На рахунках НБУ є "кабальні" для України ВВП-варанти. Скільки на них заробив регулятор?

16.05 13:10 | Економічна правда

Національний банк України виявився одним із великих власників ВВП-варантів – інструменту, відповідно до якого держава має робити виплати залежно від темпів економічного зростання аж до 2041 року. Про це Нацбанк повідомив у відповіді на запит ЕП. "На балансі НБУ перебувають державні деривативи (ВВП-варанти).
ОЗДП на балансі НБУ немає.
Номінальна вартість державних деривативів у власності НБУ – близько 43,8 млн дол., що становить 1,4% від загального обсягу державних деривативів", – йдеться у відповіді регулятора. За оцінками співрозмовників ЕП на фінансовому ринку, за розміром своєї частки Нацбанк входить до переліку найбільших власників цього інструмента.
Найбільшим тримачем ВВП-варантів є Міністерство фінансів – близько 20%. Як власник варантів, НБУ вже отримував дохід від них.
Зокрема, у 2021 році (виплата здійснювалася за зростання економіки у 2019 році) та у 2024 році (Мінфін здійснив виплату за підсумками 2021 року та в межах домовленості із власниками цього інструмента про подальше призупинення виплат на два роки). Загалом, завдяки зростанню економіки Нацбанк заробив 1,6 млн дол.: 0,6 млн дол.
у 2021 році та 1 млн дол.
у 2024 році. "До прибутку до розподілу НБУ за 2021 та 2024 роки було включено 15 млн грн та 39 млн грн реалізованих результатів переоцінки ВВП-варантів відповідно", – кажуть в Нацбанку та додають, що не всі ці кошти повернули до бюджету.
10% від цих сум НБУ направив на формування загальних резервів. У Нацбанку не уточнили, як саме ВВП-варанти потрапили на його рахунки.
Втім, за інформацією ЕП, це могло статися під час "банкопаду".
Одна з нині неплатоспроможних установ могла передати НБУ старі єврооблігації України у якості застави за кредитом рефінансування.
Після реструктуризації 2015 року частину цих цінних паперів обміняли на варанти. "Кабальний" інструмент ВВП-варанти – спеціальні інструменти, які уряд випустив в межах реструктуризації зовнішнього боргу у 2015 році.
Тоді Міністерство фінансів, яке очолювала Наталія Яресько, домовлялося про списання 20% з 18 млрд дол.
зобов"язань за євробондами.
Натомість Мінфін випустив "інструмент повернення вартості" такого прощеного боргу, який розподілив серед кредиторів. Загальна номінальна вартість ВВП-варантів становить 3,24 млрд дол., але ці кошти не повертаються.
Натомість держава Україна зобов"язана робити виплату власникам цього інструменту, розмір якої прив"язаний до ВВП та темпів його зростання:якщо ВВП за рік зросло на менш ніж 3%, то виплата не здійснюється;якщо зросло на 3-4%, то розмір виплати становить 15% від темпу приросту ВВП понад 3% (наприклад, якщо ВВП зросло на 3,5%, то розмір виплати становить 15% від 0,5% ВВП або ж 0,075% ВВП в грошовому вимірі);якщо ВВП зросло на понад 4%, то розмір виплати власникам варантів становить 0,15% ВВП за ріст від 3% до 4% "плюс" 40% від суми, що перевищує 4% від ВВП.
Наприклад, якщо ВВП України зросте на 5%, то вона має заплатити власникам варантів суму, еквівалентну 0,55% від ВВП.
Якщо ж зростання ВВП становитиме 6%, то виплаті підлягатиме сума, еквівалентна 0,95% ВВП і так далі. Через такі умови виплат за варантами співрозмовники ЕП в уряді називали їх "кабалою".
До початку великої війни Мінфін намагався нівелювати можливі негативні наслідки виплат за ВВП-варантами та почав викуповувати їх з ринку, коли котирування були низькими на тлі новин про підготовку московія до війни.
Тоді вдалося викупити близько 20% державних деривативів. У 2022 році Україна домовилася з власниками ВВП-варантів про відтермінування платежів на 2 роки.
