Санкції проти криптовалюти московія: віртуальність чи реальність?

Санкційна політика України розширює масштаби та суттєво ускладнюється. Уперше президент запровадив значні санкції проти учасників російського ринку віртуальних активів.
Ініціатором їх накладення є Національний банк, а не Служба безпеки, оскільки механізм виявлення підсанкційних операцій та подальшого моніторингу ефективності санкцій стосується саме фінансового сектору. Не секрет, що криптовалютна галузь завжди використовувалася для обходу санкцій.
Однак і до великої війни, і після її початку росіяни майже завжди проходили "нижче радара", а точкові санкції з боку США та Великої Британії скоріше підтверджували відсутність можливості контролю в цій сфері.
Тому раніше доцільність запровадження санкцій у сфері віртуальних активів видавалася незначною через високу складність у моніторингу їх ефективності. Проте безкінечне російське нахабство не знає меж.
У 2025 році стало відомо про створення та функціонування бірж і компаній – спеціалізованих інструментів обходу санкцій та фінансування російської оборонної промисловості.
Мова йде про кілька бірж з прив’язкою до юрисдикцій ОАЕ та середньоазійських країн.
Передусім ідеться про групу компаній "А7".
З інфраструктурою цієї платформи "погано все". Це і обмежена кількість учасників з великими сумами трансакцій, і спеціалізація на торгівлі стеблкойном A7A5 з прив’язкою до рубля на 10 млрд дол.
за кілька місяців (біржа Grinex почала працювати навесні 2025 року), і прив’язка до банківської інфраструктури Промсвязьбанку, одного з головних банків російського ОПК, і включення бенефіціаром до структури власності Ілана Шора, який публічно підтримує московія і вже включений до санкційного списку фізичних осіб України. Чи буде ефект від санкцій? З юридичної точки зору виникає кілька запитань. Перше – як буде формуватися та чим буде обґрунтовуватися перелік підсанкційних віртуальних активів, зважаючи на відсутність належного нормативного регулювання криптовалютної галузі. Друге – чим буде обґрунтовуватися відповідальність за обхід санкцій і як буде застосовуватися відповідальність за відсутності закону, який її передбачає.
Сподіваюся, невдовзі парламентарі ухвалять законопроєкт №12406, який забороняє порушувати й обходити санкції щодо активів, серед яких і віртуальні. Читайте також: "Забій свиней": як онлайн-шахраї заробляють мільярди доларів на криптоскамі Третє – чим будуть керуватися суди при розгляді цих питань.
Наразі спірні операції з криптоактивами суди розглядають з використанням загальних норм Цивільного кодексу та наявної судової практики, зокрема в кримінальному процесі. Четверте – який державний орган буде контролювати цю сферу, зважаючи на специфіку криптовалютної інфраструктури. Наразі можна говорити, що держава зробила в цій сфері перший крок.
Ефективність відповідної санкційної політики залежатиме від бажання та спроможності державних інституцій рухатися в цьому напрямку. Не виключено, що будуть позови щодо стягнення віртуальних активів підсанкційних осіб з боку Мінюсту як застосування санкції стягнення.
З реалізацією такого стягнення є складнощі за наявного нормативного регулювання та судової практики.
Хоча можливий варіант накладення заборони на відчуження активів на криптогаманцях підсанкційних осіб, як це здійснюється в кримінальному процесі. З іншого боку, у далекій стратегічній перспективі така реакція України на загрозу національній безпеці спонукатиме країни Заходу активніше боротися із спеціалізованими майданчиками криптобірж для обходу санкцій.