Цілого фонду замало. Як влада програє битву з отримувачами спецпенсій

Стаття 46 Конституції гарантує українцям право на соціальний захист.
На папері це право однакове для всіх, проте на практиці деякі громадяни "рівніші" перед законом і мають додаткові пільги при виході на пенсію та обчисленні її розміру. Колись влада наобіцяла окремим категоріям громадян щедрі соціальні гарантії: одним – щоб зробити їх лояльнішими, іншим – аби завоювати їх прихильність перед виборами.
Про те, чи зможе держава платити такі пенсії, ніхто не думав. Коли тиск на державні фінанси став надмірним, деякі пільги влада переглянула, а деякі – скасувала.
Попри це українці навчилися обходити закон та через суд отримують право на пенсії, розраховані за нормами, що діяли в 1990-х роках. У 2023 році суди ухвалили 240 тис.
рішень у пенсійних справах проти держави, у 2024-му – ще понад 100 тис.
Борг за рішеннями судів наближається до 100 млрд грн.
Ще десятки мільярдів держава мусить платити так званим спецпенсіонерам. У 2025 році на "судовому фронті" уряд пішов у контрнаступ.
Завдяки активним та нетиповим рішенням держава зберегла мільярди гривень, що виплачувалися за нечинним законодавством.
Проте ця боротьба ще не завершена. Спецпенсії та де їх шукати Через дорогу від парку в Солом"янському районі столиці розташувався затишний офіс юридичної компанії.
Всередині – дорогі дерев"яні меблі, великий акваріум та ввічлива працівниця, яка пропонує клієнту пенсійного віку випити кави або чаю, поки той очікує на аудієнцію з адвокатом. Під час цієї зустрічі в клієнта обов"язково запитають про те, де він працював та де проживає, а також про розмір його пенсії.
За підсумками розмови юрист пообіцяє збільшити виплату вдвічі, а то й утричі.
В очах пенсіонера запалає вогник надії: нарешті він змусить державу гідно заплатити за його працю. Обіцянки підвищити пенсію – не порожні.
В останні роки в Україні з"явилися юридичні фірми, які займаються лише пенсійними справами.
Вони орієнтуються у численних лазівках законодавства і рішеннях Конституційного Суду та Верховного Суду, які це законодавство то скасовують, то дозволяють обходити. Підстави для підвищення пенсії знайти нескладно.
За даними Мінсоцполітики, кожен п"ятий пенсіонер має право на спецвиплати або пенсійні пільги. Для деяких категорій громадян пенсії прописуються спеціальними законами, від чого і пішло поняття "спецпенсії".
До таких категорій належать колишні прокурори, судді, працівники міліції (поліції) та інших правоохоронних органів, колишні кадрові військові, держслужбовці, а також люди, які проживають на територіях, що зазнали радіаційного забруднення після аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Читайте також: Державі складно підтримувати менш захищених пенсіонерів, але легко виплачувати по 100 тисяч суддям.
Що не так з пенсійною системою? У деяких випадках розміри спецпенсій перевищують 100 тис.
грн на місяць, а отримувати їх можуть особи, які працюють на основному місці роботи.
Щоправда, для цього необхідно постаратися та поборотися за надвеликі виплати в судах. Спочатку пенсіонер подає позов до суду з вимогою скасувати рішення Пенсійного фонду про розмір пенсії.
Як правило, суд стає на сторону позивача.
Далі пенсіонер просить суд підвищити розмір пенсії понад встановлене законом обмеження (23 610 грн – десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність). Суди підтримують позицію позивача, адже свої виплати – довічне утримання суддів (аналог пенсії) – вони теж отримують без будь-яких обмежень щодо розміру. Рішення суду складається з двох частин.
Перша зобов"язує Пенсійний фонд нараховувати пенсіонеру новий розмір виплати, розрахований за спеціальним законом.
Друга – перерахувати пенсійні виплати заднім числом, тобто заплатити "борг" за попередні періоди, коли пенсіонер-позивач отримував менші суми. Якщо першу частину рішення суду держава справно виконує, то на другу – сплату боргів – коштів не вистачає.
Через це в Пенсійного фонду накопичується борг, розмір якого на початку березня 2025 року становив 79,8 млрд грн. У рішеннях судів є проблема: часто вони посилаються на норми законів, які вже не діють.
Наприклад, суд може постановити розрахувати пенсію прокурору відповідно до закону "Про прокуратуру" від 1991 року, хоча цей документ втратив чинність після того, як у 2015 році депутати ухвалили новий закон "Про прокуратуру". Читайте також: Як отримувати захмарні пенсії без обмежень? Інструкція від прокурорів та суддів Попри це прокурори через суд змушують державу виплачувати пенсію за старим законодавством на вигідніших умовах.
Замість щонайбільше 60% від поточної зарплати прокурора вони домагаються від держави 90%, а потім, теж через суд, домагаються перегляду розміру виплат щоразу, коли змінюється розмір їх зарплат. Схожа ситуація – і з пенсіями колишніх правоохоронців та військовослужбовців.
