Ціни на навчання в університетах різко зросли: хто в цьому винен?

У 2025 році абітурієнтів очікує різке підвищення вартості навчання на контрактній формі в провідних університетах, передусім у Києві. Ціни зросли майже на всі популярні спеціальності.
Для багатьох це стало неприємною несподіванкою, особливо на тлі війни.
Протягом останніх трьох років вартість контракту зростала або повільно, або не змінювалася.
Ще цікавіша причина цьогорічного стрибка цін: держава змусила університети їх підвищити. Уряд прагне регулювати заклади вищої освіти (ЗВО), які "демпінгують" цінами для "контрактників", покриваючи свої витрати коштом державного бюджету.
Натомість в університетах скаржаться, що поточне підвищення призведе до скорочення кількості вступників та зменшить доступність освіти. Чи продовжать зростати ціни на освіту і як це вплине на вступників? Чому зросли ціни Передумови для зростання вартості навчання уряд заклав п"ять років тому.
3 березня 2020 року Кабмін запровадив так звану індикативну собівартість. Індикативна собівартість встановлюється окремо для кожного університету.
Вона використовується для визначення закладом вищої освіти мінімального розміру плати за навчання.
Встановлювати нижчі ціни заборонено. У постанові уряду зазначено, що мінімальна вартість року навчання не може бути більшою за три середні зарплати в регіоні, де розташований університет. Необхідність цього рішення урядовці пояснювали тим, що держава витрачає на студента-бюджетника як мінімум удвічі більше, ніж коштує освіта студента-контрактника.
Таким чином ЗВО тримали нижчі ціни та збільшували кількість вступників, при цьому надаючи неякісну освіту, вважали в уряді. Читайте також: Вартість навчання в українських університетах суттєво зросла.
Які ціни? Після запровадження мінімальних цін на навчання ситуація з різницею між вартістю контракту та видатками держави на одного студента майже не змінилася.
Наприклад, витрати на "бюджетника" в Київському національному університеті ім.
Тараса Шевченка (КНУ) у 2025 році становлять 117 тис.
грн на рік, повідомив ректор Володимир Бугров.
Тоді як ціни на контрактне навчання в КНУ у 2025 році, уже після підвищення вартості, коливатимуться від 31 тис.
грн до 99 тис.
грн на рік. Іншими словами, ціна контракту ще не покриває витрати держави на одного студента.
В інших університетах цей розрив ще більший.
"Виявляється, держава бере на себе більшу частину витрат університету, а він демпінгує цінами і на шкоду якості бореться за кількість студентів, бо це збільшує надходження до їх спецфонду", – каже очільник освітнього комітету Верховної Ради Сергій Бабак. За його словами, з 2020 року мінімальну вартість освіти підвищували поступово.
Після початку великої війни її не встановлювали, але у 2024 році цю практику відновили.
У 2025 році мінімальну вартість навчання підвищили. У 2025-2026 навчальному році мінімальну вартість навчання встановлять для 38 спеціальностей із 110, відштовхуючись від індикативної собівартості.
Зокрема – для найпопулярніших спеціальностей: "Психологія", "Менеджмент", "Філологія", "Комп"ютерні науки" та "Право".
У владі ці п"ять напрямків називають "кон"юнктурними", тобто якими перенасичений ринок праці. На 25% дорожчими будуть спеціальності "Бізнес, адміністрування та право", "Економіка та міжнародні економічні відносини", "Міжнародні відносини", "Журналістика", "Стоматологія", "Готельно-ресторанна справа та кейтеринг", "Туризм та рекреація".
Для них уряд встановив окремий коефіцієнт. Якщо очікувати, що у 2025 році кількість вступників буде такою, як і у 2024-му, то зростання цін торкнеться 290 тис.
студентів тільки п’ятьох найпопулярніших спеціальностей.
Очільник освітнього комітету Верховної Ради зазначає, що уряд обмежує мінімальну вартість контрактного навчання, аби стимулювати непопулярні, але потрібні державі освітні програми.
"Ми свідомо пішли на цей крок, аби стимулювати людей вступати на програми, які потрібні державі, але ми не готові стимулювати ті, які державі не потрібні в такій кількості", – каже Бабак. Як натякнув заступник міністра освіти Михайло Винницький, Україні потрібні спеціалісти, пов’язані з людським капіталом: архітектори, будівельники, інженери, енергетики, авіатори, медики, вчителі, терапевти-реабілітологи. Реакція університетів У комітеті Верховної Ради з питань освіти запевняють, що зростання цін торкнеться тільки тих університетів, які штучно занижували ціни.
"Ми вважаємо, що це не б’є по технічних університетах.
Це проблема для високоспеціалізованих, наприклад, правничих або економічних університетів, але вони мають стійку базу абітурієнтів, які до них ідуть саме через свою спеціалізацію", – каже Бабак. Водночас у Національному технічному університеті "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" (КПІ) та КНУ вважають, що постанова уряду вдарить по великих ЗВО та призведе до падіння кількості вступників. "За рівних умов вартість навчання в київських ЗВО набагато вища, ніж у "периферійних".
А їдуть у Київ навчатися і платити за навчання з усієї України.
Ця ситуація ставить нас у неконкурентні умови", – каже Бугров. Читайте також: Ціни на гуртожитки можуть зрости вдвічі: чи покращить це умови проживання? У КПІ стверджують, що за рахунок великого попиту на "кон’юктурні" спеціальності, вони здебільшого були самоокупними завдяки великому набору студентів.
Вступ на ці напрямки навіть дозволяв покривати дірки в бюджеті, виплачувати заробітні плати.
В університеті занепокоєні тим, що мінімальна вартість може зменшити набір студентів і, відповідно, їхні доходи. "Є університети, які мають один навчальний корпус, але багато студентів.
Якість навчання у них низька, але воно дешеве.
На виході і вони, і ми маємо однаковий диплом.
Чи вдарить по них ця постанова сильніше? Не впевнений", – каже проректор з адміністративно-фінансової роботи КПІ Сергій Манзюк. У "Політесі" також зазначають, що через обмеження мінімальної ціни державні університети вступають у конкуренцію з приватними, у якій вони слабші через бюрократію.
Бабак, навпаки, стверджує, що приватні університети не могли конкурувати з державними в умовах демпінгу цін на навчання. Що далі У Міносвіти і Верховній Раді налаштовані прирівняти державні витрати на студента і ціну за контрактом.
За таких умов ціни на навчання зростатимуть.
В університетах занепокоєні, що зміни можуть призвести до зменшення державних витрат на виші.
Представники університетів стверджують, що у багатьох ЗВО зараз недофінансування і можлива ситуація, що держава зменшуватиме свою участь у фінансуванні університетів. Читайте також: Університети скоротять вдвічі, а студенти конкуруватимуть за гроші: нові "ринкові правила" для вищої освіти Університети нарікають, що підвищення цін ускладнить отримання освіти бідними громадянами.
У КНУ занепокоєні конкуренцією із закордонними вишами.
"Польща і деякі країни ЄС пропонують нашим школярам безкоштовну освіту, а в нас впроваджують умови, які витісняють молодь за кордон.
В умовах війни та кількох років після перемоги освіта має бути повністю коштом держави", – каже Бугров. І уряд, і виші покладають надію на державні гранти, які можуть покрити до 50% вартості контрактного навчання.
У КПІ у 2024 році такі гранти отримали понад 700 студентів – одна п’ята всіх вступників.
Університети також готові пропонувати пільгове кредитування та стипендії спільно з бізнес-партнерами.