Міжнародні резерви України: рекордні досягнення на тлі воєнного навантаження та структурних викликів

Вступ: історичний максимум у контексті економічної невизначеності

7 січня 2026 року Національний банк України офіційно оголосив, що міжнародні резерви держави досягли історичного максимуму в 57,29 млрд дол. США станом на 1 січня 2026 року. Це зростання на 30,8% протягом 2025 року — найбільший річний приріст за останні роки.

Незважаючи на позитивність цих показників, достатньо трьох запитань, щоб зрозуміти глибину економічних викликів: на що спрямовуються ці гроші? Чи виходить країна на стійку траєкторію? І чи вистачить цих резервів, якщо міжнародна допомога скоротиться?

Цей матеріал ґрунтується на офіційних даних НБУ, Міністерства фінансів України та міжнародних організацій та розглядає динаміку резервів не як окремий числовий досяг, а як індикатор більш складних макрофінансових процесів, що розгортаються в Україні.

І. Анатомія зростання: як утворилися 57,3 млрд дол.?

Три основні джерела поповнення резервів

За офіційними даними НБУ, зростання резервів у 2025 році забезпечено трьома основними каналами:

1. Міжнародна фінансова допомога (52,4 млрд дол.)

Це найбільший та найстабільніший джерело поповнення. Структура надходжень у 2025 році:

Ключова особливість: більшість цих коштів надходять в межах довгострокових програм. ЄС спрямовує кошти через механізм Ukraine Facility обсягом 50 млрд євро на 2024–2027 роки та програму Ukrainian Facility на 60 млрд євро (комбіновано гранти та низькопроцентні позики). МВФ продовжує фінансування в межах програми Extended Fund Facility, яка передбачає обсяг 15,5 млрд дол. США.

2. Розміщення державних цінних паперів (3,3 млрд дол.)

Україна активно залучала дешеві кошти на міжнародних ринках через облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Цей канал характеризується мінливістю в залежності від кон’юнктури ринку, але у 2025 році продемонстрував стабільність на тлі позитивних сигналів щодо України.

3. Переоцінка фінансових активів (1,16 млрд дол. лише у грудні)

За рахунок коливання ринкової вартості золота та змін курсів іноземних валют (переважно євро до долара). Цей канал непередбачуваний, але протягом 2025 року мав стійкий позитивний вплив.

Видатки, які урівноважили поповнення

Однак нарощування резервів відбувалося на тлі суттєвих розходів:

У грудні 2025 року чистий продаж валюти НБУ склав 4,7 млрд дол. — найвищий показник за місяць у 2025 році. Це означає, що регулятор активно утримував курс гривні від дестабілізуючих коливань, витрачаючи валютні резерви для цілей монетарної політики.

ІІ. Забезпечувальна спроможність: скільки місяців імпорту можуть профінансувати резерви?

Ключовий показник достатності: 5,9 місяця майбутнього імпорту

НБУ прямо вказує, що поточний обсяг резервів у 57,3 млрд дол. дозволяє профінансувати 5,9 місяця майбутнього імпорту. У коментарі голови НБУ Андрія Пишного це визначається як «достатній запас міцності».

Однак буквальне читання цього показника вимагає контексту. За даними державної митної служби:

• Імпорт у січні–листопаді 2025 року: 75,4 млрд дол.

• Експорт у цей період: 36,8 млрд дол.

• Дефіцит торговельного балансу: 38,6 млрд дол. (52% імпорту!)

Структура імпорту засвідчує високу залежність від:

• Машин, устаткування та транспорту: 30,2 млрд дол. (40% імпорту) — переважно для військових потреб та реконструкції

• Продукції хімічної промисловості: 11,4 млрд дол. (15%)

• Паливо-енергетичних ресурсів: істотна частина для енергетичної безпеки

На цьому тлі 5,9 місяця резервного покриття трансформується у критичну, а не комфортну позицію. Це означає, що при повному припиненні міжнародної допомоги Україна матиме можливість фінансувати імпорт лише до кінця червня 2026 року.

Історичний контекст: рекордна величина в умовах перманентного дефіциту

Для порівняння: на 1 січня 2025 року резерви становили 43,8 млрд дол., що теж було рекордом для того часу. За два роки повномасштабної війни резерви зросли з 24 млрд дол. (лютий 2022 року) до 57,3 млрд дол. — це позитивна динаміка, що вказує на ефективність макрофінансової координації України з партнерами.

Утім, цифра 57,3 млрд дол. безпосередньо залежить від надходження 52,4 млрд дол. допомоги у 2025 році. Без цієї допомоги резерви впали б до 4,9 млрд дол. — позицію, яка характеризувалась би дефіцитом.

