Євросоюз допоможе? Звідки Україна візьме трильйон гривень на війну

Протягом останніх трьох років новини про те, що в державному бюджеті не вистачає кількох сотень мільярдів гривень, стали майже буденністю.
Не виявився винятком і 2025 рік. Невдовзі уряд внесе у Верховну Раду законопроєкт про підвищення плану видатків на близько 400 млрд грн.
Більшу частину, якщо не всю суму, планують витратити на оборону.
Ухвалення документа зробить можливим і виплату грошового забезпечення військовослужбовцям у другій половині року, тому його розгляд матиме безумовний пріоритет у стінах парламенту. Наразі держава має ресурси для покриття цієї потреби.
Передусім – завдяки щедрій підтримці міжнародних партнерів.
Проте така ситуація тимчасова.
У 2026 році непокрита потреба бюджету в коштах може сягнути трильйона гривень.
Поки що, за сім місяців до початку нового року, уряд не має однозначної відповіді на запитання, де взяти ці гроші. Врятувати виплати військовим Офіційна статистика виконання видатків державного бюджету на 2025 рік містить особливість: за січень-квітень, тобто за третину року, план фінансування оборони був виконаний майже на половину – на 47,2%.
Детальніший аналіз свідчить, що видатки на ЗСУ (з цієї статті фінансується грошове забезпечення військовослужбовців) за чотири місяці були виконані на 50,4%, а на закупівлю та модернізацію техніки – на 45,8%. При цьому річний план виплат грошового забезпечення скоротили на 130,5 млрд грн: з 1,01 трлн грн до 881,85 млрд грн, а видатки на закупівлю техніки та боєприпасів збільшили на 433 млрд грн. Якби цього збільшення не відбулося, то за підсумками третини року на ці цілі держава витратила б майже все (94%), що планувала витратити під час ухвалення бюджету на 2025 рік.
Це притому, що, як правило, у першій половині року закупівлі відбуваються менш активно, ніж у другій. Французький вислів deja vu чи не найкраще описує ситуацію з фінансуванням військових видатків, яка склалася в Україні.
У бюджеті бракує кількох сотень мільярдів гривень, уряд знає про цю проблему вже кілька місяців, проте не вирішує і навіть не визнає її, допоки не завершиться місія Міжнародного валютного фонду (МВФ). Аналогічна ситуація була влітку 2024 року, коли Україна була вимушена нарощувати оборонні видатки через перерву в отриманні військової допомоги від США.
Те саме відбувається в державних фінансах зараз. Цього разу брак коштів на військо теж пов"язаний з американською підтримкою.
У квітні ЕП писала, що після обрання Дональда Трампа президентом США відбулося засідання Ради національної безпеки та оборони (РНБО), на якому ухвалили рішення наростити видатки на закупівлю озброєння, передусім – боєприпасів, на тлі очікувань, що нова адміністрація Білого дому буде менш лояльною до України, ніж попередня. Читайте також: У бюджеті знову не вистачає грошей на війну: під загрозою зарплати військових наприкінці року Для нарощування закупівель озброєнь без внесення змін до бюджету через парламент Міноборони проводило так зване наближення видатків: на здійснення закупівель у перші місяці року витрачали кошти, розписані на виплати грошового забезпечення військовослужбовцям наприкінці року. На початку квітня обсяг наближених видатків Міноборони сягнув 215 млрд грн, повідомляли ЕП співрозмовники у відомстві та дотичні до бюджетного процесу високопосадовці.
З того часу ситуація лише погіршилася. У червні парламент планує ухвалити зміни до закону "Про держбюджет", збільшивши видаткову частину приблизно на 400 млрд грн, повідомили ЕП обізнані з підготовкою цього рішення співрозмовники.
Цю цифру публічно озвучив і заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк. Спочатку ці зміни планували розбити на дві частини: влітку збільшити видатки на близько 200 млрд грн, а ближче до кінця року – на решту суми, якої не вистачатиме.
Однак від цієї ідеї відмовилися. Проблема з підвищенням видатків бюджету полягає в тому, що на таку ж суму необхідно підвищити і доходи.
Зробити це буде проблематично. Найбільшим "донором" покриття додаткових видатків стане Державна податкова служба (ДПС), яка стабільно перевиконує план з надходжень до бюджету: під час планування кошторису план доходів суттєво занизили, очікуючи на дефіцит електроенергії взимку та навесні. Читайте також: "Ми доберемося до тих, хто не платить".
