Дослідження щодо розвитку індустріальних парків та промисловості (червень 2025)

Предметом першого дослідження за темою «Підтримка розвитку індустріальних парків» стала оцінка переваг цього типу організацій та розвитку виробництва. На думку науковців, потенціал одного гектара індустріального парку може забезпечити до 50 нових робочих місць та генерувати 7–10 млн дол. США щорічного доходу. Крім того, на кожну гривню державних інвестицій в інфраструктуру індустріального парку може бути мобілізовано до 6 гривень приватного капіталу. Тому розвиток мережі індустріальних парків в Україні, орієнтованої зокрема на випуск інноваційної продукції в секторах переробної промисловості, має стати державним пріоритетом. При цьому орієнтація на імпортозаміщення, включаючи виробництво продукції для забезпечення критично важливих потреб військового призначення, має стати важливою складовою технологічної модернізації національної економіки.
З інформацією можна ознайомитися за посиланням.
Результатом другого дослідження за темою «Відновлення виробництва листового скла у повоєнній відбудові України» стало наукове обґрунтування запуску склозаводу потужністю 255,5 тис. тонн на рік з інвестиціями 100–200 млн дол. США. Листове скло є критично важливим проміжним товаром для будівництва, smart-технологій, оборонно-промислового комплексу, відновлюваної енергетики та автомобілебудування. Його відсутність у структурі внутрішнього виробництва – один із найвразливіших факторів економічної безпеки: сьогодні Україна майже на 100% залежна від імпорту цього ресурсу. У разі порушення логістичних шляхів або політичної нестабільності на зовнішніх ринках, ця залежність може критично ускладнити відбудову та стримати обороноздатність. Власне виробництво листового скла – це не лише економічна доцільність, а і елемент стратегічної безпеки, що дозволить зміцнити технологічну незалежність України, гарантувати стабільне постачання для ключових галузей і посилити експортний потенціал. При оцінці цього проєкту було досліджено, що будівництво одного такого заводу створить понад 1 000 нових робочих місць в економіці, сприятиме швидкому нарощуванню потенціалу будівельної та енергетичної галузей і матиме значний мультиплікаційний ефект на економіку в цілому, в тому числі на розвиток високотехнологічних галузей, зокрема, оптичного виробництва. На думку науковців, для посилення локалізації критичних виробництв, зниження стратегічної залежності від імпорту та досягнення цілей сталого розвитку, Україна потребує запуску щонайменше 3-4 склозаводи.
З інформацією можна ознайомитися за посиланням.
У ході третього дослідження за темою «Відновлення содового виробництва у повоєнній Україні» науковці обґрунтували відновлення виробництва кальцинованої соди у м. Слов’янськ. Проєкт передбачає створення виробничих потужностей на 600 тис. тонн на рік із загальним бюджетом 700 млн євро, що дозволить повністю замістити імпорт критично важливого проміжного товару — кальцинованої соди, залежність від якої в Україні на сьогодні становить майже 100%. Крім того проект дозволить створити понад 1 300 нових робочих місць у регіоні, що постраждав від бойових дій, а також закласти основу для багатопрофільного індустріального парку, орієнтованого на сталий розвиток, циркулярну економіку та експорт. 
Кальцинована сода є незамінною сировиною для ряду стратегічних секторів економіки:
скляна промисловість (будівельне, технічне, паковувальне скло),
металургія (флюси, модифікатори),
хімічна промисловість (мийні засоби, ПВХ, сода каустична),
будівництво (сухі суміші, блоки),
харчова промисловість (харчова сода, регулятори кислотності).
У разі відсутності внутрішнього виробництва, навіть тимчасове порушення імпорту може критично вплинути на стійкість українських підприємств, що працюють у перелічених галузях. Особливої актуальності проєкт набуває в умовах воєнного часу, коли питання економічної безпеки та технологічної незалежності від зовнішніх постачальників виходить на перший план. Сода — це не просто хімічна сировина, а основа для виробництва продукції подвійного призначення.
З інформацією можна ознайомитися за посиланням.
Окрім учасників наукової платформи, у дискусії прийняли участь представники інших міністерств, зокрема представники Міністерства фінансів України, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України, Міністерство розвитку громад та територій України.