ІІІ. Макрофінансова машина: як держава витрачає надходження

Цільові напрями використання міжнародної допомоги

Офіційна позиція Міністерства фінансів України та НБУ чітка: міжнародна допомога спрямовується на:

1. Фінансування бюджетного дефіциту (приблизно 80–85% допомоги)

   • На 2025 рік дефіцит (без урахування грантів) становив 19,6% ВВП

   • Тобто без 52,4 млрд дол. допомоги державний бюджет не міг би функціонувати

2. Обслуговування та погашення державного боргу (6,8 млрд дол. у 2025 році)

3. Підтримка валютного курсу через операції НБУ на валютному ринку (36,2 млрд дол. чистого продажу валюти)

Боргова піраміда: на що іде більша частина видатків

Аналіз структури державного боргу України засвідчує, що на кінець листопада 2025 року він сягнув 8,6 трильйонів гривень (приблизно 210 млрд дол.). При цьому:

Тревожна динаміка: боргова платіжна спроможність залежить від беззупинного потоку міжнародної допомоги. Умовно: допомога → держбюджет → виплати за боргом → резерви. Якщо цей цикл розривається, країна потрапляє у кризу платіжної спроможності.

ІV. Дилема валютної стійкості: управління за умов керованої гнучкості

Курс гривні: як НБУ утримував рівень у 2025 році

На вступ до 2025 року державний бюджет передбачав курс долара на рівні 45 грн/дол. у середньому. Фактично за 2025 рік курс коливався близько 42–43 грн/дол., що на 4–7% краще, ніж очікувалося.

Цей успіх досягнутий завдяки:

1. Активним валютним інтервенціям НБУ (36,2 млрд дол. чистого продажу)

   • Це означає, що НБУ свідомо продавав долари, щоб уникнути скачків курсу

   • Більшість цих доларів походять із міжнародної допомоги

2. Контролю за інфляційними очікуваннями

   • НБУ утримував ставку рефінансування на рівні 13% (одна з найвищих у Європі), стримуючи девальвацію

   • Інфляція у грудні 2025 року становила близько 5,5% (у межах таргету НБУ)

3. Мінімізації спекуляції на валютному ринку

   • Впровадження системи валютних обмежень, які утримували іноземну валюту в межах офіційного каналу

Виклик 2026 року: прогнозована девальвація без дотування резервів

На 2026 рік експерти прогнозують девальвацію гривні на 4–6% щодо долара. Середньорічний курс у держбюджеті закладено на рівні 45,7 грн/дол.. Більш песимістичні прогнози передбачають рівень 44–45 грн/дол. до кінця року.

Ризик: якщо витік доларів з допомоги сповільниться або припиниться, гривня може девальвувати значно більше, створюючи спіраль інфляції та економічної невизначеності.

V. Макроекономічний контекст: структурні диспропорції що криються за резервним буфером

Торговельний дисбаланс: гігантський дефіцит

За офіційними даними митниці:

Цей дефіцит у 2,05 разів перевищує експорт і є однією з найвищих у світовій практиці під час миру. Структурна причина: економіка перейшла на воєнне виробництво, імпорт мобілізує матеріали для оборони та реконструкції, тоді як експорт значно скоротився через зруйновану інфраструктуру та окуповані території.

Це означає, що навіть при подальшому отриманні допомоги дефіцит поточного рахунку платіжного балансу залишатиметься позитивним на користь імпорту. Без міжнародної допомоги такий дефіцит неможливо фінансувати за рахунок власних резервів більше, ніж на 5–6 місяців.

Залежність від циклічної допомоги: план на 2026 рік

На 2026 рік НБУ прогнозує надходження близько 45 млрд дол. міжнародної допомоги. Це менше, ніж у 2025 році (52,4 млрд дол.), але все ще критично важливо для стабільності.

Структура очікуваного фінансування на 2026 рік (за планами):

• ЄС через Ukraine Facility та інші програми: ~27–30 млрд дол.

• Світовий банк та інші багатосторонні організації: ~8–10 млрд дол.

• МВФ (нова програма EFF на 2026–2029 роки): ~8,1 млрд дол.

• Двосторонні партнери (Канада, США, ВБ): ~6–7 млрд дол.

При середньомісячному дефіциті торгівлі в 3,5 млрд дол., цей обсяг допомоги дозволяє:

• Компенсувати торговельний дефіцит: 42 млрд дол.

• Зберегти поточні рівні резервів або дозволити помірне накопичення

VІ. Роль міжнародних організацій: від експертизи до моніторингу

МВФ: довіра через повторні перегляди програми

За 2025 рік Україна пройшла два перегляди програми Extended Fund Facility (7-й та попередній до нього). Це рекордна кількість для МВФ за одного року. Як зазначив голова НБУ, за всю 34-річну історію незалежності України раніше були максимум 1–2 перегляди на рік.

