Українці за кордоном: нові виклики, нові можливості

За даними ООН, через повномасштабне вторгнення росії за кордоном перебувають 5,6 млн українців (без урахування тих, хто живе в рф).
Для кращого розуміння масштабів: це більше, ніж населення багатьох європейських країн, наприклад, Фінляндії, Словаччини, Хорватії чи країн Балтії. Значна кількість українських мігрантів, на жаль, уже не тимчасовий феномен.
Це – частина нашої нової реальності.
Тож перспективи України значно залежать від того, наскільки ефективно ми враховуватимемо ключові міграційні тренди. Тренд 1.
Гостинність Європи – не лише гуманізм, а й інвестиція Європейські суспільства продемонстрували неабияку солідарність, прихистивши мільйони українців.
Більшість з 5,6 млн українців, що наразі залишаються в країнах Європи, отримали тимчасовий захист і вже інтегрувалися з новими громадами. Однак поряд з гуманізмом працює й економічний стимул.
Зокрема, у Польщі, Чехії та Словаччині українці сплачують більше податків та соціальних внесків, ніж отримують у формі допомоги.
Це вже доведений факт.
Внесок відчутний. За оцінками Deloitte, українці сприяли зростанню продуктивності в Польщі: у 2024 році внесок створеної українцями доданої вартості до польського ВВП становив 2,7%.
Це компенсувало негативні наслідки посилення конкуренції на ринку праці. Завдяки великій участі мігрантів на внутрішньому ринку праці Чехії загальний баланс доходів і витрат для чеської економіки є позитивним.
Оцінки чеських експертів свідчать, що в найближчому майбутньому надходження від українців надалі зростатимуть, водночас видатки на їх підтримку знижуватимуться. За оцінками Інституту фінансової політики Словаччини, українські вимушені мігранти у 2022-2024 роках сплатили більше податків та внесків, ніж Словаччина витратила на допомогу.
Мігранти з України щороку збільшують податкові надходження до бюджету Словаччини на 0,1-0,2% ВВП, свідчать оцінки інституту. Це підтверджує ключову тезу дослідження НБУ, проведеного наприкінці 2022 року: українські мігранти в Європі – не тягар, а цінний людський капітал. Тренд 2.
Більше доходів на місці – менше витрат з карток українських банків Витрати з українських банківських карток за кордоном продовжують зменшуватися.
Про це свідчать результати чергової хвилі опитування банків, проведеного НБУ.
Середньомісячні обсяги операцій у торговельних мережах у першому кварталі 2025 року становили 485 млн дол.
(550 млн дол.
у 2024 році), а середньомісячні обсяги зняття готівки – близько 130 млн дол.
(155 млн дол.
у 2024 році). Це свідчать про локалізацію доходів, адаптацію і зростання самодостатності наших громадян.
За даними опитувань SEIS, у 2024 році порівняно з 2023 роком рівень зайнятості українських мігрантів у більшості країн зріс – загалом на 9 в.
п.
на регіональному рівні до 64%.
Цей показник лише на 7 в.
п.
нижчий від еквівалентно зваженого середнього значення для населення приймаючих країн (71%). Географічна структура операцій майже не змінилася: українські картки найбільше використовуються в Польщі, Німеччині та Іспанії.
Витрати розподіляються так: перше місце посідає Польща (20% від загального обсягу операцій у торговельних мережах та 14% від операції із зняття готівки); друге місце – Німеччина (10% та 13% відповідно); третє місце – Іспанія (8% та 10% відповідно). Тренд 3.
Висока освіта, але низькокваліфікована зайнятість 70% українських мігрантів мають вищу освіту, але більшість з них працевлаштовані на посадах, що не відповідають їхній кваліфікації.
Основні бар’єри – перешкоди для визнання країною перебування іноземних кваліфікацій (зокрема українських), мовний бар’єр, невідповідність між кваліфікацією та місцевим попитом. У результаті середній рівень оплати праці на 30% нижчий, ніж у місцевих, попри підвищення середньозваженої регіональної зарплати мігрантів у 2024 році. Тренд 4.
Дилема соціальної підтримки: більше допомоги – менше мотивації до праці У країнах з високими соціальними стандартами рівень зайнятості українців значно нижчий.
Там, де підтримка менша, зайнятість вища.
Яскравий приклад – Німеччина, де спостерігається один з найнижчих показників зайнятості українців (близько 25%).
Це пояснюється німецькою системою соціального страхування, яка є однією з найкращих серед країн, що прийняли українських вимушених мігрантів. Цей баланс має бути врахований під час визначення майбутньої політики реінтеграції та залучення трудових ресурсів. З огляду на тренди: на чому варто сконцентруватися По-перше, час створити стратегічний міст між Україною та її діаспорою.
Ураховуючи, що значна частина українців отримала тимчасовий захист, влаштувалася на роботу та інтегрувалася з новими громадами, дедалі менше наших громадян мають намір повертатися додому одразу після завершення боїв. Проте вони можуть бути рушієм модернізації економіки України.
Умова – правильна державна політика.
Пропозиція економіста Юрія Городніченка влучна: залучення західних інвесторів до навчання українців за кордоном для праці на підприємствах з європейським капіталом в Україні – це win-win-стратегія. Читайте також: Україні не вистачає 4,5 мільйона працівників.
Як подолати дефіцит робочої сили? По-друге, однією з умов повернення українських мігрантів додому є подальша євроінтеграція України.
Про це ми багато говорили під час IX Щорічної дослідницької конференції центробанків України та Польщі. Наше спільне завдання з Європою – створити умови для циркуляційної мобільності та повернення українців додому.
Досвід країн Балтії та Польщі продемонстрував: 25-30% мігрантів повертаються впродовж п’яти-семи років після стабілізації.
Отже, вступ України до Євросоюзу може стати одним з інструментів балансування міграційних процесів. По-третє, варто визнати, що нестача робочої сили та невизначеність щодо повернення частини населення є одними з головних "вузьких місць" для економічної витривалості разом з нестачею інвестицій.
На основі цього розуміння маємо сформувати комплексне бачення державної політики. Власне, з цією метою НБУ постійно моніторить трансакції, проводить опитування банків, аналізує зайнятість та географію української присутності.
Наша мета – перетворити факти на релевантні аргументи для формування ефективної політики в Україні в діалогах як всередині країни, так і з міжнародними партнерами. Наведені в цій статті міграційні тренди ґрунтуються на детальному дослідженні фахівців департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ.
Повний текст можна прочитати на сайті платформи "Вокс Україна".