Успіх у 19 і 85. Як студенти та пенсіонери-мільйонери заробляють на державі

У 2025 році фізособи-підприємці отримали 4,8% всіх державних контрактів – удвічі більше, ніж у 2021 році.
Лише у квітні 2025 року за кошти платників податків у них придбали товарів та послуг на понад 4,5 млрд грн.
Таке стрімке зростання активності дрібного бізнесу у сфері державних закупівель викликає багато запитань. Наприклад, як встановило видання NGL.media, за останні пів року Запорізька ОДА уклала десятки угод на постачання військових товарів з ФОПами, витративши загалом майже 167 млн грн.
Понад чверть цієї суми – 44,3 млн грн – отримали четверо підприємців з Фастова на Київщині, які, за даними журналістів, займаються бізнесом лише на папері.
Серед них – вихователька дитячого садка Катерина Свинцицька. Такі випадки складно відстежити, окрім як переглядати інформацію вручну.
З цим можуть виникнути проблеми, адже тільки з початку 2025 року, за офіційними даними, підряди в Prozorro отримали понад 32 тис.
ФОПів. Відстежувати буде легше, якщо звузити коло пошуку.
Наприклад, дивитися лише на екстремуми – на наймолодших і найстарших підприємців.
Цю інформацію легко отримати з їхніх ІПН (індивідуальних податкових номерів), вказаних у закупівлі.
У них зашифровані дата народження і стать. Тоді можна побачити, що два 19-річні ФОПи у квітні і травні 2025 року продали кількома партіями fpv-дрони Івано-Франківському виконкому.
Це перші їх бізнес-угоди в системі й одразу майже на 10 млн грн. Інша 19-річна підприємиця в цьому ж місяці вперше продала Чорноморській лікарні Чорноморської міської ради хірургічні нитки на 1,7 млн грн.
Замовник заради неї відхилив три дешевші пропозиції. Так само вперше навесні їх одноліток продав кільком лікарням Львова на 1,6 млн грн порт-системи Celsite, що імплантуються (використовуються для тривалого введення ліків, проведення хіміотерапії або забору крові), і рентгенівські плівки. Читайте також: "Маркуємо, пакуємо, просуваємо, доставляємо": як іноземні товари стають українськими і продаються державі Ще більш незвично, коли підприємницький талант і бажання працювати з державними грошима відкривають у собі в зрілому віці.
Як, наприклад, 77-річна підприємиця Таїса Волошина, яка почала цей шлях з поставки ліжок на 1 млн грн у Синельниківську центральну міську лікарню. Олеся Панасенко (62 роки) – ще один схожий приклад з Черкащини.
Вона зареєструвалася підприємицею лише пів року тому, але за цей короткий час встигла підписати понад сто бюджетних угод на загальну суму майже 2,5 млн грн, про що недавно повідомляло місцеве видання 18000.com.ua. Майже всі ці договори були укладені напряму, без відкритого тендеру.
Це стало можливим завдяки тому, що багато закупівель відбулися на суми, близькі до порогових 100 тис.
грн (наприклад, 99 050 грн чи 99 840 грн).
Олеся пояснила успішність свого бізнесу так: "Є фірма, вони працюють, а я в них".
Імовірно, мова йде про її співпрацю з більш досвідченим бізнесом. Ще більш продуктивна Зінаїда Рудник, яка у свої 85 років узяла участь у 557 закупівлях і перемогла в 427 закупівлях на 55 млн грн. Такі історії настільки поширені, що їх можна побачити, якщо нанести на графік розподілу суми 28 тис.
контрактів у березні-травні залежно від віку ФОПа-отримувача коштів.
Неочікувані сплески будуть помітні в осіб студентського та пенсійного віку. .weekly_charts figure{ margin-inline-start: 0px;!important; margin-inline-end: 0px;!important; font-size:13px; } label[for^="inputs"] { font-size:14px; } .weekly_charts { display: flex; flex-wrap: wrap; /* Додає перенос елементів */ justify-content: center; /* Центрує елементи по горизонталі */ gap: 10px; /* Додає проміжок між елементами */ } import {Runtime, Inspector} from "https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js"; import define from "https://api.observablehq.com/d/c667a4a702f1e1f0.js?v=4"; new Runtime().module(define, name => { if (name === "vis1") return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis1-b257acf2")); }); Проте ці аномалії все одно не розкривають увесь масштаб проблеми, адже вони не дозволяють побачити історію згаданої 29-річної виховательки дитсадка Катерини Свинцицької. Що більш очевидне, так це те, що через ФОПізацію держзакупівель бюджет втрачає мільярди гривень податків.
Підприємці на єдиному податку не є платниками ПДВ.
Це дозволяє їм пропонувати нижчі ціни в тендерах, оскільки їхні пропозиції не включають 20% ПДВ. Навіть якщо закупівля оголошена з ПДВ, ФОП може подавати пропозицію без ПДВ, що робить його більш конкурентоспроможним.
До того ж вони мають спрощене оподаткування і сплачують фіксований відсоток від доходу (наприклад, 6% для третьої групи) без необхідності ведення складного бухгалтерського обліку. Для багатьох компаній і бізнесменів використання таких ФОПів-посередників перетворилося на відчутну конкурентну перевагу.
Їх залучають як прокладки для участі в закупівлях – із меншими податковими витратами та вищими шансами на перемогу, якщо закупівля вимагає конкуренції. Читайте також: Яйця вже не ті.
Чи стали армійці закуповувати харчі краще? У випадку із медичними ліжками для Синельниківської лікарні математика виглядає приблизно так: ціна моделі Е20 в контракті зазначена 53,9 тис.
грн.
Точну таку ціну легко знайти в інтернет-магазинах України, тож може здатися, що лікарня нічого не втратила, і все справедливо.
Але ціна в державному контракті вказана без ПДВ.
Така ціна є вигіднішою для постачальника, бо він не втрачає 20% на сплату податків.
Але не вигідна для державного замовника, якщо той є платником ПДВ. Нещодавно Державна податкова служба оголосила хрестовий похід проти переказів українців за продаж товарів в інтернеті без реєстрації підприємницької діяльності.
Проте за діючими ФОПами, які допомагають освоювати бюджетні гроші із відповідною маржею, ганятися поки ніхто не поспішає.