Голова ДПС про "скрутки", Гетманцева та моделей OnlyFans Крім того, близько 0,5 млрд дол.
(20 млрд грн) Україна зекономить на обслуговуванні ВВП-варантів.
31 травня Мінфін має здійснити платіж на 600 млн дол.
20% з них повернуться до бюджету, адже власником цієї частки варантів є Мінфін.
Однак уряд не планує здійснювати цей платіж, про що говорив уповноважений з питань держборгу Юрій Буца. Ще частину додаткової потреби бюджету покриють кошти Великої Британії, надані під заставу заморожених російських активів (близько 100 млрд грн).
Решту фінансуватимуть додатковим продажем ОВДП. Набагато складнішою ситуація може виявитися у 2026 році.
Тоді державі не вистачатиме коштів не лише на військові, а й на цивільні видатки, адже програми фінансової допомоги партнерів поступово вичерпуватимуться. Трильйонна діра Попри нестачу 400 млрд грн на оборону, решта невійськових видатків у 2025 році забезпечена із запасом.
Передусім – завдяки кредиту на 50 млрд дол., який країни G7 надали Україні під заставу заморожених російських активів (Extraordinary Revenue Acceleration Loan або ERA). Коли у 2024 році партнери розробляли інструмент ERA, то спільно з українським урядом розраховували, що закладеного там фінансування має вистачити на 2025-2026 роки і частково – на 2027 рік.
Такі розрахунки робилися на основі прогнозів МВФ, який очікував на завершення активної фази війни вже у 2025 році.
Також цей прогноз передбачав скорочення дефіциту держбюджету у 2026 році майже вдвічі до 9,9% від ВВП. За цим сценарієм потреба держави в зовнішньому фінансуванні на 2026 рік становитиме близько 21 млрд дол., повідомили ЕП в Мінфіні.
Дещо більший дефіцит бюджету очікують у Центрі аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки (KSE): 22,7 млрд дол. "У 2026 році очікується надходження близько 18,5 млрд дол.
(816 млрд грн).
Непокритий дефіцит може становити близько 3,5 млрд дол.", – підрахували там.
Проте виконання цього сценарію малоймовірне.
Зменшити дефіцит бюджету вдвічі за рік буде надзвичайно складно навіть у разі завершення активних боїв, вважає співрозмовник ЕП в Мінфіні. Читайте також: Захід поділиться з Україною доходами від російських активів.
Як це працюватиме З ним погоджуються економісти.
Провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) Олександра Бетлій каже, що дефіцит бюджету у 2026 році становитиме 19% ВВП. "МВФ виходить, передусім, з наявності фінансування і говорить, що уряду доведеться скорочувати видатки.
Ми ж виходимо з позиції, що можливостей скоротити видатки, як зараз передбачено в програмі МВФ, немає.
Тому уряду та міжнародним партнерам треба буде далі працювати над механізмами збільшення наявного фінансування", – вважає вона. Читайте також: Фактор Трампа.
Чи може президент США вплинути на фінансову підтримку України від МВФ? Поточні програми фінансової підтримки України вичерпуються.
З Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро, з яких на покриття дефіциту бюджету мають піти 39 млрд євро, на 2026-2027 роки залишається близько 9 млрд євро, підрахували в ІЕД.
Більшість коштів за програмою ERA також надійде до бюджету-2025.
Щоправда, використати їх усі Україна може не встигнути, тож близько 8,5 млрд дол., за оцінками KSE, перенесуть на 2026 рік. Значно меншими будуть і надходження від МВФ: у 2026 році очікуються лише два транші кредиту: 1,2 млрд дол.
та 980 млн дол.
Та й отримати їх може виявитися складніше, оскільки Україна не виконуватиме вимоги щодо зменшення державного дефіциту до 9,8% від ВВП. За розрахунками співрозмовників ЕП, дотичних до бюджетного процесу, непокрита міжнародною допомогою потреба у фінансуванні на 2026 рік може становити 23 млрд дол.
або близько 1 трлн грн.
Наразі очевидних джерел фінансування цієї "діри" не видно, тож чиновники шукають креативні рішення, які допоможуть Україні пройти наступний рік. Звідки брати гроші У 2024 році, коли уряду бракувало близько 500 млрд грн на оборонні потреби, одним із джерел покриття дефіциту стало підвищення податків.
