частину повсякденного життя. Якщо для мешканців приватного сектору масові вимкнення не настільки трагічні, то у більшості багатоповерхівок великих міст одночасно зі світлом зникає вода, тепло, можливість користуватись ліфтами та часто зв"язок. У такій ситуації дедалі більше містян змушені самостійно вирішувати питання резервного живлення.
Найпростіше та відносно доступне рішення на сьогодні – великий дизельний генератор на будинок. У цьому тексті ми вивчили досвід звичайної київської багатоповерхівки, яка пройшла шлях від тривалої відсутності світла та страху консервації до ідеї купівлі власного генератора та повної автономності. Цей кейс наочно показує, скільки насправді коштує відносно комфортне проходження зими, з якими технічними та організаційними викликами стикаються мешканці та які рішення є критично важливими в умовах системних відключень. Типова 25-поверхівка в спальному районі Києва У звичайний січневий день столичні Осокорки зустрічають автора цих рядків не звичною тишею спального району, а рівним, важким гулом.
Він тягнеться між будинками, відлунює у дворах, просочується крізь під"їзди та паркінги. Так працюють генератори – десятки маленьких електростанцій, які тимчасово замінили місту великі радянські ТЕС та ТЕЦ, суттєво пошкоджені або повністю зруйновані московитськими обстрілами.
Під ці звуки підходимо до типової багатоповерхівки, яких сотні на мапі Києва.
Повністю заселений однопід"їздний будинок 2010 року будівництва на 220 квартир, в якому живе до тисячі людей. У мешканців 25-поверхівки на Осокорках без електроенергії зникає тепло- та водопостачання Економічна правда Ще позаминулої зими під час відключень світла будинок ставав фактично непридатним для нормального життя.
Разом з електрикою в ньому зникала гаряча вода, тепло, зупинялись ліфти та погано працював мобільний зв"язок. Вже цього опалювального сезону ситуація кардинально змінилася – без жодного статусу критичності, а завдяки ініціативності лише декількох людей, які влітку 2024 року запропонували мешканцям подумати про резервне джерело живлення. Як з"явилось рішення "Це сталося влітку 2024-го, коли були тривалі відключення.
Без електрики у нас в будинку немає опалення та гарячої води, а холодна піднімається лише до дев"ятого поверху.
Ліфти стоять.
Освітлення в під"їздах зникає.
Камери спостереження, шлагбаум – усе вимикається", – розповідає Ірина Рафальська, яка разом з чоловіком стала ініціаторкою купівлі генератора. "Дуже лякало те, що, якщо буде холодна зима і обстріли, будинок стане непридатним для життя.
А мені дуже не хотілося з трьома котами їхати кудись за місто", – додає вона. Ірина Рафальська разом з чоловіком стала ініціаторкою купівлі генератора для будинку Економічна правда У будинковому чаті розмістили оголошення із запитанням: "Хто готовий долучитися до ініціативної групи та займатися організаційними питаннями?".
Відгукнулося ще двоє людей.
Так почалася робота. Передусім потрібно було зрозуміти, що саме першочергово має живити генератор, та розрахувати необхідну потужність.
З цим питанням мешканці звернулись до фахівців – підрядної компанії, яка займається встановленням генераторів у Києві. Першим кроком стало визначення чіткого переліку критично-важливих систем: індивідуальний тепловий пункт, насоси гарячої та холодної води, шлагбаум, домофон, ліфт, системи зв"язку, мінімальне світло в під"їзді та в приміщенні консьєржки. Від ідеї заживити весь будинок відмовились одразу, оскільки це б різко збільшило потужність, вартість і складність проєкту.
"Квартири навіть не думали підключати.
Це технічно складно, дорого і майже неможливо справедливо розподілити навантаження", – розповідає Рафальська. Читайте також Дизель-харчування.
Як кафе і ресторани виживають на генераторах Згодом мешканці отримали від підрядника детальні розрахунки.
Порахували все – від пускових струмів ліфта до роботи насосів у пікові моменти.
Це важливий етап, бо саме на ньому багато будинків припускаються критичної помилки та беруть надто слабкий або надто потужний генератор.
Це може призвести до дефіциту струму чи навпаки – переплат за зайві кіловати. Порадившись з фахівцями та інженером керуючої компанії, обрали дизельний генератор потужністю 38 кВт, хоча деякі підрядники радили брати на 48 кВт. "Пізніше практика показала, що можна було купувати генератор навіть меншої потужності, але в умовах невизначеності рішення все одно виявилось правильним.
Зараз усе працює стабільно та без перевантажень", – розповідає мешканка будинку. Скільки коштує автономність та як збирали гроші Фінансове питання стало чи не найскладнішим, оскільки загальна вартість проєкту сягнула 800 тис.
грн, які ще треба було зібрати. Сам генератор обійшовся у 480 тис.
грн, – це лише частина витрат.
