Розмір не головне: чому мінімаркети захоплюють міста України

Український ритейл "зменшується": мережі магазинів "біля дому" масово відкривають нові точки, збільшують виторг й забирають частину покупців у великих супермаркетів та гіпермаркетів. Парадокс у тому, що "малий формат" розростається навіть тоді, коли у "великого" нижча ціна: дорога, час і звичка беруть своє.
У цій логіці гіпермаркет – це вже не "перший вибір", а "план Б". Чи призведе "мінібум" до зникнення гіпермаркетів з мап українських міст? Про що говорять цифри Український роздріб у 2025 році зростає, але це зростання має два "обличчя".
Номінально все виглядає оптимістично: за перше півріччя товарообіг усього ритейлу (не тільки продовольчого) підскочив приблизно на 17% – до 936,6 млрд грн у порівнянні з 800,2 млрд грн за аналогічний період минулого року. Та якщо зняти "інфляційну піну", реальна динаміка зростання скромніша – близько 2,7%.
Тобто ринок не стільки "вибухає", скільки обережно росте з огляду на апетити споживача. Паралельно триває інша тенденція – концентрація.
Левову частку продажів все ще тримають 15 найбільших ритейлерів, які за підсумками першого півріччя року зробили 369,4 млрд грн обороту, що становить 39% ринку. Читайте також Більше платиш, менше їси.
Чому виробники продуктів зменшують розміри упаковок Найцікавіше зараз відбувається в малих форматах.
За даними Асоціації ритейлерів України, мінімаркети (площею до 150 квадратних метрів) зростають одразу за трьома осями: товарообіг, кількість транзакцій і кількість точок. "Якщо порівнювати 2024-й до 2023 року кількість нових магазинів у таких форматах зросла на 19%.
А в період серпень 2024 року – серпень 2025 року мінімаркети стали "чемпіонами" за кількістю запусків", – розповіли ЕП в Асоціації ритейлерів України. Лідер за відкриттями – мережа "Сімі".
За 2025 рік вона поповнилася 109 магазинами і загалом має вже близько 400 точок.
Суббренд відомої мережі Novus "Мі маркет" додав 34 магазини, доріс до 51 точки й планує щорічно відкривати по 60-70 магазинів. За виторгом у першому півріччі 2025 року лідерами серед мінімаркетів стали "Сімі" (3,4 млрд грн), "Коло" (1,6 млрд грн) та "Делві" (1,25 млрд грн).
За темпами зростання доходів картина ще більш показова: за січень-червень цього року "М’ясомаркет" зріс на 62,4%, "Бадьорий" – на 57%, "Сімі" – на 51%.
За звітний період найпопулярніші мережі в середньому додали 30-60%. На цьому тлі великі формати виглядають "важчими на підйом".
Гіпер- та супермаркети площею понад 1500 квадратних метрів розвиваються повільно, що зумовлено дороговартісним запуском і утриманням великих приміщень.
Результати за рік різні й не завжди "про зростання". Читайте також Чому в супермаркеті важко купити лише необхідне: основні трюки ритейлу Наприклад, мережа METRO у січні-червні 2025 року отримала близько 15,5 млрд грн виторгу, за січень-вересень – 24,04 млрд грн, але спрацювала за цей період зі збитком 0,3 млрд грн. Auchan теж радше стоїть на місці з виторгом у 4,9 млрд грн, що лише на 1% більше, ніж минулого року.
За підсумками 2024 року французька мережа мала близько 10,2 млрд грн виручки і збиток у 600 млн грн. В результаті малі формати зростають протягом двох років, а конкуренти з "гіперрозмірами" стагнують.
Чому так відбувається? Причини зростання і стагнації Причин діаметрально протилежного розвитку форматів продуктового ритейлу декілька, але всі так чи інакше стосуються великої війни. Час в українських містах дедалі частіше вимірюється не хвилинами, а "сигналами" повітряної тривоги.
За підрахунками Української ради торговельних центрів, у 2024 році тривоги "з"їли" 11,4% робочого часу ТЦ, а середній вимушений простій через них сягнув 40 робочих днів на рік. Для покупця поїздка в гіпермаркет у віддалені райони іноді обривається тривогою, і швидка закупка стає квестом із повторними маршрутами та очікуванням.
В листопаді 2025 року частка тривог у часі роботи ТЦ піднялася до найбільшого значення за час великої війни – 15,1%. В середньому по Україні від початку великої війни торговельні центри не працювали 125 робочих днів через повітряні тривоги. На цьому тлі мінімаркет виграє не полицею чи знижкою, а розташуванням.
