На рахунках НБУ є "кабальні" для України ВВП-варанти. Скільки на них заробив регулятор?

Національний банк України виявився одним із великих власників ВВП-варантів – інструменту, відповідно до якого держава має робити виплати залежно від темпів економічного зростання аж до 2041 року. Про це Нацбанк повідомив у відповіді на запит ЕП. "На балансі НБУ перебувають державні деривативи (ВВП-варанти).
ОЗДП на балансі НБУ немає.
Номінальна вартість державних деривативів у власності НБУ – близько 43,8 млн дол., що становить 1,4% від загального обсягу державних деривативів", – йдеться у відповіді регулятора. За оцінками співрозмовників ЕП на фінансовому ринку, за розміром своєї частки Нацбанк входить до переліку найбільших власників цього інструмента.
Найбільшим тримачем ВВП-варантів є Міністерство фінансів – близько 20%. Як власник варантів, НБУ вже отримував дохід від них.
Зокрема, у 2021 році (виплата здійснювалася за зростання економіки у 2019 році) та у 2024 році (Мінфін здійснив виплату за підсумками 2021 року та в межах домовленості із власниками цього інструмента про подальше призупинення виплат на два роки). Загалом, завдяки зростанню економіки Нацбанк заробив 1,6 млн дол.: 0,6 млн дол.
у 2021 році та 1 млн дол.
у 2024 році. "До прибутку до розподілу НБУ за 2021 та 2024 роки було включено 15 млн грн та 39 млн грн реалізованих результатів переоцінки ВВП-варантів відповідно", – кажуть в Нацбанку та додають, що не всі ці кошти повернули до бюджету.
10% від цих сум НБУ направив на формування загальних резервів. У Нацбанку не уточнили, як саме ВВП-варанти потрапили на його рахунки.
Втім, за інформацією ЕП, це могло статися під час "банкопаду".
Одна з нині неплатоспроможних установ могла передати НБУ старі єврооблігації України у якості застави за кредитом рефінансування.
Після реструктуризації 2015 року частину цих цінних паперів обміняли на варанти. "Кабальний" інструмент ВВП-варанти – спеціальні інструменти, які уряд випустив в межах реструктуризації зовнішнього боргу у 2015 році.
Тоді Міністерство фінансів, яке очолювала Наталія Яресько, домовлялося про списання 20% з 18 млрд дол.
зобов"язань за євробондами.
Натомість Мінфін випустив "інструмент повернення вартості" такого прощеного боргу, який розподілив серед кредиторів. Загальна номінальна вартість ВВП-варантів становить 3,24 млрд дол., але ці кошти не повертаються.
Натомість держава Україна зобов"язана робити виплату власникам цього інструменту, розмір якої прив"язаний до ВВП та темпів його зростання:якщо ВВП за рік зросло на менш ніж 3%, то виплата не здійснюється;якщо зросло на 3-4%, то розмір виплати становить 15% від темпу приросту ВВП понад 3% (наприклад, якщо ВВП зросло на 3,5%, то розмір виплати становить 15% від 0,5% ВВП або ж 0,075% ВВП в грошовому вимірі);якщо ВВП зросло на понад 4%, то розмір виплати власникам варантів становить 0,15% ВВП за ріст від 3% до 4% "плюс" 40% від суми, що перевищує 4% від ВВП.
Наприклад, якщо ВВП України зросте на 5%, то вона має заплатити власникам варантів суму, еквівалентну 0,55% від ВВП.
Якщо ж зростання ВВП становитиме 6%, то виплаті підлягатиме сума, еквівалентна 0,95% ВВП і так далі. Через такі умови виплат за варантами співрозмовники ЕП в уряді називали їх "кабалою".
До початку великої війни Мінфін намагався нівелювати можливі негативні наслідки виплат за ВВП-варантами та почав викуповувати їх з ринку, коли котирування були низькими на тлі новин про підготовку московія до війни.