Натомість термін обігу варантів продовжили до 2041 року, а їхнім власникам запропонували "плату за згоду". Цю плату та відтермінований платіж за 2021 рік (який мали здійснити у 2023 році) Україна виплатила власникам ВВП-варантів 1 серпня 2024 року.
Розмір платежу за згоду тоді становив 130,1 млн дол., а за зростання економіки у 2021 році – 70,5 млн дол. Крім цього, в межах домовленості 2022 року власники варантів погодилися, що розмір наступного платежу буде вдвічі меншим, ніж розраховано за формулою. Наприкінці травня 2025 року уряд має виплатити власникам ВВП-варантів платіж за підсумками зростання ВВП у 2023 році.
Тоді, через низьку базу порівняння з 2022 роком, коли економіка впала майже на третину, ВВП виросло на 5,3%. Відтак, за формулою варантів, розмір платежу України цьогоріч має становити 0,67% ВВП 2023 року, що перевищує 1,2 млрд дол.
31 травня уряд має заплатити близько половини цієї суми – 600-650 млн дол. Нова реструктуризація Вільних коштів на здійснення виплат за ВВП-варантами у 2025 році в України немає, зважаючи на те, що все ще тривають активні бойові дії.
Відтак, Міністерство фінансів наразі намагається домовитися з власниками варантів про реструктуризацію цього інструменту.
Ціль уряду на переговорах – позбутися варантів, обмінявши їх на більш прийнятний та прогнозований інструмент, наприклад, єврооблігації. Переговори ускладнює те, що для того, аби змінити умови випуску ВВП-варантів, необхідна згода власників 75% цього інструменту.
Комітет кредиторів, з яким вів переговори Мінфін, представляє інтереси 25-30% тримачів варантів.
Ще 20% належить Мінфіну і, як виявилося, 1,4% – Нацбанку. У таких умовах кожен голос щодо змін умов випуску варантів має значення для України, адже, не набравши необхідних 75% голосів, вона не зможе позбутися цього інструменту та вимушена буде здійснювати значні виплати за ним протягом наступних 16 років. Попри це, в НБУ схоже не налаштовані активно підтримувати пропозицію про реструктуризацію.
"Національний банк як пов’язана з емітентом особа зазвичай не має права голосу при голосуваннях щодо змін умов цінних паперів випущених Україною і не входить до комітету кредиторів", – повідомили там у відповідь на запит ЕП. Крім цього, НБУ не планує передавати свої ВВП-варанти до Мінфіну.
Принаймні, безкоштовно. "Продаж Національним банком державних деривативів, зокрема і Міністерству фінансів, є можливим, але залежатиме від цінових умов такого продажу.
Наразі Національний банк не ухвалював жодного рішення щодо продажу державних деривативів та умов такого продажу", – заявили в НБУ. Хай там як, проте відсутність вчасної домовленості щодо варантів не означатиме автоматичного дефолту України.
Під час переговорів про реструктуризацію боргу у 2024 році уряд зумів вибороти положення про те, що неплатіж за варантами не призводить до дефолту за єврооблігаціями. Нагадаємо: 15-23 квітня Міністерство фінансів проводило переговори з комітетом власників ВВП-варантів, під час яких сторони не зуміли досягти компромісу.
Коментуючи переговори, міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що ВВП-варанти були створені для економічної реальності, якої вже не існує. "Помірне зростання ВВП України у 2023 році не свідчить про економічне процвітання – це лише крихке відновлення після майже 30% падіння, спричиненого повномасштабною війною московія проти України.
Ці інструменти не мають стати на заваді нашому відновленню.
Наша мета – знайти справедливе та комплексне рішення цього питання", – зазначив він. Читайте також: Україна вперше заплатила за зростання економіки.
Що таке ВВП-варанти Яресько та скільки вони коштуватимуть країні? Дефолту не буде.
Як Україна домовилася зменшити борг на чверть

