Прогрес виконання Нацстратегії протимінної діяльності: у Києві відбувся дводенний воркшоп

Упродовж двох днів понад 80 представників міністерств, міжнародних організацій, операторів, інноваторів і громадських організацій обговорювали проміжні результати реалізації Національної стратегії протимінної діяльності. Як результат — проєкти змін для операційного плану, які враховують актуальні виклики та потреби. Майже рік тому уряд схвалив Національну стратегію та трирічний операційний план на 2024–2026 роки. Так Україна вперше отримала системний документ, що визначає пріоритети у сфері протимінної діяльності: від очищення територій до соціальної адаптації постраждалих та цифрової трансформації галузі.
«Ми критично ставимось до Стратегії та операційного плану. Бачимо як досягнення, так і виклики: частину задач вже виконано, інші в процесі, а деякі потребують перегляду. Ми не приймаємо рішень кулуарно — хочемо чесно і прозоро обговорити це з усією спільнотою. Наша мета — не просто гарний документ, а реальні результати», — сказав Ігор Безкаравайний, заступник Міністра економіки України.
Першочергово на воркшопі зафіксували результати. Із 68 заходів операційного плану — 14 уже виконано, ще 43 реалізуються на постійній основі. Серед досягнень — запуск Реєстру забруднених територій, внесення професії демінера до Класифікатора, ухвалення нових стандартів, що дозволяють використовувати дрони та супутникові знімки для виявлення небезпечних предметів, програма державної компенсації за розмінування агроземель, тестування системи пріоритезації GRIT. Також триває робота над запуском електронного подання документів на сертифікацію операторів через портал «Дія».
Протягом двох днів учасники працювали за тематичними напрямками, які охоплюють усі три стратегічні цілі: очищення територій, мінімізація впливу вибухонебезпечних предметів на населення і розвиток ефективної системи управління. 
Як результат, учасники напрацювали перелік змін до операційного плану. Зокрема, запропоновано скасувати дублюючий урядовий документ 2022 року, розширити програму компенсації розмінування на ліси, а також провести аналіз з визначення відповідальності щодо незаконної діяльності на небезпечних територіях, самовільне розмінування та пошкодження знаків маркування. Крім того, напрацювали додаткові механізми залучення інновацій і вдосконалені формати підтримки для ветеранів, жінок і постраждалих від вибухонебезпечних предметів.
Також на воркшопі Інститут Тоні Блера презентував результати аналізу архітектури протимінної діяльності в Україні, наголосивши на потребі уніфікації процесів і продовженні роботи над ефективною моделлю управління сектором.
Захід організовано Міністерством економіки України спільно з Женевським міжнародним центром гуманітарного розмінування (GICHD) та національною платформою Demine Ukraine.