На практиці це означає, що МВФ визнає, що Україна дотримується всіх умов програми:

• Цільові показники дефіциту фінансуються не дефолтом, а легітимною міжнародною допомогою

• Монетарна політика отримує довіру міжнародної спільноти

• Платіжна спроможність гарантована планомірним управлінням боргом

На 2026–2029 роки МВФ схвалив нову програму EFF обсягом 8,1 млрд дол. (5,94 млрд СПЗ), що засвідчує очікування стабільності на середньостроковому горизонті.

Світовий банк та ЄС: макрофінансова архітектура

Світовий банк є другим за величиною джерелом фінансування після ЄС. У 2025 році він спрямував через різні канали близько 13,2 млрд дол.. Це не просто гроші, а й капітальні проекти відновлення, що готують основи для економічного відновлення після миру.

ЄС, який надав 32,7 млрд дол. у 2025 році, діє через:

• Ukraine Facility (50 млрд євро на 2024–2027 роки у комбінації грантів та позик)

• Ukrainian Facility (мікс прямих грантів та пільгових позик)

• Двосторонні макрофінансові угоди з окремими країнами-членами ЄС

Разом це утворює архітектуру залежності: українська економіка економічно прив’язана до продовження цього фінансування. За умови розширення та закріплення членства України в ЄС цей канал матиме тенденцію до продовження.

VІІ. Аналіз ризиків та сценаріїв розвитку на 2026–2027 роки

Базовий сценарій: стабільне фінансування продовжується

Ймовірність: 60–70%

При цьому сценарії:

• Резерви поступово нарощуються до 60–65 млрд дол. до кінця 2026 року (за прогнозами НБУ)

• Курс гривні девальвує на 4–6% до долара, залишаючись контрольованим

• Торговельний дефіцит залишається близьким до поточного рівня (3–3,5 млрд дол. на місяць)

• Дефіцит держбюджету компенсується міжнародною допомогою

Умови реалізації:

• Політична воля провідних країн ЄС та США зберегти фінансування України

• Реалізація очікуваних 45 млрд дол. допомоги у 2026 році

Несприятливий сценарій: скорочення або затримки допомоги

Ймовірність: 20–30%

Зберігаючи актуальність геополітичних ризиків та потенційних змін у політиці США у 2026 році:

• Резерви скоротяться на 2–4 млрд дол. за місяць

• Гривня девальвує на 10–15% за рік, створюючи інфляційний шок

• Дефіцит держбюджету розповсюджується на покриття внутрішніми запозиченнями (ОВДП)

• Купівельна спроможність населення знижується на 10–15%

Умови реалізації:

• Різкі геополітичні зміни чи зміна політики в США

• Скорочення фінансування ЄС через розширення членства або внутрішні політичні суперечності

• Суттєве погіршення ситуації на фронті, що зниме довіру кредиторів

Оптимістичний сценарій: мирне досягнення та інвестиційний приток

Ймовірність: 10–20%

За умови скорочення або припинення військових дій:

• Приватні інвестиції та FDI мають суттєво зрости (до 5–8 млрд дол. на рік)

• Експорт відновлюватиметься швидше (поточна динаміка показує падіння на 6% рік до року у реальному виразі)

• Торговельний дефіцит матиме тенденцію до скорочення

• Резерви можуть зрости до 70–80 млрд дол. до кінця 2026 року

Умови реалізації:

• Миру або морозу конфлікту

• Швидкого відновлення інвестиційного клімату

VІІІ. Критична оцінка: що криється за позитивною статистикою?

Проблема №1: цільовий дефіцит як структурна властивість

Часто розповідається, що рекордні резерви — це успіх монетарної політики НБУ та скоординованої роботи органів влади. Це правда, але правда неповна.

Те, що 57,3 млрд дол. резервів утворилися, є результатом того, що держава отримує 52,4 млрд дол. допомоги щороку, з яких близько 40 млрд дол. йде у резерви після покриття дефіциту бюджету. При базовому дефіциті торговельного балансу в 38,6 млрд дол. та видатках на борг у 10 млрд дол., розраховується простим арифметичним розрахунком: без міжнародної допомоги резерви падатимуть на 38–40 млрд дол. на рік.

Це означає, що резерви — це не стабільний результат економічної діяльності, а тимчасовий буфер, утворений дотацією.

Проблема №2: структурна трансформація чи тимчасове явище?

Офіційна нарація каже, що боргове фінансування спрямовується на боргові потреби та реконструкцію. Це так. Однак частина цих коштів йде на поточне споживання та поточні видатки держбюджету.

