Як забезпечуються українці ліками?

Український фармацевтичний ринок працює і демонструє стабільність навіть у непростих умовах воєнного стану.
Стабільне забезпечення ліками під час війни – це результат самовідданої праці великої кількості операторів фармринку – від українських приватних підприємств до потужних іноземних фармацевтичних корпорацій.
Втрачені під час війни виробничі майданчики, склади, аптеки компенсовано самими суб"єктами господарювання без будь-якої державної підтримки. На роздрібному ринку дефіциту лікарських засобів немає, кількість товарних позицій (Stock Keeping Unit – SKU) в обігу зіставна з довоєнною, різких коливань вартості немає.
Інфляція, за даними Держстату, у категорії "Фармацевтична продукція, медичні товари та обладнання" у вересні 2025 року становила 10,8% при загальних 11,9% – тобто фармацевтичний ринок поводиться стабільніше за інші. За каналами споживання левову частку ринку лікарських засобів акумулює роздрібний сегмент – 88% у грошовому вираженні.
Забезпечені державою госпітальні поставки – 12%.
Успішно працюють державні програми, як-от "Доступні ліки", завдяки яким пацієнт може отримати необхідні препарати безкоштовно або з частковою компенсацією. Читайте також Фармацевтичний ринок у турбулентності: чому уряд не може приборкати ні аптеки, ні виробників За даними аналітичної системи PharmXplorer компанії Proxima Research, витрати населення на лікарські засоби в аптеках у 2024 році становили 153 млрд грн за 841 млн упаковок.
Для порівняння, обсяги українського ринку товарів повсякденного попиту (Fast-Moving Consumer Goods – FMCG) у 2023 році становили близько 653 млрд грн, тож обсяг фармацевтичного ринку приблизно в 4 рази менший за FMCG. У порівнянні з європейськими країнами, український фармринок також є значно меншим.
Наприклад, у Польщі витрати на лікарські засоби, що відпускаються аптеками, на одну особу становлять близько 282 дол.
на рік, тоді як в Україні – 130 дол.
Це свідчить про те, що вітчизняний ринок має великий потенціал для зростання. Фармринок в центрі уваги медіа Головною причиною, через яку український фармацевтичний ринок у 2025 році опинився в центрі уваги медіа, стала еволюційна зміна структури продажу.
Хто адаптувався – виграв, хто ні – звернувся до депутатів і регуляторів, що призвело до появи неефективних регуляцій, далеких від практик Європейського Союзу (ЄС), які й стали фокусом уваги ЗМІ. Фармацевтичний ринок України впродовж тривалого часу активно змінюється у фарватері європейських цінностей – зростає частка рецептурних препаратів, сегмент безрецептурних лікарських засобів, відповідно, скорочується, частка препаратів іноземного виробництва збільшується, а вітчизняного – зменшується. Якщо ж дивитися на український фармацевтичний ринок через призму ринкового статусу та розподілу на оригінальні препарати та генеричні лікарські засоби (копії), то останні, своєю чергою, класифікуються на брендовані генерики та генерики без бренду, серед яких левову частку становлять так звані біржові препарати. "Біржові препарати" – це здебільшого генеричні генерики, стандартизовані ліки, які мають однакові назву, зазвичай міжнародне непатентоване найменування (МНН), форму випуску та дозування.
Відрізняються лише за виробником.
Вони повністю взаємозамінні, реалізуються без промоційної підтримки та конкурують один з одним переважно ціною.
Ці препарати акумулюють найбільшу частку в госпітальних закупівлях і програмах реімбурсації, для яких вони, власне, і створені. Читайте також Довоювались.
Через конфлікт з аптеками "Дарниця" призупинила виробництво ліків У цьому сегменті біржових товарів наразі відбуваються зміни, які спричиняють перерозподіл обсягів продажу між гравцями: раніше на полицях аптек було багато однакових за діючою речовиною і дозуванням препаратів різних виробників, тепер аптечна мережа задовольняє попит переважно 1 лікарським засобом, іноді – 2–3, зазвичай дешевшими та такими, що мають вигідніші умови постачання від виробника. Унаслідок цього тим виробникам, що змогли "вписатися" в нові тенденції, вдалося збільшити ринкову частку, а ті, що не змогли підлаштуватися під нові виклики, втрачають її.
Відповідно, та частина учасників фармацевтичного сектору, яка через нові ринкові тенденції опинилася в невигідному становищі, звернулася по допомогу до депутатів та регуляторів, що призвело до впровадження недолугих регуляцій, які, до речі, не відповідають практикам ЄС (рисунок).
Чому важливий біржовий товар Зараз формується тренд на базі біржового товару, коли мережа закуповує препарат певного МНН одного виробника у великих обсягах – ці лікарські засоби прийнято називати потенційними (умовними) власними торговельними марками (ВТМ).
