Економіст Галасюк назвав мито на сою і ріпак стратегічним рішенням для України

Запровадження експортного мита на соєві боби та насіння ріпаку є важливим кроком для розвитку переробної галузі і становлення України як країни-виробника, а також генеруватиме кошти для оборони.
Про це заявив український економіст Віктор Галасюк, коментуючи ухвалений Верховною Радою законопроєкт №13157. У процесі підготовки та ухвалення законопроєкт зіштовхнувся із нищівною критикою з боку сировинних асоціацій, а також закордонних компаній-виробників.
Як пояснив Віктор Галасюк, це ті, кому вигідно за безцінь скуповувати майже всю українську сировину сої і ріпаку і вивозити її за кордон, де її перетворюють на продукцію з доданою вартістю – паливо, продукти харчування, сировину для хімічної промисловості. Тим часом українські заводи простоюють, а загальна частка переробної промисловості в економіці України складає 8%, тоді як у розвинених країнах стартує з 20%.
На переконання Галасюка, соєві правки – це крок у подоланні цієї прірви: сировина залишиться в Україні і стимулюватиме виробництво готової продукції. "Українські виробники, існуючі і нові, прийдуть під стабільність цих умов.
Вони збудують заводи, створять нові виробництва, нові робочі місця, вони інвестують туди гроші, вони будуть платити податки до бюджету так, як сьогодні це відбувається з олійною індустрією по соняшнику.
Це ж ще й експортна виручка – це гроші для оборони, освіти, медицини.
Який інший варіант – з простягнутою рукою до МВФ? Ну це недовга історія", – переконаний експерт. Він нагадав, що в кінці 90-х років Верховна Рада запровадила майже 30% експортне мито на насіння соняшника.
Тоді цю ідею теж критикували і намагались її заблокувати, але за роки дії мита з’явилась олійноекстракційна галузь, завдяки чому Україна посіла свої теперішні 55% глобального ринку соняшникової олії. "Це не результат дії невидимої руки вільного ринку.
Це результат стратегічних рішень, політичної волі і готовності протистояти опонентам", – сказав Віктор Галасюк. На його думку, єдине за що так звані "соєві правки" можна критикувати, то це за низьку ставку у 10% – вона могла б бути 20% або ще вищою, або бути запровадженою у доларах чи євро.