Підключення разом з розхідними матеріалами та роботою підрядника коштувало близько 226 тис.
грн, проєктна документація – ще 15 тис.
грн. Генератор живить системи життєзабезпечення будинку під час відключень електроенергії Економічна правда Оскільки бак генератора вміщав лише 150 літрів, мешканці вирішили додатково закупити резервуар для пального на 1000 літрів (так званий "єврокуб") за 15 тис.
грн і міні-АЗС для заправки за 15 тис.
грн.
Ще близько 30 тис.
грн пішло на захисну клітку – конструкцію, яка закриває генератор від зовнішніх впливів.
Решту витратили на дрібні розхідники та закупівлю мінімального запасу пального. Читайте також Заступник Кличка Петро Пантелеєв: Ми покриємо 75% вартості генераторів, інверторів і сонячних панелей усім охочим.
Я не жартую Гроші збирали добровільно на окрему "банку".
Розрахунки показали, що з кожної квартири треба зібрати приблизно по 7 тис.
грн.
Суму розрахували з гіпотезою, що гроші здадуть близько половини мешканців.
У підсумку так і сталося. "Були ті, хто категорично виступав проти, однак окремі мешканці добровільно віддавали значно більше мінімальної суми, розуміючи важливість проєкту", – пригадує Рафальська. Згодом, вже постфактум, будинок зміг взяти участь у програмі Київської міської державної адміністрації, яка дозволяє компенсувати до 75% вартості обладнання, але не більше 300 тис.
грн.
Цих грошей досі вистачає на закупівлю пального для заправки генератора, тому додаткові збори поки не проводяться. Бюрократія та проєкт На окрему увагу заслуговує проєкт та його погодження, адже втручатися в електромережі будинку без проєктної документації заборонено.
Аби не порушити базові норми безпеки, документ довелося узгоджувати з інженерами керуючої компанії, тому в процесі його переробляли кілька разів. Саме через бюрократичні перепони монтаж та запуск розтягнувся з вересня до початку грудня 2024 року, хоча очікувалося, що на це піде не більше двох місяців. Читайте також Блекаут у конверті.
Як через ігри Міненерго Чернігів і Кривий Ріг не отримали додаткову електрику Як працює генератор на практиці? Система повністю автоматична.
Коли світло зникає, він запускається самостійно, коли електропостачання повертають – вимикається. Витрати пального – близько 7 літрів дизелю на годину.
"Конкретніші розрахунки по тижню чи місяцю зараз зробити дуже складно, бо по-різному вимикають світло.
Раніше було 3 години без світла, чотири – зі світлом, то був один розхід пального.
Останнім часом відключення тривали по 20 годин – це вже інша справа", – каже одна з мешканок будинку. Генератору бажано працювати не довше 12 годин на добу, але за умови регулярного техобслуговування його можна використовувати по 16-18 годин без зупинки. Були випадки, коли після масштабних обстрілів Києва його не вимикали цілу добу, але це радше виняток, і такого краще уникати. Обслуговування і витрати після запуску Технічне обслуговування (ТО) – обов"язкове.
Перше має бути проведене після 50 мотогодин, далі – залежно від навантажень.
За нинішніх відключень ТО проводять приблизно раз на місяць.
Вартість послуги – 15-18 тис.
грн. Панель керування дизельним генератором Економічна правда Пальне закуповується централізовано через перевіреного постачальника, який привозить його під будинок.
"Єврокуб" дозволяє тримати необхідний запас і швидко заправляти генератор за допомогою міні-АЗС.
Пальне заливають самі мешканці з ініціативної групи – це не складніше, ніж заправити звичайне авто. Цікаво, що з першими тривалими вимкненнями та сильними морозами зникли усі скептики ідеї встановити генератор.
"З часом до ініціативи почали долучатися ті, хто спершу ставився скептично.
Коли розпочалися реальні відключення, ставлення мешканців швидко змінилося.
У будинковому чаті з"явилися повідомлення з подяками ініціативній групі.
Люди відверто визнавали, що рішення встановити генератор було правильним і своєчасним", – каже Рафальська. Якою була б ситуація без генератора? "Якби його не було – тут би вже нікого не залишилось", – кажуть мешканці.
Без світла зникло б опалення та вода.
В умовах тривалих морозів до "мінус" 20 це означає фактичну непридатність будинку для життя. Замість висновку Навіть зараз, коли в суспільстві знову лунають розмови про можливе завершення війни чи "суттєвий прогрес в перемовинах", мешканці будинку радять не відкладати рішення в довгий ящик. Логіка проста: ніхто не знає, що буде далі, і скільки часу знадобиться, щоб енергосистема повернулася до стабільної роботи.
Саме тому підготовку до автономності варто починати вже сьогодні. Для сотень будинків у великих містах описаний вище шлях, на жаль, ще попереду.
І досвід тих, хто пройшов його раніше, може стати практичною інструкцією на наступні опалювальні сезони.