Зміна пріоритетів: як війна трансформує бюджет медицини

5–6 травня в Празі відбулася конференція Глобальної ініціативи з охорони здоров’я для України (Global Healthcare Initiative for Ukraine), яка зібрала представників медичної сфери, донорських організацій, фінансових установ та інноваційного сектору.
Мета конференції — не лише відновити, а й переосмислити систему охорони здоров’я в Україні. Повномасштабна війна стала точкою стрес-тесту для всієї системи охорони здоров’я в Україні.
Найбільший тягар — на комунальних медичних закладах, які не лише лікують у мирних регіонах, а й підтримують життєздатність медицини на фронтових і прифронтових територіях.
У таких умовах питання фінансування перетворилося з технічного на стратегічне: від цього напряму залежить, чи збережемо ми базову медичну інфраструктуру країни. Збитки медицини Ворог систематично і цілеспрямовано атакує цивільну інфраструктуру, зокрема заклади охорони здоров’я.
За три роки повномасштабної війни росіяни пошкодили та зруйнували вщент 2 285 об’єктів медзакладів (1 984 – пошкоджені, 301 – зруйнований). За оцінкою Світового банку, потреби на відновлення української медичної системи на найближчі 10 років складають 19,4 мільярда доларів.
І це — не фінальна цифра.
Лише за останній рік кількість пошкоджених закладів зросла майже на 40%. Водночас попри численні атаки та обстріли, одним із пріоритетів для держави є відновлення пошкодженої інфраструктури.
Відновлення медзакладів, які постраждали під час війни, триває державним коштом та за підтримки міжнародних партнерів.
Завдяки цьому лікарі продовжують надавати медичні послуги, а пацієнти отримують безперешкодний доступ до необхідної медичної допомоги. Наразі 594 об’єкти медзакладів вже вдалося відновити повністю, ще 370 – частково.
Найбільше об’єктів відновлено в Миколаївській, Дніпропетровській, Київській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях. Від оплати послуг до глобального бюджету До 2022 року основним фінансовим інструментом для комунальних лікарень була Програма медичних гарантій (ПМГ).
Модель "гроші йдуть за пацієнтом", адміністрована НСЗУ, забезпечувала оплату за фактично надані послуги.
Цей підхід мав на меті підвищення ефективності й прозорості розподілу бюджетних коштів. З початком війни стало очевидно: ця модель не працює в умовах, коли пацієнт не завжди може дістатися лікарні, а лікарня — зберегти навіть мінімальну операційну спроможність.
Як відповідь — впровадження глобального бюджету.
Для безперебійної роботи лікарень під час війни, Уряд ухвалив зміни до Порядку реалізації програми медичних гарантій у 2022 році, затвердженого постановою КМУ №1440.
Ці зміни забезпечують фінансування медичних закладів у надзвичайній ситуації. Відповідно до ухвалених змін, медзаклади щомісяця отримуватимуть фіксовану суму коштів, які сплачуватиме Національна служба здоров’я України (НСЗУ).
Це тимчасове рішення, однак воно стало ключовим для збереження медичної мережі. Ключова роль за громадами Медична реформа в Україні неможлива без сильних громад.
Саме на місцевому рівні вирішується, чи матимуть люди доступ до якісної медицини — не в теорії, а на практиці.
Реформа децентралізації 2015 року змінила правила гри: громади отримали повноваження, ресурси та відповідальність. На сьогодні саме громади відповідають за утримання медичних закладів первинного рівня, забезпечення їхньої матеріально-технічної бази, доступність медичних послуг для мешканців.
Вони вирішують, чи буде в селі амбулаторія, чи облаштують у ЦНАПі телемедичну кімнату, чи закуплять нове обладнання або організують підвезення пацієнтів до лікарні.
Громада знає, що потрібно саме їй – і це дає шанс будувати справжню, а не формальну медицину. Але без достатнього фінансування навіть найкращі управлінські рішення не працюють.
Заклади первинки і лікарні в малих громадах не здатні покрити витрати лише коштами НСЗУ. Перша леді Олена Зеленська на конференції Глобальної ініціативи з охорони здоров’я для України Фінансування лікарень: виклики та шляхи їх подолання Успішна модернізація медичних закладів потребує не лише технічного оновлення, а й розробки ефективних моделей фінансування. Для забезпечення сталого розвитку системи охорони здоров’я необхідна комплексна фінансова стратегія, що включає: довгострокове планування фінансування; доступ до пільгових кредитних ресурсів у гривні; активне залучення міжнародних грантів і партнерств, розвиток співпраці з експортно-кредитними агентствами. Грантова складова.
Міжнародні грантові програми залишаються важливим інструментом підтримки лікарень, зокрема для реалізації інноваційних та соціально значущих проєктів.
Водночас гранти мають часові та фінансові обмеження, що не дозволяють використовувати їх як основне джерело фінансування капітальних потреб. Необхідність довгострокового фінансування.
Інвестиції в будівництво, реконструкцію та оснащення лікарень потребують планування та фінансування на період 5–10 років.