Магазин "під домом" – це короткий похід, менше часу в дорозі й менше шансів опинитися далеко від укриття. Читайте також Товар з логотипом супермаркету: як власні торгові марки захоплюють полиці "В умовах війни, постійних повітряних тривог і блекаутів у людей на перше місце виходять безпека, швидка закупка, забезпечення базових потреб на мінімальній відстані від дому", – кажуть в Асоціації ритейлерів. Другий удар по великих форматах – енергетика.
Восени 2025 року відключення повернулися, і частка компаній, для яких перебої з електроенергією стали перешкодою, злетіла із 4% до 19%. За два роки тривоги та перебої зі світлом сформували "природний відбір" на користь форматів, які легше й дешевше зробити автономними.
Менші площі простіше живити генератором, підтримувати температуру в холодильниках і забезпечити персоналом. Крім того, у блекаути магазини з генераторами стали локальною інфраструктурою – не тільки купити хліб, а й підзарядити телефон і перечекати вимкнення. І хоча генераторний кіловат для бізнесу часто у рази дорожчий за мережевий, однак такою є ціна за довіру й стабільність у часи нестабільності.
Коли ж відключень немає, цей емоційний зв"язок залишається і людям звичніше звернутися до магазинів "під рукою". Економна економіка Війна пояснює, "чому ближче", а гроші пояснюють, "чому частіше".
У 2025 році інфляція сповільнюється, але все одно тримається на вищих за очікувані рівнях: у листопаді вона становила 9,3% у річному вимірі, а продукти та напої за грудень-листопад додали понад 10%. На цьому тлі навіть за умови зростання реальних зарплат (НБУ у жовтневому прогнозі говорив про плюс 6% у 2025 році) люди не "розкошують кошиком", а дроблять покупки: менше великих заїздів, більше коротких докупів "на сьогодні". Це відображається в платіжній статистиці.
У першому півріччі 2025 року середній чек при оплаті карткою в магазинах становив 342 грн (+21 грн рік до року).
Тобто масштаб щоденної транзакції невеликий і саме під це заточений мінімаркет. Читайте також Виробники накопичили тисячі тонн масла на складах.
Чи дістануться вони магазинів? А тепер головне питання: що дорожче – гіпермаркет чи мінімаркет? З точки зору бізнесу, майже завжди гіпермаркет, бо в нього в рази вищі постійні витрати.
Навіть якщо ставка оренди за квадрат у ТРЦ нижча, площа робить свою справу.
Наприклад, вартість оренди квадратного метра у великих торгових приміщеннях ТЦ Києва коштує 17 дол.
на місяць. Оренда нерухомості під гіпермаркет площею 4 тис.
квадратних метрів за 15 дол.
за квадрат коштуватиме 60 тис.
дол.
на місяць (плюс додаткові витрати на охорону, клінінг, енергоспоживання, персонал).
Оренда під мінімаркет у житловій забудові у невеликому форматі може становити 18-22 дол.
за квадратний метр на місяць, тобто магазин на 120 квадратів обійдеться у 2400 дол.
на місяць. На полиці великий формат часто може дати нижчу ціну завдяки масштабу й промо, але у 2025 році рішення все частіше ухвалюється на підставі розрахунку "повної вартості покупки": дорога, час, ризик перерваної поїздки, плюс те, що середня транзакція за розміром невелика. За середнього чека у 342 грн економія "на відсотках" у гіпермаркеті не перекриває витрати на поїздку, тож мінімаркет виграє економією часу та мінімізацією зайвих витрат, навіть якщо не завжди виграє "чистим" цінником. Гіпермаркети помруть? Виглядає, ніби мінімаркети "відгризають" частку ринку у гіпермаркетів.
Дійсно, український ритейл зараз помітно "з"їжджає" в бік магазинів біля дому.
Але парадокс у тому, що на "зручних форматах" ринок не тримається – він на них прискорюється.
Кістяк обороту й продовольчої інфраструктури все ще формують більші гравці. Гіпермаркети тим часом адаптуються портфелем і каналами продажів.
Показовий кейс – Auchan.
Мережа закрила кілька гіпермаркетів у регіонах (Запоріжжя, Кривий Ріг, згодом Чернівці), але це не означало "вихід з міста", бо компанія продовжила онлайн-присутність і паралельно тестує інші формати на кшталт outlet та pick-up.
Тобто, ставку роблять на гнучкість. Читайте також "Не хочу бути спонсором їхнього свята": як ветеран побудував бізнес крафтових соусів без супермаркетів Логічно припустити, що на горизонті 3-5 років частка малих форматів у транзакціях і щоденних покупках зростатиме, бо саме вони найкраще закривають попит на "швидко й поруч" та найпростіше масштабуються. Водночас великі супермаркети й гіпермаркети залишаться базовою інфраструктурою для великих закупівель, широкого асортименту та економії на логістиці й закупівлях.
Малий формат забирає щоденну звичку, великий – тримає систему.