Як уникнути правових ризиків колаборації

У 2024 році було відкрито понад 9 тис.
кримінальних проваджень за статтями про колабораційну діяльність та пособництво державі-агресору.
Зокрема, до 1 серпня 2024 року відкрито 8 464 кримінальні провадження за статтею "колабораційна діяльність" (стаття 111-1 ККУ) і ще понад 1 тис.
за схожими статтями. Ці цифри свідчать про активізацію правоохоронних органів у боротьбі з колабораціонізмом та пособництвом, що створює нові виклики для бізнесу. Законодавча база Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність за: колабораційну діяльність (стаття 111-1 ККУ): добровільне зайняття посад в окупаційній адміністрації, участь у заходах на підтримку держави-агресора, передавання ресурсів чи інформації ворогу, публічне заперечення факту агресії московія; пособництво державі-агресору (стаття 111-2 ККУ): будь-які форми допомоги державі-агресору, незалежно від форми: логістична, технічна, інформаційна підтримка; участь у підготовці чи забезпеченні бойових дій; допомога в окупації територій або роботі окупаційної влади. Колабораційна діяльність містить вичерпний перелік дій, який прямо вказаний у кримінальному законодавстві.
Своєю чергою, пособництво державі-агресору містить оціночне формулювання, яке охоплює будь-яке сприяння агресору. Ризики для бізнесу Правоохоронні органи можуть трактувати певні дії бізнесу як колаборацію або пособництво, зокрема: сплата податків або зборів у "бюджет" окупаційної влади, робота магазинів, СТО, підприємств на окупованій території, участь у "громадських зборах" за участю окупантів, розміщення реклами, співпраця із ЗМІ московія, передавання майна чи транспорту для потреб ворога, надання списків співробітників або іншої інформації, ремонт техніки окупаційної армії, логістика або постачання для військових московія. Дії, які бізнес може вважати "нейтральними", можуть бути розцінені як колаборація чи пособництво.
У сучасних умовах війни в Україні ведення бізнесу вимагає не лише оперативної гнучкості, а й підвищеного рівня юридичної обачності. Підприємство може стати об"єктом перевірок або кримінального провадження навіть без умислу чи реального порушення.
Щоб мінімізувати ці ризики, слід системно підходити до оцінки партнерств, процесів та рішень. Що критично перевіряти 1.
Контрагентів.
Перевіряйте кожну компанію або особу, з якою ведете господарську діяльність.
Це включає юридичну історію, поточний статус, країну реєстрації, можливі зв’язки з агресором або окупаційними адміністраціями. 2.
Бенефіціарів, власників, місця реєстрації.
Навіть якщо компанія зареєстрована в Україні, її кінцеві власники можуть мати громадянство московії або бути пов’язаними із санкційними режимами.
Місця реєстрації також важливі: компанії з адресами в Криму, ОРДЛО або московія становлять підвищений ризик. Читайте також: Обмеження проти українців: що не так з вітчизняними санкціями та як їх покращити? 3.
Санкційні списки.
Працювати із суб’єктами, які перебувають під санкціями, означає ризикувати всім бізнесом.
Обов’язково перевіряйте через відкриті бази санкцій: РНБО України, американський OFAC, європейський консорціум санкцій. 4.
Геолокації клієнтів і партнерів.
Постачання товарів, послуг чи надання доступу клієнтам з тимчасово окупованих територій може розцінюватися як співпраця з ворогом.
Контролюйте IP-адреси, адреси доставки, точки входу у вашу ІТ-систему. Превентивні кроки для безпеки бізнесу 1.
Повна правова перевірка контрагентів (Due Diligence).
Проводьте регулярну юридичну перевірку всіх партнерів, нових і чинних угод за участю юристів або через спеціалізовані сервіси моніторингу (YouControl, Liga360, OpenDataBot). 2.
Політика Know Your Customer (KYC).
Це процедура, запозичена з фінансового сектору, яка дозволяє зібрати та зберігати базову інформацію про клієнтів і партнерів: ідентифікаційні дані, місце перебування, підтвердження легальності бізнесу.
В умовах війни це обов"язкова практика для B2B. 3.
Прозора діяльність і фіксація рішень.
Усі рішення, особливо щодо роботи на прикордонних або ризикових територіях (протоколи, накази, листування, внутрішні обґрунтування), слід документувати.
У разі розслідування це стане захистом. 4.
Внутрішні комплаєнс-процедури.
Впровадьте або оновіть внутрішню систему відповідності (compliance): чіткий регламент поведінки, виявлення конфлікту інтересів, звітність щодо підозрілих операцій.
Це допомагає не лише уникати порушень, а й демонструвати державі вашу доброчесність. Висновки Воєнний стан створює особливі умови для бізнесу: правові ризики суттєво зростають.
Статті 111-1 та 111-2 ККУ мають широкі формулювання, що дозволяє правоохоронцям трактувати дії бізнесу дуже широко.
Побічна участь, господарські зв’язки, нейтральність можуть бути розцінені як колаборація чи пособництво.
Наявні реальні кейси, коли дії кваліфікувалися помилково або "помилково". У таких умовах бізнесу необхідно бути особливо уважним, ретельно перевіряти контрагентів та дотримуватися законодавства, щоб уникнути правових ризиків.