Кияни під обстрілами: чому столиця зволікає з будівництвом укриттів

московіяни постійно вдосконалюють зброю для вбивства українців.
Шахеди літають вище і швидше, їх стає дедалі важче збивати.
У поєднанні з масовістю їхнього застосування ночі киян перетворилися на безсонну буденність. Руйнівні наслідки атак безпілотників та ракет для житлових будинків змушують мешканців іти в підземелля: на станції метро, у паркінги та шкільні бомбосховища. Захист цивільного населення Києва функціонує неідеально: у старому житловому фонді бракує обладнаних укриттів, у яких можна ночувати, нові житлові комплекси не пускають у свої підземні паркінги сторонніх, а в парках та природних зонах немає мобільних укриттів, де можна швидко сховатися в разі денного обстрілу. У київської міської влади пішли два роки на те, щоб почати будувати укриття, а доведення до ладу існуючих сховищ триває з 2022 року донині.
Скільки укриттів налічується в Києві, скільки їх побудують у 2025 році та чому муніципалітет не хоче ставити мобільні споруди в парках і на зупинках громадського транспорту? Скільки укриттів є в Києві За інформацією, наданою районними в місті Києві державними адміністраціями, на початку липня в Києві було 4 354 державні, комунальні та приватні споруди цивільного захисту.
Їх обліковує департамент муніципальної безпеки КМДА. Споруди цивільного захисту діляться на кілька видів: – сховища – герметичні споруди, у яких створені умови для перебування людей та їх захисту протягом не менше 48 годин; – протирадіаційні укриття – негерметичні споруди, у яких створені умови для перебування та захисту людей протягом щонайменше 48 годин; – споруди подвійного призначення – будівлі чи їх частини, які виконують основні суспільні або господарські функції і мають захисні властивості під час надзвичайної ситуації, воєнних дій і терористичних актів (наприклад, підземні паркінги); – найпростіші укриття – цокольні або підвальні приміщення, у яких створені умови для перебування людей не менше 48 годин; призначені для зменшення негативного впливу від надзвичайних ситуацій, воєнних дій і терористичних актів; – мобільні укриття – технічні вироби, зокрема блок-модульного типу, призначені для зменшення дії засобів ураження під час воєнних дій тривалістю до 4 годин. Як повідомили в департаменті муніципальної безпеки КМДА у відповідь на запит ЕП, у фонді захисних споруд цивільного захисту Києва обліковано 512 сховищ, 46 споруд подвійного призначення та 3 796 найпростіших укриттів. Грибок і сморід: проблеми з укриттями Голова громадської ради при КМДА Геннадій Кривошея оцінює ситуацію з кількістю укриттів у Києві як задовільну.
На його думку, міській адміністрації необхідно більше уваги приділяти стану сховищ. "Оскільки це підвальні приміщення, вони часто до кінця не облаштовані, деякі відсиріли.
Потрібно постійно проводити їх інвентаризацію.
За ті, що перебувають у комунальній власності, відповідають районні державні адміністрації.
За ті, що при школах і дитсадках, – керівники цих закладів", – каже Кривошея. Читайте також: "Трьохсоті" багатоповерхівки.
Як відновлюють пошкоджені росіянами будинки в Києві Він наводить приклад укриття поруч з будинком у Солом"янському районі, який постраждав від обстрілу в червні: "Там є хороше укриття, воно було постійно відчинене, через що перетворилося на туалет.
Коли люди туди приходили, там неможливо було перебувати через сморід.
Хто відповідальний за прибирання, хто зберігає ключ від замка – це не до кінця відпрацьовано.
Це комплексна проблема". Утримання укриттів варто було б доручити двірникам при керівних компаніях, але таких працівників бракує, як і коштів на оплату їх роботи, вважає Кривошея. Скільки укриттів будується в Києві У 2022 та 2023 роках міська влада Києва не побудувала і не ввела в експлуатацію жодного укриття.