Поточні короткострокові бюджетні моделі не сприяють стабільності і не дозволяють ефективно реалізовувати масштабні проєкти. Закупівля нового обладнання.
Сучасне медичне обладнання є невід’ємною частиною якісної медичної допомоги.
Відсутність оновлення технічної бази обмежує можливості закладів щодо діагностики та лікування.
Відповідно, лікарні потребують фінансових інструментів для закупівлі обладнання, включно з лізингом та пільговим кредитуванням. Прийнятні умови кредитування.
Високі відсоткові ставки на кредитні ресурси є суттєвим бар’єром для лікарень.
Для стимулювання розвитку медичної інфраструктури необхідно створювати умови для доступу до кредитів зі ставками не вище 5–7% річних, що є конкурентоспроможним рівнем у порівнянні з ринковими. Валютні ризики та кредитування в національній валюті.
Залучення кредитних ресурсів у іноземній валюті створює додаткові валютні ризики для бюджетних установ.
Фінансування в гривні є пріоритетом для забезпечення фінансової стабільності лікарень та оптимального планування виплат. Співпраця з експортно-кредитними агентствами (ЕКА).
Реалізація проєктів за участі ЕКА дає змогу залучати фінансування під поставку обладнання від провідних міжнародних виробників.
Це сприяє модернізації медичної інфраструктури та розвитку технологічного потенціалу закладів. Позиція Укрексімбанку щодо фінансування медичних установ Державний Укрексімбанк підтримує розвиток медичної інфраструктури України, визнаючи надзвичайну важливість галузі охорони здоров’я як складової критичної інфраструктури держави.
Підтримка медичних закладів є одним із стратегічних напрямків банку, що відповідає як національним пріоритетам, так і соціальній місії. Більшість українських лікарень — це установи, які отримують стабільне фінансування з державного та/або муніципального бюджету.
Значна частина з них укладає договори з Національною службою здоров’я України, що забезпечує регулярні платежі з державного бюджету.
Така модель фінансування створює передбачувану фінансову модель та робить ці заклади надійними партнерами з чітко зрозумілими джерелами доходу.
Для банку це означає низький ризик невиконання зобов’язань і дає змогу приймати обґрунтовані кредитні рішення. Укрексімбанк підтримує лише прозорі та цільові кредити.
У випадку з медичними установами це, як правило, фінансування оновлення медичного обладнання, модернізації приміщень, заходів з енергоефективності, розширення лікарень, створення відділень інтенсивної терапії або закупівлі транспорту (наприклад, карет швидкої допомоги).
Чітке цільове призначення кредитів забезпечує максимальну ефективність використання ресурсів і дає змогу контролювати впровадження проектів на кожному етапі. Чимало проєктів у медичній сфері реалізуються в межах програм міжнародної допомоги або державно-приватного партнерства.
Це може включати співфінансування з місцевого бюджету, державні гарантії чи підтримку з боку таких інституцій, як Світовий банк, KfW, ЄБРР або інші донори.
Наявність такого фінансового плеча зменшує ризики для банку та сприяє ухваленню позитивного рішення про фінансування. Конференція Глобальної ініціативи з охорони здоров’я для України Укрексімбанк має глибоку експертизу у фінансуванні комунальних підприємств, зокрема медичних закладів.
Банк володіє інструментами для детального аналізу фінансового стану як окремих лікарень, так і міст загалом, що дозволяє враховувати не лише поточну платоспроможність, а й бюджетні перспективи розвитку регіону.
У випадках, коли проєкт підтримується місцевою владою, Банк готовий працювати в партнерстві, враховуючи інтереси громади та ефективність використання коштів платників податків. Одним із прикладів ефективного інвестування у медичну інфраструктуру є кейс КНП "Ратнівська центральна районна лікарня".
Завдяки фінансуванню від Банку у розмірі 13 мільйонів гривень, лікарня змогла придбати сучасний цифровий мамограф GIOTTO IMAGE-3DL, що дозволяє проводити високоточну діагностику, критично важливу для раннього виявлення онкозахворювань.
Крім того, кредитні кошти були спрямовані на реконструкцію котельні, що забезпечує енергоефективність та безперебійне тепло для семи стаціонарних відділень закладу, розрахованих на 250 ліжок.
Це дало змогу розширити спектр безкоштовних медичних послуг для мешканців Ковельського району та пацієнтів з інших регіонів. Ще один успішний приклад — співпраця Укрексімбанку з КНП "Чернігівська обласна лікарня".
У рамах державної програми "Доступні кредити 5-7-9%" лікарня отримала 8,8 мільйона гривень на придбання сучасного ендоскопічного обладнання.
Нові системи візуалізації дозволили значно підвищити якість діагностики та лікування, зокрема при артроскопічних втручаннях, що є особливо важливим для пацієнтів з травмами опорно-рухового апарату. Ці кейси доводять: коли бізнес, держава та медичні установи об’єднують зусилля навколо спільної мети — збереження життя і здоров’я людей — результатом стають не просто нові прилади чи реконструкції, а системні зміни, що відчуваються кожним пацієнтом.