ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

 
Платникам податку на прибуток підприємств!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлений у п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 57.1 прим. 1.1 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ.
Згідно з п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за базовою (основною) ставкою, встановленою ст. 136 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.
Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною ст. 136 ПКУ базовою (основною) ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена ст. 136 ПКУ базова (основна) ставка.
Авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений у зв’язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід’ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється під час репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до п. 141.4 ст. 141 ПКУ або міжнародних договорів України (п.п. 57.1 прим. 1.5 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ).
Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) здійснюється у Додатку АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
Враховуючи те, що для розрахунку авансового внеску згідно з п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ платник податку повинен враховувати значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) року, то авансовий внесок при виплаті дивідендів за перший квартал, півріччя, три квартали звітного року до закінчення такого року розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.
У разі якщо виплата дивідендів за перший квартал, півріччя, три квартали звітного року здійснюється після закінчення такого року та на момент виплати дивідендів подана Декларація за такий звітний рік та погашені зобов’язання, нараховані у такій Декларації, авансові внески нараховуються на суму перевищення дивідендів, що підлягають виплаті за перший квартал, півріччя, три квартали звітного року, над значенням об’єкта оподаткування податком на прибуток за такий рік, поділеному на 12 та помноженому на 3, 6, 9 (пропорційно кількості місяців, за які виплачуються дивіденди). У разі якщо Декларація на момент виплати дивідендів не подана та зобов’язання не погашені, то авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.
 
 
Порядок отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що неприбуткова організація (представник неприбуткової організації чи уповноважена особа) може отримати витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Витяг) може отримати шляхом подання запиту про отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Витяг):
безпосередньо до контролюючого органу;
поштою;
засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
У разі подання запиту про отримання Витягу (далі – Запит) в паперовому вигляді безпосередньо до контролюючого органу або при надсиланні поштою Витяг вручається особисто представнику неприбуткової організації чи уповноваженій на це особі в контролюючому органі до якого подано Запит.
У разі подання в електронному вигляді Витяг надсилається на адресу електронної пошти, з якої надійшов Запит з накладенням електронної печатки контролюючого органу.
Представник неприбуткової організації чи уповноважена на це особа не може отримати Витяг у паперовому вигляді, якщо запит надіслано через Електронний кабінет.
 
 
Про перереєстрацію резервного РРО з метою зберігання та/або використання такого РРО в новоствореній господарській одиниці
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що у разі перереєстрації резервного реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) з метою його зберігання та/або використання у новоствореній господарській одиниці, суб’єкт господарювання подає повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП, яке містить інформацію про цю господарську одинцю, зокрема, її назву та адресу місцезнаходження.
Заява про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій (ф. № 1-РРО) (далі – Реєстраційна заява (ідентифікатор J/F1311406)) з позначкою «Перереєстрація» оформлюється та надається до контролюючого органу у тому самому порядку, що й заява про реєстрацію РРО.
На підставі проставленої відповідної позначки у полі «Резервний» Реєстраційної заяви, проводиться перереєстрація резервного РРО.
Після отримання належним чином оформлених документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання Реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.
У реєстраційному посвідченні, сформованому на підставі даних Реєстраційної заяви, зазначається назва та адреса новоствореної господарської одиниці та інших господарських одиниць (якщо вони зазначені у Реєстраційній заяві), де зберігатиметься та/або використовуватиметься резервний РРО.
 