Це явище знижує ціни для споживача і водночас викликає суперечки між учасниками ринку. Біржовий товар традиційно важливий насамперед для госпітальних закупівель та програм реімбурсації, оскільки ці препарати дешеві, стандартизовані та взаємозамінні.
Частка цих товарів на ринку роздрібної реалізації лікарських засобів не дуже велика, у другому кварталі 2025 року вона становила 10% у грошовому вираженні та 29% – в упаковках. А от, наприклад, у програмі реімбурсації "Доступні ліки" частка біржового товару в упаковках сягає 55%.
Аналогічна тенденція фіксується і в госпітальних закупівлях, там частка біржового товару в упаковках становить 56%.
Така тенденція насамперед пояснюється низькою вартістю таких препаратів, здебільшого завдяки відсутності витрат на промоцію, зокрема на рекламне просування. Читайте також Аптеки відчули кадровий голод.
Через дефіцит фармацевтів ліки продають люди без освіти У роздрібному сегменті аптечна мережа при формуванні асортименту самостійно визначає, товаром якого виробника покривати попит населення, орієнтуючись на мінімальну ціну та вигідність умов постачання.
Вибір найдешевшого біржового препарату за певним МНН та формою випуску надзвичайно важливий в умовах конкуренції аптек "двері в двері".
Слід відмітити, що від цього першочергово виграє пацієнт, який отримує доступ до найдешевшого препарату. Зараз у роздрібному сегменті формується тренд перетворення біржового товару на умовні ВТМ: аптечні мережі здатні закуповувати препарати конкретного виробника у великих обсягах, формуючи фактично умовні ВТМ.
Це викликає суперечки між виробниками та аптечними мережами, але водночас забезпечує найнижчі ціни для споживача.
Власне, реакція представників українського фармринку на ці тренди й призводить до волатильності на ринку. Чи вдалося знизити ціни У контексті цін на лікарські засоби хотілося б відмітити те, що вони зростають незначно.
Це, зокрема, пов"язано із високою конкурентною боротьбою на ринку.
Тобто ринок сам регулює ціни краще, ніж держава.
Запроваджений закон неефективний і не відповідає практикам ЄС.
Зараз вже готується скасування цих норм. За даними Держстату, інфляція за категорією "Фармацевтична продукція, медичні товари та обладнання" у вересні становила 10,8% у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року, у той час як загальна інфляція в країні у вересні становила 11,9% (рік до року). Що ж до нещодавніх регуляцій, то прямого зниження цін майже не відбулося.
З іншого боку, оскільки при ініціюванні цих регуляцій не було вказано ні конкретної оцифрованої мети, ні економічного обґрунтування, то складно оцінювати результати законодавчих змін.
Реферування охопило менше 2% ринку, а задекларовані виробниками ціни в Національному каталозі цін у середньому на чверть вищі за ринкові. У цілому хочу підкреслити, що ринкові механізми працюють краще за державне регулювання.
Закон, покликаний знизити ціни на лікарські засоби, виявився неефективним, він не відповідає практикам ЄС.
Тому його необхідно відміняти й ухвалені відповідні підзаконні нормативні акти – також: така ініціатива вже є. Що ж до підходів, які б могли поліпшити забезпечення українців ліками, то, на мій погляд, нема необхідності вигадувати "український велосипед".
Достатньо подивитися на досвід членів ЄС.
Основні механізми підвищення доступності лікарських засобів для населення давно відомі – це страхова медицина, відшкодування вартості препаратів, договори керованого доступу та ін.
Розвиток таких програм – це європейський шлях і запорука стабільності фармринку. Читайте також Аптеки відчули кадровий голод: ще кілька його причин та план, як його задовольнити В Україні найефективнішою в цьому контексті виявилася програма "Доступні ліки", яка успішно працює вже 8 років.
Програма "Доступні ліки" значно знижує вартість препаратів, особливо для сегмента біржового товару. Розвиток таких програм – це проєвропейський шлях, що дозволяє не лише зменшувати фінансовий тягар для пацієнтів, а й забезпечити фізичну наявність ліків навіть у сільських та прифронтових регіонах. Фармацевтичний сектор стоїть на порозі нових викликів, пов"язаних із гармонізацією національного законодавства та нормативної бази з вимогами ЄС.
Цей процес неминуче супроводжуватиметься змінами та випробуваннями для всіх учасників ринку – але саме він відкриває Україні шлях до повноправного членства в ЄС. Втім, замість послідовного впровадження європейських стандартів сьогодні ми часто бачимо появу поспішних і непрофесійно підготовлених регуляцій, які не лише не сприяють інтеграції, а й створюють додаткові ризики для системи постачання ліків. Саме тому зараз критично важливо зосередитися не на штучному посиленні контролю, а на адаптації перевірених європейських підходів – таких, що підтримують розвиток ринку та підвищують доступність лікарських засобів для населення, зокрема, і через програму реімбурсації.