У 2024 році звели три укриття, на будівництво яких з бюджету міста у 2023 році використали 78,8 млн грн, у 2024 році – 701,9 млн грн. Усі три нові укриття розташовані при закладах дошкільної та середньої освіти на Позняках та Оболоні.
При цьому два укриття протирадіаційні, одне – подвійного призначення iз захисними властивостями протирадіаційного. На третьому році війни депутати міськради "прийшли до тями" і в бюджеті-2024 передбачили кошти на зведення до кінця 2025 року 42 укриттів.
За словами директорки департаменту економіки та інвестицій КМДА Наталії Мельник, у 2025 році на це виділили в чотири рази більше грошей, ніж у 2024-му, – 2,981 млрд грн. Читайте також: Перший заступник Кличка Микола Поворозник: Метро – як двері.
Тринадцять років вони відчинялися, а в один день бац – і ручка відпала У департаменті фінансів КМДА уточнили, що зараз будуються 39 укриттів, обсяг видатків на які у 2025 році становить 1,94 млрд грн.
Однак наразі жодне з них ще не ввели в експлуатацію і не поставили на облік. Кривошея вважає неправильним підхід, за якого міська адміністрація самостійно вирішує, як витрачати кошти платників податків на цивільний захист. "Визначати, де і які мають бути укриття, мали б спільно з громадою.
Цього не відбувається.
Хтось одноосібно ухвалює рішення, виділяє на це кошти.
Військова і районні адміністрації мають давати пропозиції Київській міській раді, а та – виділяти кошти.
Має бути чітка комунікація, чому ми збудували три протирадіаційні укриття, а не, наприклад, 20 модульних укриттів", – каже голова громадської ради. Чому немає мобільних укриттів Багато міст в Україні почали встановлювати залізобетонні блок-модульні укриття в людних місцях: у парках, на пляжах та зупинках громадського транспорту.
Такі об"єкти захищають від уламків дронів та ракет, куль і вибухових хвиль. У Києві теж є мобільні укриття, але їх кількість невідома, бо жодне не стоїть на балансі міста.
Річ у тім, що такі споруди встановлюють підприємства, посольства та інші організації на власних територіях за власною ініціативою. Влада столиці за 3,5 року війни не замовила будівництво жодного мобільного укриття.
Пояснюють це двома причинами.
Перша – блок-модульні укриття захищають від артилерійських засобів ураження, а Києву це наразі не загрожує. "Агресор застосовує ракети, зокрема балістичний та крилатий різновиди, які за руйнівними характеристиками значно потужніші за звичайні засоби ураження", – каже директор департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук. Кривошея з цим не згоден: "Було безліч випадків, коли на вулиці міста падали уламки шахедів і ракет, а також металеві кульки, якими начинені засоби ураження.
Крім того, часто у вікна осель та автомобілі влучають кулі наших засобів ППО, якими збивають шахеди.
Від таких випадків мобільні укриття захищають". Читайте також: Відновлення під обстрілами: що купує Ізюм і хто отримує підряди Друга причина ігнорування мобільних укриттів міською владою – їх невідповідність державним будівельним нормам.
За словами Ткачука, національний стандарт ДСТУ "Первинні (мобільні) укриття.
Основні параметри та методи випробування" не набрав чинності, що створює правовий вакуум у його використанні. "Унаслідок цього навіть за наявності бюджетного фінансування мобільні укриття можуть бути придбані та встановлені, але їх не можна буде ввести в експлуатацію й офіційно включити до фонду споруд цивільного захисту", – заявив чиновник. За словами Кривошеї, у Харкові, Дніпрі та Миколаєві встановлюють модульні укриття і невідповідність стандартам не є перепоною.
Крім того, компанії, які виготовляють ці об’єкти, сертифіковані і роблять їх за будівельними нормами. На його думку, справжньою причиною відсутності мобільних укриттів є конфлікт між міською та центральною владами.
"Замість пошуку золотої середини вони сваряться.
У нас війна, потрібно відкинути політику і працювати задля посилення обороноздатності і захисту людей", – вважає голова громадської ради при КМДА.