Прямуючи від офіційних даних Мінфіну:

• Витрати на оборону та безпеку: ~70–75% видатків державного бюджету

• Соціальні видатки (освіта, медицина, соціальна допомога): ~15–20%

• Інші видатки: ~10%

Питання: чи ці видатки створюють основи для подальшого зростання, чи консумують активи?

На сучасному етапі розповідь неоднозначна:

• Оборонні видатки мають тактичне виправдання (потреби війни), але не генерують економічного доходу без перемоги

• Видатки на освіту та медицину мають довгостроковий позитивний ефект, але потребують континуїтету, якого нині немає

Проблема №3: залежність від політичної волі, а не економічних факторів

Рекордні резерви у 57,3 млрд дол. — це рекордне виявлення політичної волі США, ЄС та інших партнерів. Це не результат підвищення експортної конкурентоспроможності України, розвитку нових галузей економіки чи покращення інвестиційного клімату.

На практиці:

• Експорт упав на 6,5% у рік до року у 2025 році

• ІІМ залишаються на низьких рівнях через ризики

• Приватні інвестиції у реальному секторі майже відсутні

Це означає, що без зовнішньої дотації економіка не здатна само себе утримувати, а тим більше розвиватися.

ІХ. Рекомендації для збереження та розумного використання резервів

На основі аналізу ризиків та структурних вразливостей доречно запропонувати:

Для органів влади України

1. Встановити явний горизонт макрофінансової стабільності

   • Визначити мінімальний рівень резервів як 4–5 місяців імпорту (близько 40–45 млрд дол.)

   • Встановити цільовий рівень на кінець 2026 року на позначці 55–60 млрд дол. (відповідно до прогнозів НБУ)

   • Розробити сценарії дій при скороченні допомоги на 25% та більше

2. Розпочати структурні економічні реформи уже зараз

   • Скорочення дефіциту торговельного балансу через розвиток експортоорієнтованих галузей (аграрний сектор, IT, сталь)

   • Залучення приватних інвестицій у реальний сектор (щонайменше 3–4 млрд дол. у рік)

   • Диверсифікація джерел допомоги (поточна залежність від ЄС становить 62% від загального обсягу)

3. Посилити прозорість у використанні міжнародної допомоги

   • Публікація квартальних звітів про напрямки витрат допомоги за типом видатків (оборона, реконструкція, поточні видатки)

   • Аудит ефективності боргового фінансування з точки зору повернення на інвестиції (ROI)

Для міжнародних партнерів

1. Забезпечити передбачуваність фінансування на середньостроковому горизонті

   • Завтвердити плани фінансування України на 2026–2028 роки не пізніше квітня 2026 року

   • Дозволити Україні планувати видатки на основі гарантованих обсягів

2. Посилити механізми контролю ефективності

   • Запровадити результативне фінансування, пов’язане з досягненням макроекономічних цільових показників (скорочення дефіциту, зростання експорту, залучення ІІМ)

   • Встановити санкції за незадовільне виконання умов програм

3. Розробити механізм переходу від дотаційного до інвестиційного фінансування

   • На період після миру передбачити залучення венчурних інвестицій та ОБР для проектів відновлення

   • Уникнути «пастки залежності» від грантів, яка перешкоджає розвитку власної фінансової спроможності

Висновки: рекордні резерви як свідчення міцності союзу, а не автономної стійкості

Міжнародні резерви України у 57,3 млрд дол. — це чесний результат трьох факторів:

1. Політична воля міжнародної спільноти підтримати Україну у критичний момент історії

2. Ефективна макрофінансова координація українськими органами влади та НБУ

3. Глибокі структурні диспропорції у торговельному балансі та бюджетній залежності від зовнішнього фінансування

Рекордний рівень резервів — це не сигнал про перехід до стабільності, а навпаки, показник, що будь-яке скорочення міжнародної допомоги негайно спричинить кризу.

На горизонті 2026–2027 років Україні потрібно:

• Розпочати реальний перехід від дефіциту на користь імпорту до більш збалансованої структури торгівлі

• Залучити приватні інвестиції у розмірі, близькому до поточного обсягу бюджетної допомоги (50+ млрд дол. на період відновлення)

• Встановити явні цільові показники скорочення дефіциту державного бюджету та торговельного дефіциту

Без цих структурних змін рекордні резерви залишатимуться тимчасовим явищем, а не надійною основою економічної стійкості.

Остаточна оцінка: Рекордні резерви — це позитивний сигнал для інвесторів і кредиторів, але це також важка й тривала залежність, яку потрібно поступово подолати реальною економічною трансформацією.