Як лібералізувати рух капіталу і не розбити фінансовий термометр

У центрі уваги – запит бізнесу на валютну лібералізацію.
Ринок очікує скасування обмежень на репатріацію прибутку, спрощення транскордонних операцій, відкриття ринку для міжнародних інвесторів і мінімізації втручання регулятора в трансакції.Аргумент звучить чітко: інвестор хоче знати, що гроші можна не лише ввести, а й без зайвого квесту вивести.
У теорії це схоже на симфонію відкритого ринку.
У реальності ж маємо марш воєнної економіки з жорсткими партитурами.Позиція НБУ: спокій, тільки спокій Національний банк не проти інвестицій, але точно – за контроль.
Регулятор наголошує на збереженні міжнародних резервів, оскільки безконтрольна репатріація прибутку може призвести до валютної паніки.
У ситуації, коли імпорт часто фінансується з резервів, кожен мільйон – на вагу пального для генераторів. Ще один аргумент – асиметрія гравців.
Часто ініціатором виведення коштів є не іноземний інвестор, а локальний бізнес, що шукає валютний прихисток.
У відповідь НБУ обирає політику прицільного стримування замість вільної циркуляції капіталу. Не менш важлива й макроекономічна стабільність.
Україна поки що живе на грантах і пільгових позиках.
У цих умовах масштабне відкриття руху капіталу без стабільного припливу нових коштів – як відчинені двері без охорони.
Усі ці підходи регулюються, зокрема, постановою НБУ №18 від 24 лютого 2022 року (зі змінами), що залишається рамковим актом валютного контролю під час воєнного стану. Приклад умовно універсального рішення Ключ – не у відмові від контролю, а у впровадженні гнучкого сегментованого підходу.
Я говорю про власну практику супроводу іноземних кредиторів для українських фінансових установ.
Один із сценаріїв передбачає можливість погодження регулятором довгострокових міжнародних кредитів за спеціальною процедурою.
Такий механізм може включати трансакції через верифіковані фінансові установи з гарантованим валютним наглядом. Компромісом щодо репатріації прибутку може бути лімітований підхід з поступовим розширенням меж, як це реалізовано через постанову Нацбанку №56 від 2 травня 2024 року, яка послабила деякі обмеження для бізнесу. Окремо варто розглядати механізми захисту прав кредиторів: через арбітражні застереження, escrow-рахунки або окремі зони правового захисту, погоджені з державними органами.
Такий конструктив дозволяє фінансовим установам працювати в межах зрозумілих та юридично обґрунтованих правил, не ставлячи під загрозу національну валютну стабільність. Для більш наочної картини пропоную порівняти пропозиції ринку щодо лібералізації руху капіталу, аргументи Нацбанку та можливі компромісні рішення. Пропозиції ринкуАргументи НБУМожливі компромісні рішенняСкасування обмежень на репатріацію прибуткуІнвестори прагнуть вільно виводити прибутки, що підвищить привабливість України для іноземних вкладень.Захист міжнародних резервівПовна лібералізація може призвести до значного відпливу валюти та зниження резервів, що загрожує макроекономічній стабільності.Поступове зняття обмеженьВведення лімітів на місячну репатріацію (наприклад, до 1 млн євро), як це було дозволено з травня 2024 року для дивідендів за 2024 рік, з моніторингом впливу на валютний ринок.Спрощення транскордонних операційБізнес вимагає зняття обмежень на платежі за кордон для оплати послуг і товарів.Запобігання нелегальному відпливу капіталуНБУ обмежує такі операції, щоб уникнути схем з виведення коштів і підтримати курс гривні.Дозвіл на оплату критично важливих послугЗ жовтня 2024 року НБУ дозволив оплату послуг, робіт та прав інтелектуальної власності, наданих після 23 лютого 2021 року, що сприяє міжнародній торгівлі та співпраці.Відкриття фінансового ринку для іноземних інвесторівЗалучення іноземного капіталу для розвитку економіки.Ризик дестабілізації фінансової системиНБУ побоюється, що неконтрольовані приплив та відплив капіталу можуть призвести до виникнення фінансових бульбашок та криз.Створення спеціальних інвестиційних режимівЗапровадження механізмів, які дозволяють іноземним інвесторам вкладати кошти в певні сектори з гарантіями повернення інвестицій, але з обмеженнями на швидкий вихід.Дерегуляція валютних операцій і транскордонних платежівСпрощення процедур для підвищення конкурентоспроможності бізнесу.Контроль за фінансовими потокамиНБУ наголошує на необхідності контролю для запобігання відпливу капіталу та відмиванню грошей.Впровадження автоматизованих систем контролюВикористання сучасних технологій для моніторингу транзакцій дозволить спростити процедури без втрати контролю.Регулювання криптовалютного ринкуЛегалізація криптовалют та їх інтеграція з фінансовою системою.Високі ризики та волатильністьНБУ вказує на відсутність достатніх механізмів захисту інвесторів та можливі фінансові ризики.Пілотні проєкти і "пісочниці"Створення регуляторних "пісочниць" для тестування криптовалютних технологій під наглядом держави перед повною легалізацією. Правовий еквілібризм – наше все Нам не потрібен повний демонтаж валютного регулювання.
Потрібна передбачувана система "умовного доступу".
Умови входу і виходу мають бути чіткими, прозорими та об’єктивно виправданими.
Бажано – не писані на коліні. Україна має шанс зробити з обмежень систему, а із системи – сигнал для інвестора: тут складно, але чесно.
Чесність, як показує досвід, працює краще, ніж "усе дозволено до першої інспекції".