Тоді Верховна Рада підвищила ставку військового збору з 1,5% до 5% і запровадила цей збір для ФОПів.
Крім того, депутати повторно і "заднім числом" оподаткували прибутки банків за ставкою 50%. Проте підвищення податків, навіть відносно незначне, було складним політичним рішенням.
Не дивно, що президент Володимир Зеленський не підписував відповідний закон протягом кількох місяців, що призвело до менших, ніж очікувалося, додаткових надходжень до дефіцитного бюджету. Читайте також: Великий прокрастинатор.
Чому Зеленський відкладає підвищення податків Цього разу, навіть попри набагато більші бюджетні виклики, до питання підвищення податків уряд та парламент повертатися не хочуть.
Принаймні знайти голоси на підтримку такого рішення серед депутатів буде вкрай складно, не кажучи про те, аби знайти політичну волю на Банковій. "Попри складні виклики війни Мінфін робить усе можливе, щоб податкова політика залишилася стабільною та передбачуваною.
Про підвищення податків для громадян та бізнесу наразі не йдеться", – повідомив Мінфін. Для покриття бюджетної "діри" уряд буде використовувати традиційні інструменти: збільшувати внутрішні запозичення та шукатиме подальшу підтримку в партнерів.
Крім цього, державі доведеться активізувати зусилля щодо детінізації економіки, вважають у KSE. Ці зусилля видно вже зараз, наприклад, у роботі ДПС щодо стягнення податків з моделей Only Fans або за продаж уживаних речей на OLX. Читайте також: Українці отримують листи від податкової за продаж товарів через "Нову пошту".
Як їх покарають? Ще одним джерелом може стати активніше використання заморожених активів московія, вважає Бетлій.
"Необхідні складні юридичні рішення в ЄС і Великій Британії.
Також є різні механізми, як отримати більше доходів з цих активів, зокрема, через більше оподаткування", – зазначає вона. Проте, схоже, політичне керівництво країни замахнулося на амбітнішу ціль: не лише просити партнерів активніше використовувати заморожені активи, а й просити їх напряму фінансувати українські військові видатки. Уперше про таку можливість Зеленський повідомив в інтерв"ю Time наприкінці березня 2025 року.
"Європа повинна це (ЗСУ – ЕП) фінансувати.
В ідеалі – Європа та Америка.
Проте за нинішніх обставин я б більше покладався на Європу.
Вони справді вірять, що наша армія є частиною безпеки всієї Європи.
Це факт.
Наші люди не втечуть, якщо почнеться ще одна війна, тоді як Європа не готова так діяти", – заявив президент. Читайте також: Страх війни і не тільки: чому поляки масово скуповують нерухомість в Іспанії Більше деталей нової ініціативи розкрив міністр фінансів Сергій Марченко.
Він розповів, що Україна веде діалог з ЄС щодо потенційної "інтеграції українського військового потенціалу з оборонною системою Європи". "Таке рішення має низку стратегічних переваг для України, зокрема збереження фінансової стабільності у 2026 році і надалі, а для ЄС – убезпечення від потенційної російської агресії.
Українська армія має весь необхідний для цього досвід", – заявив він на зустрічі з представниками G7. За словами Марченка, витрати на забезпечення української армії становитимуть невелику частку ВВП Євросоюзу, і країни, які долучаться до цієї ініціативи, могли б включити такі видатки до розрахунку оборонних видатків відповідно до зобов"язань цих держав у межах НАТО. Гроші на фінансування своєї армії Україна просить на тлі суттєвого нарощення видатків ЄС на оборону.
У березні блок схвалив план переозброєння, що передбачає додаткові витрати в обсязі 800 млрд євро.
Також країни Євросоюзу зняли обмеження на розмір дефіцитів своїх бюджетів, якщо додаткові кошти будуть використані на оборону. Наразі незрозуміло, які будуть зобов"язання України в межах "інтеграції з оборонною системою ЄС".
Переговори щодо цього механізму фінансування ЗСУ веде зовнішньополітичний блок Кабміну, переказали ЕП урядовці. Якщо ЄС погодиться співфінансувати українські оборонні видатки, то це не лише розв"яже проблему трильйонного дефіциту бюджету, а й стане ще однією перетнутою "червоною лінією", яку раніше малювали партнери. Можливо, наступною такою лінією стануть заморожені суверенні активи московії, які Захід досі боїться конфісковувати на користь України.