Як не проґавити шанс на модернізацію країни

Ще кілька років тому системи прозорого стратегічного інвестування коштів платників податків та міжнародних донорів в Україні майже не існувало, але вимоги часу та боротьба нашої держави за виживання спонукають до її становлення. У 2025 році публічні інвестиційні проєкти (ПІП) уперше стали частиною бюджетного процесу і цілком можливо – драйвером економічного відновлення та зростання.
Перш ніж радіти, варто розібратися, що таке ПІП, навіщо вони потрібні державі і чому громадськість має уважно стежити за тим, як витрачаються на них кошти. Що таке публічні інвестиційні проєкти Публічний інвестиційний проєкт (ПІП) – це ініціатива, що реалізується за кошти державного або місцевих бюджетів з метою створення або модернізації інфраструктури, промислових об’єктів, освітніх, медичних, оборонних закладів. На відміну від поточних державних видатків, які спрямовуються на зарплати чи купівлю товарів і послуг, інвестиційні проєкти створюють довгострокову цінність: матеріальні активи, які працюють на економіку й суспільство роками. До сфери ПІП належать будівництво та ремонт доріг, мостів, залізничних вузлів; реконструкція об’єктів освіти і медицини; зведення укріплень і складів для ЗСУ, виробничих потужностей ОПК; створення інфраструктури для індустріальних парків; модернізація систем водопостачання, енергетики, поводження з відходами; ІТ-платформи національного рівня для цифровізації публічних послуг. Ці проєкти фінансує держава, а працюють вони на громадян.
Від якості відбору та реалізації проєктів залежать розвиток економіки і довіра суспільства до держави.
Усе просто: це проєкти, які фінансуються коштами з державного чи місцевих бюджетів і мають створити або модернізувати основні фонди – дороги, підприємства, школи, водогони, військові об"єкти, системи управління. Такі проєкти мають інвестиційну логіку: нині вкладаємо, щоб завтра отримати економічний або соціальний ефекти.
У країнах з розвиненою системою публічного управління це основний інструмент реалізації стратегії розвитку.
Проєкти плануються на кілька років, а їх ефективність оцінюють незалежні аудитори. Як це працює в країнах ЄС У Євросоюзі інструмент публічних інвестицій широко використовується для досягнення стратегічних цілей державної політики: енергетичної трансформації, інновацій, регіонального розвитку, підвищення конкурентоспроможності. ЄС встановлює чіткі вимоги до управління такими проєктами: аналіз витрат і вигод (CBA), оцінка екологічного та соціального впливів, фінансова прозорість, управління ризиками та моніторинг ефективності.
Усі великі інфраструктурні ініціативи мають проходити оцінку доцільності відповідно до методологій, розроблених Єврокомісією та Європейським інвестиційним банком (EIB). Особлива увага приділена захисту довкілля, соціальній інклюзивності та антикорупційним механізмам.
Ключова ідея – інвестиції мають бути обґрунтованими, результативними та прозорими.
Саме цей підхід має стати орієнтиром для України в умовах війни та післявоєнного відновлення. Що змінюється в Україні 16 вересня 2024 року Україна зробила важливий крок у цьому напрямку.
Стратегічна інвестиційна рада, створена при Кабінеті міністрів, затвердила Єдиний проєктний портфель здійснення публічних інвестицій.
Це перша спроба систематизувати сотні ініціатив, які подають центральні та місцеві органи влади, визначити їх пріоритетність і вбудувати їх у бюджетний процес на 2025 рік. Цей підхід має потенціал стати інструментом стратегічного управління розвитком країни, а не просто списком "освоєнь коштів".
Якщо державний бюджет – це тіло, то інвестиційні проєкти – це його м’язи, які забезпечують рух уперед. Чому ПІП важливі саме зараз В Україні зруйновані або пошкоджені понад 150 тис.
житлових будинків; обстрілам піддалися тисячі об’єктів критичної інфраструктури, включаючи мости, залізничні колії, лінії електропередач; пошкоджені електростанції та промислові підприємства.
Паралельно з цим держава мусить створювати нову економіку, відновлювати ланцюги доданої вартості та переозброювати ЗСУ. Саме ПІП можуть стати інструментом для розбудови критичної інфраструктури (транспортної, енергетичної, комунальної); модернізації оборонного комплексу з фокусом на технологічну автономність; формування нової індустріальної бази з урахуванням "зеленого переходу" та інтеграції з ринками ЄС; впровадження цифрових сервісів у державному управлінні, освіті та охороні здоров’я. Головна умова – розумне планування та ефективне використання коштів.
Публічні інвестиції можуть стати не лише витратами, а довгостроковими активами держави. Де є ризики Аналітики та громадські організації вже звернули увагу на проблемні аспекти формування ПІП-портфеля.
Зокрема CEE Bankwatch та "Екодія" вказують, що частина поданих проєктів не має належної аналітичної бази, не проходила повного техніко-економічного обґрунтування або містить сумнівні цілі. Читайте також: ЕП зібрала на інвестиційному форумі бізнес, владу та фінансистів: про що говорили Ці проблеми вказують на слабкість інституцій: відсутність достатньої експертизи у формуванні ПІП, політичне лобіювання і брак прозорості.
Якщо залишити ці проблеми без уваги, то Україна ризикує повторити помилки попередніх років, коли державні гроші витрачалися, а результату не було. Що потрібно зробити Забезпечити прозорість формування портфеля.
Єдиний портфель має бути не просто "затверджений у Кабміні", а оприлюднений з поясненнями, чому обрано саме ці проєкти, які очікувані результати і хто відповідальний за їх виконання. Залучати експертів, науковців та громадянське суспільство.
Україна має потужну спільноту аналітиків, економістів, урбаністів, екологів, які готові безоплатно ділитися знаннями.
Вони можуть допомогти оцінити ефективність проєктів, виявити слабкі місця й уникнути помилок. Запровадити незалежний моніторинг.
Кожен ПІП повинен мати чіткі критерії результативності та механізм зовнішнього моніторингу, щоб не вийшло, як у минулому: гроші витратили, а користі – нуль. Навчити державних службовців готувати якісні проєкти.
Часто причиною проблем є не злий намір, а банальна некомпетентність.
Потрібні системні програми підготовки та сертифікації фахівців з публічного інвестування. Синхронізація з планом відновлення України.
ПІП мають бути якісно вбудовані в довгострокову стратегію відновлення та модернізації, узгоджену з міжнародними донорами.
Це дозволить уникнути дублювання та посилити ефект від допомоги. Інвестиції, а не видатки Публічні інвестиційні проєкти, втілені за євросоюзівськими нормами, – це не черговий "розпил бюджету", а потенційно один з найефективніших інструментів економічної політики.
Успішні країни – від Польщі до Південної Кореї – зробили ставку на стратегічні державні інвестиції в критичні сектори.
Настав час і Україні вийти з режиму латання дірок і перейти до розбудови держави майбутнього. Для цього потрібні не тільки рішення уряду, а й суспільний контроль, участь експертів і політична воля.
Ми не можемо дозволити собі ще одне втрачене десятиліття.
ПІП можуть стати тестом на зрілість держави, шансом для кожного на якісні зміни, дієвими ліками для одужання нашої економіки від сировинної хвороби. Оскільки більшість інвестпроєктів реалізується без урахування регіонального контексту і прогнозування довгострокових соціально-економічних наслідків, слід проводити моніторинг, що потребує уваги експертів і залучення громадськості. Співавтор – Оксана Кушніренко