Цифрові активи та токенізація: виклики, шляхи впровадження і регуляторна перспектива

Проблематика: Чому токенізація стала центром уваги

Впровадження цифрових активів і токенізації реальних активів (Real-World Assets, RWA) стало темою номер один на Sibos 2025 та найбільш дискусійною у глобальному фінансовому секторі. Обіцянки прозорості, автоматизації та ліквідності контрастують з проблемами законності, регуляторної невизначеності та практичного впровадження.​

Основні виклики галузі:

• Правова невизначеність і фрагментація регулювання: 40% топ-менеджерів вважають це головною перешкодою в розгортанні токенізаційних рішень.​

• Відсутність гармонізованих стандартів: Різниця трактувань “цифрових активів” у різних країнах породжує суперечності, юридичні колізії та перебої з транскордонною торгівлею.​

• Слабка ліквідність токенізованих активів: Менше 10% токенізованих нерухомих активів до 2021 року мали реальні вторинні ринки або успішно працювали після запуску.​

• Операційні ризики: Вразливість смарт-контрактів та можливість технічних помилок створюють додаткові загрози для інвесторів і ринкових учасників.​

• Капітальні вимоги: Фінінститути, що стають ядром токенізованої фінансової інфраструктури, можуть стикатися з додатковими вимогами до ліквідності та капіталу.​

Шляхи вирішення: що вже працює

Глобальні тенденції в регулюванні

2025 рік ознаменувався переходом від дискусій до конкретних нормативних актів для цифрових активів:

• Європейський Союз: Впровадження Markets in Crypto-Assets Regulation (MiCA) з кінця 2024 року. Уже видано понад 50 ліцензій, створено систему CASP (Crypto-Asset Service Providers) та EMT (Electronic Money Tokens). Вступив у силу Digital Operational Resilience Act (DORA), який підвищує вимоги до кібербезпеки і стійкості фінсектора, охоплюючи й постачальників цифрових активів.​

• США: Розробка GENIUS Act — комплексного закону для платежів у стейблкоїнах, криптоактивах, токенізації. SEC та CFTC вперше узгодили “правила гри” для криптовалютних платформ, кастодіальних послуг та обліку активів на розподілених реєстрах.​

• Великобританія: Новий законодавчий акт від Казначейства і директиви FCA, а також консультації PRA щодо впровадження стандарту Basel для криптоактивів, очікуються до кінця 2025 року.​

• BRICS та Азійські ринки: Росія, Китай, Індія, Бразилія інтегрують цифрові фінансові активи в національні системи, тестують моделі токенізованого експорту та проект BRICS Bridge для транскордонних розрахунків.​

• Індонезія: Податкове регулювання NFT (регламент №68/PMK.03/2022) демонструє прагнення інтегрувати нові активи у фіскальну систему.​

Стратегії впровадження в різних країнах та галузях

Успішні реалізації:

• Європейський інвестиційний банк провів емісію цифрових облігацій на блокчейні під наглядом MiCA.​

• BlackRock в 2025 році запустив перший токенізований фонд на Ethereum, спираючись на американський та європейський комплаєнс.​

• Dubai Land Department (2025): впровадження Prypco Mint — пряма токенізація нерухомості з законною верифікацією через державні реєстри та мінімальні інвестиції від $540. Перші токенізовані проекти були розпродані миттєво.​

Невдачі та уроки:

• Harbor (США): токенізація студентського житла ($20 млн) не стала успішною — провал через юридичні розбіжності та втручання іпотечного кредитора після зміни умов активу.​

• Токенізація нерухомості (2021): більшість проектів мали високі пороги інвестицій, малу кількість акредитованих інвесторів і відсутність реальної ліквідності; провалені secondary markets.​

• Інші приклади: відсутність достатньої капіталізації, технічних стандартів (KYC/AML), несумісність з CSD записами (центральні депозитарії) часто блокують вихід на широкі ринки.​

Механізми токенізації: як це працює

Токенізація передбачає “упаковку” прав власності на актив у цифровий токен на блокчейні.

