Як зробити Україну привабливою для молоді

Дедалі більше молодих спеціалістів виїжджають з України в пошуках зрозумілого середовища для життя і розвитку.
Причина не лише в економіці, а в міському просторі, який не підтримує їхні потреби.
Девелопмент може стати рушієм змін, якщо вийде за межі квадратних метрів.
Що тримає молодь у містах? Молодь їде не тільки через війну Відплив молодих фахівців – не лише соціальна проблема.
Це питання довгострокової економічної стабільності країни.
У листопаді 2024 року понад 6,8 млн українців перебували за кордоном у статусі біженців або тимчасових переселенців.
Серед них – велика частка молоді з вищою освітою. Згідно з рейтингом The Global Economy за 2024 рік, Україна посідає сьоме місце серед 175 країн за рівнем відпливу фахівців, маючи індекс 8,4. При цьому, як свідчить опитування, опубліковане у Euromaidan Press у березні 2025 року, більшість молодих спеціалістів виїжджають не лише через війну, а й через відсутність бачення для себе: невизначеність з працевлаштуванням, нестабільність, брак якісного житла та публічного простору. Поки між людиною і містом тиша, простір майбутнього буде нечітким.
Міста або формують бачення, або залишають молодь наодинці з невизначеністю. Що утримує молодь у містах Досвід інших країн доводить: середовище може утримувати навіть без ідеальних зарплат чи клімату.
Усе впирається в концентрацію життя – освіти, мобільності, житла, культури – в одному місті.
До вашої уваги приклади деяких міст, які активно працюють над тим, щоб молодь мала бажання залишитися там. Ольборг, Данія.
Місто з населенням 120 тис.
зробило ставку на університетське середовище, якісну інфраструктуру, пішохідну доступність. Вроцлав, Польща.
Місто є значним освітнім і креативним центром з чисельністю студентів понад 106 500 осіб.
Вроцлав активно розвиває інфраструктуру, включаючи набережні, урбан-парки та безбар"єрну архітектуру, що сприяє привабливості для молоді та підтримує її креативний потенціал. Таллінн, Естонія.
Безкоштовний транспорт для зареєстрованих мешканців, цифрова взаємодія з владою, підтримка локального бізнесу.
Результат – зростання кількості ІТ-фахівців, які залишаються в місті. Фрайбург, Німеччина.
Місто стало зразком сталого міського розвитку завдяки поєднанню екологічного девелопменту та активної участі мешканців, зокрема молоді.
У районі Вобан реалізована модель, де громада бере безпосередню участь у плануванні, ухваленні рішень і розвитку публічного простору. Девелопмент нового покоління В Україні девелопмент досі сприймається переважно як будівництво, але сучасний девелопмент – це проєктування майбутнього через середовище.
Це не квадратні метри, а сценарій життя.
Зараз у нас є шанс і відповідальність перезібрати міста так, щоб молодь хотіла лишатися.
Ось кілька практичних напрямів. Освітньо-громадські простори нового типу.
Освітні простори – особливо потужний інструмент трансформації, оскільки вони безпосередньо впливають на формування майбутніх поколінь.
Проєктуючи школи та освітні центри нового типу, ми фактично проєктуємо майбутнє наших міст.
З точки зору девелопменту школа зараз – це стратегічна інвестиція, що створює сталі потоки людей, формує ідентичність району та підвищує вартість навколишньої нерухомості. Працюючи над масштабним проєктом інноваційного освітнього центру на Закарпатті, ми бачимо, як правильно спроєктований освітній об"єкт стає ядром для розвитку кластера: від житла для викладачів до креативних індустрій та сфери послуг.
При розробці таких просторів ми фокусуємося на багатофункціональності та адаптивності: спортивні зали перетворюються на концертні майданчики, лабораторії – на коворкінги, бібліотеки – на громадські центри. Читайте також: Олексій Баранов, A Development: До України привозитимуть будівельників з Філіппін і Пакистану.
Ми на це приречені Освітній простір – це відкрита система, що має бути інтегрована з містом на фізичному, функціональному та соціальному рівнях: від прозорих меж до спільного використання інфраструктури й партнерств з локальними бізнесами. Публічні двори та вулиці як частина дому.
Не просто озеленення, а реальні простори для взаємодії молоді, майданчики для неформальної освіти, маленькі амфітеатри, де люди зустрічаються, не домовляючись заздалегідь. Міста без закритих дворів і мертвих фасадів.
Відкритість – це про довіру.
У Львові вже з’являються перші житлові комплекси з відкритими дворами, публічними просторами без парканів.
Цього має ставати більше. Поєднання бізнес-цілей і відповідальності за міське середовище.
Сучасний девелопер – це не просто інвестор, а партнер у формуванні міської ідентичності та способу життя.
Від його рішень залежить, залишиться проєкт набором квадратних метрів чи стане частиною майбутнього міста. Міське середовище саме по собі не зупинить еміграцію молоді.
Роль девелопменту слід розглядати реалістично – як важливий, але недостатній фактор у комплексному підході до проблеми.
Міське середовище стає вирішальним при виборі місця проживання лише за умови базового рівня економічних можливостей та безпеки.
Тим не менш, саме девелопмент має взяти на себе відповідальність за створення тієї частини рішення, яка в його компетенції. Майбутнє українських міст залежить від здатності девелопменту мислити ширше, ніж проєктна документація.
Середовище, яке надихає, формує й утримує людину, не з’являється випадково, його потрібно спроєктувати.
Якщо ми хочемо, щоб молоді спеціалісти залишалися, варто створювати міста, у яких хочеться жити.