Тоді вдалося викупити близько 20% державних деривативів. У 2022 році Україна домовилася з власниками ВВП-варантів про відтермінування платежів на 2 роки.
Натомість термін обігу варантів продовжили до 2041 року, а їхнім власникам запропонували "плату за згоду". Цю плату та відтермінований платіж за 2021 рік (який мали здійснити у 2023 році) Україна виплатила власникам ВВП-варантів 1 серпня 2024 року.
Розмір платежу за згоду тоді становив 130,1 млн дол., а за зростання економіки у 2021 році – 70,5 млн дол. Крім цього, в межах домовленості 2022 року власники варантів погодилися, що розмір наступного платежу буде вдвічі меншим, ніж розраховано за формулою. Наприкінці травня 2025 року уряд має виплатити власникам ВВП-варантів платіж за підсумками зростання ВВП у 2023 році.
Тоді, через низьку базу порівняння з 2022 роком, коли економіка впала майже на третину, ВВП виросло на 5,3%. Відтак, за формулою варантів, розмір платежу України цьогоріч має становити 0,67% ВВП 2023 року, що перевищує 1,2 млрд дол.
31 травня уряд має заплатити близько половини цієї суми – 600-650 млн дол. Нова реструктуризація Вільних коштів на здійснення виплат за ВВП-варантами у 2025 році в України немає, зважаючи на те, що все ще тривають активні бойові дії.
Відтак, Міністерство фінансів наразі намагається домовитися з власниками варантів про реструктуризацію цього інструменту.
Ціль уряду на переговорах – позбутися варантів, обмінявши їх на більш прийнятний та прогнозований інструмент, наприклад, єврооблігації. Переговори ускладнює те, що для того, аби змінити умови випуску ВВП-варантів, необхідна згода власників 75% цього інструменту.
Комітет кредиторів, з яким вів переговори Мінфін, представляє інтереси 25-30% тримачів варантів.
Ще 20% належить Мінфіну і, як виявилося, 1,4% – Нацбанку. У таких умовах кожен голос щодо змін умов випуску варантів має значення для України, адже, не набравши необхідних 75% голосів, вона не зможе позбутися цього інструменту та вимушена буде здійснювати значні виплати за ним протягом наступних 16 років. Попри це, в НБУ схоже не налаштовані активно підтримувати пропозицію про реструктуризацію.
"Національний банк як пов’язана з емітентом особа зазвичай не має права голосу при голосуваннях щодо змін умов цінних паперів випущених Україною і не входить до комітету кредиторів", – повідомили там у відповідь на запит ЕП. Крім цього, НБУ не планує передавати свої ВВП-варанти до Мінфіну.
Принаймні, безкоштовно. "Продаж Національним банком державних деривативів, зокрема і Міністерству фінансів, є можливим, але залежатиме від цінових умов такого продажу.
Наразі Національний банк не ухвалював жодного рішення щодо продажу державних деривативів та умов такого продажу", – заявили в НБУ. Хай там як, проте відсутність вчасної домовленості щодо варантів не означатиме автоматичного дефолту України.
Під час переговорів про реструктуризацію боргу у 2024 році уряд зумів вибороти положення про те, що неплатіж за варантами не призводить до дефолту за єврооблігаціями. Нагадаємо: 15-23 квітня Міністерство фінансів проводило переговори з комітетом власників ВВП-варантів, під час яких сторони не зуміли досягти компромісу.
Коментуючи переговори, міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що ВВП-варанти були створені для економічної реальності, якої вже не існує. "Помірне зростання ВВП України у 2023 році не свідчить про економічне процвітання – це лише крихке відновлення після майже 30% падіння, спричиненого повномасштабною війною московія проти України.
Ці інструменти не мають стати на заваді нашому відновленню.
Наша мета – знайти справедливе та комплексне рішення цього питання", – зазначив він. Читайте також: Україна вперше заплатила за зростання економіки.
Що таке ВВП-варанти Яресько та скільки вони коштуватимуть країні? Дефолту не буде.
Як Україна домовилася зменшити борг на чверть