Додати коментар

Користувач:
email:





Держава і гроші,
Ринок кришталевий замок
Вільна історія

- Fin.Org.UA

Новини

16:37 - Бізнес оцінив ділову активність на рівні попереднього місяця, але значно поліпшив їх у річному вимірі – підсумки опитування підприємств у червні
16:36 - Щомісячні опитування підприємств України, червень 2025 року
16:30 - Як врегулювати додатковий капітал
16:21 - Фінляндія відкрила справу проти підрядника ЗСУ: мільйони за неякісні бронежилети
15:51 - Італія відкриє майже пів мільйона робочих віз через демографічну кризу
15:40 - На півдні України попит на житло зростає, пропозиція падає: які ціни
15:33 - Україна домовилася з Польщею про збільшення газотранспортних потужностей
15:30 - Курси валют, встановлені НБУ на 02.07.2025
15:10 - "Укрнафта" оновила спецтехніку
15:07 - Презентація “Зовнішня торгівля України за розрізом галузей. І квартал 2021-2025 років”
15:00 - Туреччина підняла тариф на прохід суден через Босфор і Дарданелли
14:59 - Презентація «Зовнішня торгівля України за розрізом галузей. 2021-2024 роки”
14:54 - У морському порту Південний тестують Єдине морське вікно
14:43 - Щодо процедури легалізації довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України про уникнення подвійного оподаткування
14:42 - Випуск “Україна: виклики та нові можливості для відновлювального зростання. Консенсус-прогноз” (Квітень 2025)
14:41 - Чи є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізична особа, яка має право власності на нежитлове приміщення як ФОП?
14:39 - За якою формою подається заява іноземної компанії про взяття на облік/зняття з обліку як платника податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України?
14:38 - Про надання контролюючому органу копій фіскальних чеків під час проведення фактичної перевірки
14:37 - Електронна черга – дистанційний запис до ЦОПів
14:36 - Щодо сплати військового збору ФОПами – платниками єдиного податку першої та другої груп, податкова адреса яких знаходиться на території бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України
14:35 - Випуск “Україна: виклики та нові можливості для відновлювального зростання. Консенсус-прогноз” (Квітень 2025) (англ. мовою)
14:34 - Що таке електронний фіскальний звітний чек, створений ПРРО?
14:33 - До уваги платників!
14:31 - Як на період дії воєнного стану оподатковуються ПДВ операції з постачання товарів оборонного призначення?
14:30 - Трамп почав продавати парфуми
14:29 - Основні поняття та напрями безбар’єрності
14:28 - Випуск “Україна: прогноз на 2025-2027 роки. Консенсус-прогноз” (Жовтень 2024)
14:26 - Релокація бізнесу – зміна місця обліку: діалог про важливе
14:25 - Знання податкового законодавства – безпечна робота бізнесу: на Дніпропетровщині тривають комунікації податківців з платниками
14:23 - Нові правила визначення МПЗ за земельні ділянки, сучасні формати комунікації з платниками податків


Більше новин

ВалютаКурс
Алжирський динар0.32362
Австралійський долар27.5379
Така0.34055
Канадський долар30.7358
Юань Женьміньбі5.839
Чеська крона2.0019
Данська крона6.6228
Гонконгівський долар5.3273
Форинт0.123743
Індійська рупія0.48895
Рупія0.0025811
Новий ізраїльський шекель12.4103
Єна0.29291
Теньге0.080638
Вона0.030902
Ліванський фунт0.000467
Малайзійський ринггіт9.9652
Мексиканське песо2.2388
Молдовський лей2.4752
Новозеландський долар25.564
Норвезька крона4.1715
Саудівський ріял11.1509
Сінгапурський долар32.9051
Донг0.0016003
Ренд2.3777
Шведська крона4.4294
Швейцарський франк53.0363
Бат1.29075
Дирхам ОАЕ11.3855
Туніський динар14.4984
Єгипетський фунт0.8455
Фунт стерлінгів57.5389
Долар США41.8191
Сербський динар0.42174
Азербайджанський манат24.5951
Румунський лей9.7387
Турецька ліра1.0491
СПЗ (спеціальні права запозичення)57.6578
Болгарський лев25.2622
Євро49.4093
Ларі15.3662
Злотий11.6436
Золото140081.86
Срібло1523.65
Платина56694.99
Паладій47075.76

Курси валют, встановлені НБУ на 02.07.2025