Переваги:

• Автоматизація операцій через смарт-контракти

• Розподілений реєстр — прозорість, миттєвість розрахунків

• Зниження ролі посередників, зменшення витрат

• Теоретично — цілодобова ліквідність

Виклики:

• Юридична признаність токенів (наприклад, право власності на землю чи цінний папір)

• Створення гібридних моделей, де блокчейн працює паралельно з класичним депозитарієм/CSD​

• Забезпечення захисту інвесторів, структурні вимоги до KYC/AML​

• Технічна сумісність із існуючою інфраструктурою

Регуляторна база та перспективи (основні акти та проекти)

Діючі/ключові акти:

• EU MiCA Regulation (Markets in Crypto-Assets, Regulation №2023/1114) — комплексний норматив, що регулює всі аспекти торгівлі й обігу цифрових активів і токенів. Особлива увага — стабільність, ліцензування та споживацька безпека.​

• US GENIUS Act — має забезпечити прозорість, 1:1 резервування стейблкоїнів “з безпечними й ліквідними активами”, облік, кастодіальну безпеку, співпрацю з FATF.​

• DORA (Digital Operational Resilience Act, EU) — управління ризиками ІТ і кібербезпеки для CASP та інших фінорганізацій з цифровими активами.​

• FATF Travel Rule — впроваджено або на шляху впровадження у 99 юрисдикціях для VASP (Virtual Asset Service Providers) — ідентифікація клієнта при переказі цифрових активів.​

Потенційні зміни/футуристичні напрями:

• В ЄС очікується публікація комплексного звіту про впровадження MiCA (ст. 142 MiCA).​

• В США SEC та CFTC готують правила для кастодіальної діяльності, торгівлі, обліку й альтернативних trading systems (наразі обговорюються на публічних консультаціях).​

• В Росії тестується трьохетапна модель впровадження цифрових фінансових активів: лібералізація — інтеграція — трансформація, включно із запуском цифрового рубля і токенізації експорту.​

Перспективи та рекомендації

Що може спрацювати:

1. Гармонізація регулювання: створення транснаціональних стандартів для визначення і захисту цифрових прав власності (від EU MiCA до FATF Travel Rule).​

2. Інтеграція блокчейн-рішень з центрами запису власності (CSD): моделлю "мережевого мосту", де токени мають одночасну юридичну силу і запис у державних/центральних реєстрах.​

3. Створення інституційного ринку: низькі пороги для інвестицій (від $100), відкриті secondary markets, маркетмейкери, зрозумілі механізми ліквідності.​

4. Технічне забезпечення безпеки: смарт-контракти з аудитом, керовані реєстри, структури для забезпечення від форс-мажорів та багів.​

5. Підтримка інновацій через regulatory sandboxes: пілотні проекти з гнучким регуляторним середовищем для тестування нових моделей токенізації.

Чого варто уникнути:

• Занадто фрагментована нормативна база — стримує розвиток глобальної ліквідності

• Протекціонізм на рівні національних ринків

• Надлишкова “гібридизація” без закріплення реальних прав власності за токеном

Висновок

Sibos 2025 позначив нову фазу впровадження цифрових активів і токенізації — від hype до зрілих нормативних актів і успішних, масштабних інституційних кейсів. Шлях до ефективної ліквідності, захищених прав власності та масового прийняття — це гармонізація, співпраця, інтеграція з традиційною фінансовою інфраструктурою і гнучка інноваційна політика. Країни, які першими сформували прозорі й комплексні правила, вже отримують переваги, знижують операційні ризики та залучають глобальних інвесторів.

Юридична оговорка: Ця стаття створена для інформаційних цілей і не є інвестиційною порадою. Перед прийняттям будь-яких рішень, що стосуються цифрових активів, обов’язково консультуйтеся з відповідними фахівцями, а всі операції мають відповідати чинному законодавству і діючим нормативним актам на момент їх проведення.​

Джерела: Sibos 2025 ; Markets in Crypto-Assets Regulation (MiCA) ; SEC & CFTC Regulatory Agenda ; Dubai Prypco Mint ; BlackRock, EIB case studies ; FATF ; DORA ; США GENIUS Act ; real-world asset tokenization studies.​