Що не так з фінансовою розвідкою?

Текст оновленого меморандуму з МВФ вже опублікований, і значна його частина – посилення фінансового моніторингу з боку Національного банку, ефективне застосування штрафів за порушення та їхнє збільшення, жорсткіший нагляд за політично значущими особами тощо.
Але є окремий пункт про ревізію Служби фінансового моніторингу. "Робота та ефективність Державної служби фінмоніторингу (ДСФМ), підрозділу фінансової розвідки (ПФР) України, щодо аналізу та поширення повідомлень про підозрілі трансакції будуть посилені, зокрема шляхом розробки та впровадження дорожньої карти технічної допомоги. Щоб підготувати ПФР до оцінки Moneyval та забезпечити відповідність нашої системи гармонізованій структурі європейських країн, буде проведено незалежну перевірку сильних і слабких сторін у роботі ДСФМ до кінця грудня 2025 року в консультаціях з МВФ та відповідними зацікавленими сторонами, включаючи узгодження технічного завдання, критеріїв та методології. Перевірка проводитиметься міжнародно визнаною компанією, яка проаналізує інформацію, надану ДСФМ відповідно до вимог законодавчого пакету ЄС щодо боротьби з відмиванням грошей/фінансуванням тероризму та Стандартів FATF", – йдеться в меморандумі. З одного боку, я рада появі цього пункту.
Проблема з загальною неефективністю системи протидії відмиванню є і вона стає дедалі помітнішою.
З іншого – вважаю, що фрагментарна оцінка системи запобігання тільки у розрізі ДСФМ – це страшна помилка. Читайте також: Лише 1 з 10 за ґратами.
Як в Україні карають за корупційні та економічні злочини Щоб щось перезавантажувати, треба спочатку оцінити стан того, що прагнеш оновити.
Бо національний спорт з бездумного перезавантаження усього, що рухається, призвів до того, що у нас критична ситуація з перезавантаженими судами, ціла купа питань до оновлених органів прокуратури, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, і цей перелік можна довго і сумно продовжувати. Не хотілося б до цього ряду історій успішного успіху додавати ще й фінрозвідку.
Я наполягаю, що нам потрібно одночасно проаналізувати усю систему запобігання в комплексі. Тобто, слід неупереджено – і для таких цілей цілком підходять іноземні оцінювачі, як це пропонує меморандум – подивитися, чи все якісно працює з первинною ланкою, чи субєкти первинного фінансового моніторингу (СПФМ) ефективні у виявленні підозрілих операцій. Одночасно з цим поглянути на діяльність ДСФМ, як органу, який працює з матеріалами СПФМів про підозрілі операції, і на їх основі готує узагальнені матеріали для правоохоронців, які мали б лягати в основу кримінальних проваджень. Читайте також: Новий олігарх чи Курченко-2.
Хто такий Максим Кріппа і звідки в нього гроші? Водночас перевірити, що не так з правоохоронними органами – чому вони не відкривають провадження на підставі узагальнень Держфінмоніторингу (що не відкривають, ми знаємо абсолютно точно).
Одночасно перевірити, що відбувається в прокуратурі, бо з того, що я чула на останніх спільних конференціях від прокурорів САП, трохи сивіють скроні. Вони відмовляються йти в суди з намаганням довести і покарати відмивання без предикатів, бо, мовляв, чекають, поки з"явиться відповідна судова практика.
Як з"явитися судовій практиці, якщо ніхто з прокуратури не хоче передавати до суду автономні матеріали обвинувачення (тобто, по відмиванню без предикатів), не уточнюється. Окремо треба з"ясувати, що за "любов" у нашої правоохоронної системи до угод зі слідством? Moneyval ще у 2017 році нас попереджав, що не сприймає жодних угод зі слідством у сфері боротьби з відмиванням – тільки невідворотність покарання.
І попри це сторона обвинувачення вперто продовжує такі угоди подавати на затвердження, а суди погоджувати. Ну і нарешті одночасно треба зрозуміти, що з нашими судами? Як зробити так, щоб судді не губилися у томах таких справ та мали адекватний рівень експертизи для того, аби розбирати антилегалізаційні кейси. Читайте також: Чи стали під час війни краще боротися з корупцією? От тільки за умови, що усі п"ять елементів будуть оцінені одночасно, в комплексі, картинка буде тривимірною і адекватною.
Інакше, будь-яке оцінювання ефективності одного органу приречене на те, що бути необ"єктивним. І робити на його основі висновки про необхідність чергового перезапуску – доламувати державу там, де прихильникам простих рішень це ще не вдалося, попри їх тривалі та системні спроби.