Грошове забезпечення, нараховане військовослужбовцям – особам з інвалідністю: визначення розміру єдиного внеску
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (абзац другий п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464)).
Пунктом 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 108), та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Крім того, згідно з абзацом сьомим п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, зокрема, для таких осіб:
- військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зі змінами та доповненнями) та від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» (зі змінами та доповненнями), осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань;
- осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами;
- осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту.
Єдиний внесок для зазначеної категорії платників нараховується на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи (абзац другий п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).
Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, є сума грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства (абзац другий п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).
Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу (абзац третій п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).
Разом з цим, відповідно до частини 13 ст. 8 Закону № 2464 для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, єдиний внесок, встановлюється у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.
Згідно з абзацом другим п.п. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (зі змінами та доповненнями) (далі – Інструкція № 449), для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону № 2464 у розмірі 8,41 відс. суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону № 108, та суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами для працюючих осіб з інвалідністю.
Відповідно до абзацу сьомого п.п. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції № 449 підтвердженням встановлення працівнику інвалідності є належним чином засвідчений витяг із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі – Витяг) щодо встановлення інвалідності, отриманий відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі – Постанова № 1388), або копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності (далі – МСЕК), яка видана до 01 січня 2025 року
Нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених в абзацах третьому – п’ятому п.п. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції № 449, здійснюється роботодавцем із дати отримання від працівника документів щодо встановлення інвалідності та проводиться протягом строку, встановленого Постановою № 1338 (абзац восьмий п.п. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції № 449).
У разі якщо військовою частиною здійснюється нарахування доходу у вигляді заробітної плати на користь особи з інвалідністю – працівника, яка не є військовослужбовцем, то такий дохід є базою нарахування єдиного внеску за ставкою у розмірі 8,41 відс., за умови підтвердження таким працівником своєї інвалідності шляхом надання документів щодо встановлення інвалідності відповідно до абзацу сьомого п.п. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції № 449.
Одночасно, згідно з ст. 3 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VII (зі змінами та доповненнями) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Порядок проходження служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях урегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на громадян, котрі перебувають на такій службі, додаткові обов’язки та відповідальність.
Враховуючи викладене вище, для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, при нарахуванні єдиного внеску особам з інвалідністю єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.
