Результат дорівнює нулю. Як Офіс президента провалив боротьбу з контрабандою

Під час великої війни Верховна Рада повернула криміналізацію товарної контрабанди.
ЇЇ декриміналізували ще у 2012 році, залишивши відповідальність лише для специфічних предметів (зброя, культурні цінності, ліс). Тоді послаблення пояснювали наступними причинами.
По-перше, на початку 2010-х існувала необхідність зменшити тиск правоохоронців на бізнес (силовики нерідко зловживали статтею Кримінального кодексу про контрабанду для впливу на підприємців).
По-друге, таким чином влада розраховувала збільшити надходження до бюджету від нових великих штрафів: їх встановили у розмірі 100% вартості незаконно переміщуваних товарів із конфіскацією контрабанди. Проте, як показав досвід, проблема незаконного перевезення товарів через кордон лише загострювалася.
За оцінками Державної фіскальної служби (у 2018 році розділили на митну та податкові служби), втрати бюджету від контрабандних схем сягали десятків мільярдів гривень на рік.
Масштабні оборудки з імпортом пального, цигарок, електроніки, "скрутки" на митниці підривали конкуренцію та фінансову безпеку держави. Читайте також: Закон про криміналізацію контрабанди товарів ухвалено.
Що далі? Після Революції Гідності й особливо під час євроінтеграційних змін постало питання, що репресивний метод знову необхідний: контрабандистів слід садити в тюрми, аби поставити бар’єр для тіньової економіки. "Сам факт наявності кримінальної відповідальності зіграє стримувальну роль...
У правоохоронця буде більше важелів для припинення протиправної діяльності та збору доказів винуватості.
Тим самим буде забезпечено принцип невідворотності покарання", – так пояснював очікувану користь закону майбутній голова Бюро економічної безпеки (БЕБ) Вадим Мельник у 2021 році. Кримінальні провадження дають слідству нові інструменти – можна проводити обшуки, негласне стеження, прослуховування, контрольовані закупівлі, чого не дозволялось в рамках справ про адміністративні правопорушення.
Експерти сподівалися, що з криміналізацією розкриття схем контрабанди піде швидше і якісніше, а великі тіньові трейдери більше не почуватимуться безкарними. Важливим фактором стала і позиція Європейського Союзу.
У січні 2023 року Україна підписала меморандум з ЄС про макрофінансову допомогу на 18 млрд євро, однією з умов якого було відновлення кримінальної відповідальності за великомасштабну контрабанду товарів до кінця того ж року.
Європейські партнери вимагали запровадити дієві покарання (реальні строки ув’язнення) за контрабанду, що завдає значної шкоди бюджету. Для ЄС це питання принципове, адже блок є не лише економічним, а й митним союзом.
Гармонізація митних правил, протидія контрабанді та створення єдиної митної території – необхідні етапи на шляху інтеграції України до блоку.
Окрім того, європейців непокоїть стабільність українських фінансів: контрабанда зменшує надходження до бюджету і підживлює корупцію, що зрештою б’є по економічній і політичній стійкості країни. Читайте також: Чи зможе криміналізація побороти товарну контрабанду? Тож наприкінці 2023 року парламент ухвалив закон про криміналізацію товарної контрабанди, і у 2024 році він набув чинності.
Згідно із документом, кримінальна відповідальність повернулася у два етапи: з 1 січня минулого року – за контрабанду підакцизних товарів (алкоголь, тютюнові вироби, пальне тощо), а з 1 липня 2024 року – за контрабанду будь-яких інших товарів. Тобто нині будь-яке умисне незаконне переміщення товарів через кордон поза контролем митниці або з приховуванням – це кримінальний злочин, якщо їхня вартість перевищує наступні розміри: близько 25 тис.
євро – для підакцизних товарів або 170 тис.
євро – для всіх інших. Минув рік дії нових норм.
Чи справдилися покладені на них надії? Поки що статистика не вражає.
"Вибухового" зростання кількості справ не сталося – правоохоронці не кинулися масово відкривати провадження проти контрабандистів. .weekly_charts figure{ margin-inline-start: 0px;!important; margin-inline-end: 0px;!important; font-size:13px; } label[for^="inputs"] { font-size:14px; } .weekly_charts { display: flex; flex-wrap: wrap; /* Додає перенос елементів */ justify-content: center; /* Центрує елементи по горизонталі */ gap: 10px; /* Додає проміжок між елементами */ } import {Runtime, Inspector} from "https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js"; import define from "https://api.observablehq.com/d/fab56f2927880e66@165.js?v=4"; new Runtime().module(define, name => { if (name === "vis1") return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis1-140004a8")); }); За даними Офісу Генерального прокурора, за майже півтора року правоохоронці зареєстрували 165 кримінальних проваджень за фактами товарної контрабанди.
З них лише 42 скеровані до суду, причому ще жодного – у 2025 році.
А вироків, станом на травень 2025 року, лише вісім: п’ять за підакцизними і три за всіма іншими товарами. Всі вони закінчилися визнанням винуватості і узгодженим із прокурорами покаранням: шість штрафів на загальну суму 3,42 млн грн і два умовні покарання (без ув"язнення) з іспитовим терміном в три роки. Серед обвинувачених – переважно рядові виконавці (водії, дрібні "ділки").
В публічному просторі не звучало повідомлень про викриття і арешти впливових організаторів схем, хоча їхні імена давно відомі і раніше навіть озвучувались на засіданнях РНБО.
Це підтверджує висновок експертів: системна контрабанда як процвітала, так і продовжує діяти у тіні, а новий закон поки що не став для неї серйозною перепоною. "В умовах слабких інституцій, де немає невідворотності покарання, питання кримінальної відповідальності втрачає сенс", – констатують в Центрі соціально-економічних досліджень CASE Україна. Читайте також: Лише 1 з 10 за ґратами.
Як в Україні карають за корупційні та економічні злочини Слабкі, чи точніше кажучи, нульові, результати боротьби із контрабандою – спільна відповідальність різних органів.
Проте левова частка лежить саме на Офісі президента.
За словами народного депутата Ярослава Железняка, уряд за вказівкою з Банкової вже п"ять місяців саботує реформу митниці і прямі норми закону про запуск прозорого конкурсу на його голову. Так само з початку літа Офіс президента почав саботувати фінальні етапи конкурсу на відбір нового голови Бюро економічної безпеки.
Саме його детективи тепер повноважні вести кримінальні провадження за контрабандними статтями. Це наводить на думку, що Офіс президента зацікавлений в збереженні існуючого "статусу кво", через що, за його ж даними зразка 2021 року, бюджет втрачає щорічно від 300 млрд грн.
Майже стільки у 2025 році не вистачає на фінансування українських Збройних Сил.