 
Платникам податків!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нформує.
Обов’язок платника податків повідомляти контролюючі органи про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкт оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), встановлений п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.
Процедура та строки подання до контролюючих органів Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП), встановлені розд. VIII Порядку № 1588. Повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюється з дотриманням Пам’ятки для заповнення розд. 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до Повідомлення за ф. № 20-ОПП), що містить опис даних, які зазначаються у відповідних графах Повідомлення за ф. № 20-ОПП.
Для цілей заповнення Повідомлення за ф. № 20-ОПП першоджерелом даних щодо об’єкта оподаткування, зокрема, щодо його місцезнаходження (адреси), є правовстановлювальні документи, які є актуальними на дату її подання.
При заповненні граф 7 – 9 Повідомлення за ф. № 20-ОПП, що подається в електронній формі, у спливаючому вікні платник податків обирає необхідні дані з довідника, активуючи відповідне поле. Заповнення даних для граф 10 – 13 здійснюється вручну.
У разі подання інформації про об’єкт оподаткування, який знаходиться в межах населеного пункту, проте не має назви вулиці та номера будинку або поряд з адресою зазначено «приміщення № 1, 2, 3» або «комплекс будівель і споруд», відомості щодо його місцезнаходження у розділі 3 «Відомості про об’єкти оподаткування» Повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюються наступним чином:
- у графі 7 «Назва населеного пункту/району у місті» обирається назва населеного пункту, де знаходиться такий об’єкт оподаткування, та відповідає значенню згідно з п’ятим (за наявності) або четвертим рівнем Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, внесеному у графу 6;
- у графу 7.1 «Назва поіменованого об’єкта» заносяться назва і дані про місцезнаходження об’єкта оподаткування, що зазначені у правововстановлювальних документах, наприклад «приміщення № 1, 2, 3» або «комплекс будівель і споруд»;
- графи 8 «Тип вулиці (вулиця/бульвар/площа тощо)» та 9 «Назва вулиці» не заповнюються, якщо у правововстановлювальних документах не визначені тип і назва вулиці та/або із довідників неможливо обрати необхідні значення для цих граф;
- графи 10 – 13 не потребують заповнення у разі відсутності фактичних даних для об’єкта оподаткування, стосовно якого подаються відомості, або такі дані вже зазначені у графі 7.1.
 
 
Основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року - у коментарі для медіа
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Начальник Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Анатолій Городніков дав коментар представникам медіа щодо основних аспектів Національної стратегії доходів до 2030 року.
Він повідомив, що Національна стратегія доходів (далі – НСД) – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі. Вона також підтримує економічне зростання через зменшення нерівності та неефективності в політиці та адмініструванні доходів. Це бачення майбутньої системи доходів України, що надає чіткості та мети реформам.
Проінформував про стратегічні цілі НСД, а саме:
забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні;
забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобовʼязань України в частині податкової політики та адміністрування;
зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;
підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;
створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.
Комунікації з представниками медіа тривають!
 
 
Під час зустрічі з платниками податків - про головне
 
Відбулася зустріч з представниками бізнесу за участі начальника Дніпровської державної податкової інспекції (ДПІ) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Анатолія Городнікова та заступника начальника ДПІ – начальника Правобережного відділу обслуговування платників Дніпровської ДПІ ГУ ДПС Сергія Неклеси.
Розглянули реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками в ДПС та Національну стратегію доходів до 2030 року.
Обговорили актуальні питання щодо обліку об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.
Зупинилися на праві громадян на застосування податкової знижки та звернули увагу платників податків на важливості офіційного працевлаштування найманих працівників.
Ознайомили учасників заходу з засадами і принципами безбар’єрності податкової служби та проінформували присутніх щодо можливості здійснення листування в електронному вигляді через Електронний кабінет з метою підвищення ефективності інформаційної взаємодії з контролюючими органами.
Нагадали про роботу комунікаційної податкової платформи, створеної на базі ГУ ДПС за адресою dp.ikc@tax.gov.ua, на яку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись з актуальними питаннями.
 
 
Відкритий діалог з бізнесом - під час засідання «круглого столу»
 
Відбулося засідання «круглого столу» з представниками бізнесу за участі начальника Солонянського сектору обслуговування платників Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Людмили Бик.
Обговорили Національну стратегію доходів до 2030 року та шляхи реалізації експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками в ДПС.
Розглянули актуальні питання оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Акцентували увагу на праві громадян на податкову знижку, підставах для її нарахування, термінах подання податкової декларації про майновий стан і доходи та важливості легалізації трудових відносин між працедавцем та найманим робітником.
Окремо зупинилися на засадах і принципах безбар’єрності податкової служби.
З метою підвищення ефективності інформаційної взаємодії з контролюючими органами проінформували присутніх щодо можливості здійснення листування в електронному вигляді через Електронний кабінет та ознайомили з перевагами електронних сервісів Державної податкової служби України.
Комунікація з бізнесом триває!