Розмір пенсійної виплати колишнього кадрового військового наразі прив"язаний до грошового забезпечення людини, яка нині служить на аналогічній посаді.
Через це держава обмежена в можливостях підвищувати зарплати військовим, адже кожне таке рішення потенційно збільшує видатки на пенсії тим, хто давно не служить. Чому потенційно? Бо є нюанс.
Технічно рішення про перегляд пенсії у зв"язку із зміною грошового забезпечення відбувається за рішенням уряду.
Востаннє Кабмін ухвалював його у 2017 році.
Як наслідок, наразі сотні тисяч колишніх військових та правоохоронців через суди домагаються перегляду розмірів своїх пенсій. "У зв’язку з ухваленими судовими рішеннями цим категоріям осіб (прокурорам, суддям, особам, звільненим із служби) пенсії перераховуються з грошового забезпечення, яке ними не отримувалося, а також які не відповідають ухваленим актам законодавства.
Такі рішення обумовлюють збільшення видатків Пенсійного фонду на виплату поточних пенсій орієнтовно на 34,3 млрд грн на 2025 рік", – повідомили "Економічній правді" в Мінсоцполітики. Там додали, що суди на власний розсуд визначають розміри пенсій та порядок їх виплати, не враховуючи фінансові можливості державного бюджету. Читайте також: Що не так з пенсіями військовим Щороку спеціальні пенсії дедалі сильніше тиснуть на державні фінанси.
У 2023 році на них витратили майже 100 млрд грн, у 2024-му – 120 млрд грн. Спецпенсії – це проблема не лише урядовців, яким доводиться шукати на них гроші в умовах дефіциту бюджету та залежності від міжнародної фінансової допомоги.
Наслідки зростання цих видатків відчувають і звичайні пенсіонери.
В умовах обмеженого ресурсу держава, виділяючи більше коштів на одних пенсіонерів, має набагато менше можливостей для підвищення пенсій решті. Держава проти спецпенсій Великі спецпенсії привернули увагу керівництва країни, переказують ЕП співрозмовники в уряді.
Аби обмежити їх розмір і скоротити державні видатки, Кабмін ввів спецнорму до закону про держбюджет на 2025 рік.
Вона запроваджує коефіцієнти на надвеликі пенсії.
Мова йде про виплати, які перевищують встановлене законом обмеження – десять прожиткових мінімумів (ПМ). До частини пенсії, що перевищує 10 ПМ (23 610 грн) та не перевищує 11 ПМ (25 971 грн), застосовується коефіцієнт 0,5. До частини пенсії, що перевищує 11 ПМ (25 971 грн) та не перевищує 13 ПМ (30 693 грн) – 0,4. До частини пенсії, що перевищує 13 ПМ (30 693 грн) та не перевищує 17 ПМ (40 137 грн) – 0,3. До частини пенсії, що перевищує 17 ПМ (40 137 грн), та не перевищує 21 ПМ (49 581 грн) – 0,2. До частини пенсії, що перевищує 21 ПМ (49 581 грн) – 0,1. Наприклад, у 2024 році пенсія заступника прокурора Рівненщини становила 116 тис.
грн на місяць (він продовжував працювати та отримувати зарплату за основним місцем роботи).
З урахуванням нових коефіцієнтів у 2025 році вона мала б зменшитися втричі до 38 тис.
грн (23 610 грн максимально дозволеної пенсії та 14 468 грн скоригованої на коефіцієнти виплати, що перевищує максимальну). За даними Мінсоцполітики, в Україні є близько 17 тис.
пенсіонерів, чиї виплати перевищують допустимий розмір.
Після початку застосування коефіцієнтів до таких пенсій видатки на них суттєво скоротилися.
Так, у березні (після індексації пенсій) держава витратила на надвеликі пенсії на 242 млн грн менше.
Якщо екстраполювати дані березня на весь рік, то бюджет зекономить 2,9 млрд грн. Уряд також обмежив пенсійні доплати, які через суди виборюють "чорнобильці".
Держава отримала вал однотипних позовів, у яких люди вимагали гарантовані нечинним законодавством доплати в розмірі двох-трьох мінімальних зарплат.
У 2022 році такі доплати отримували 10 тис.
осіб, наприкінці 2024-го їх стало 143 тис. Читайте також: За крок від колапсу.
Держава програє пенсіонерам суди на мільярди, але заплатять всі Громадяни знайшли лазівку в законодавстві, яка дозволила отримувати надбавки.
Їх розміри часто перевищували розміри пенсій.
Для цього люди реєструвалися в радіаційно забрудненій зоні і через суд отримували надбавки.
Ба більше, почали з"являтися нові ліквідатори аварії на ЧАЕС – майже через 40 років після неї. Боротися з цим явищем уряд почав у 2023 році.
Тоді в закон про держбюджет на 2024 рік вписали спеціальний розмір мінімальної зарплати, яка має використовуватися для обчислення виплат за рішеннями суду: 1 600 грн. У державному бюджеті на 2025 рік уряд встановив спеціальний прожитковий мінімум, який використовується для обрахунку доплат особам, що постраждали від аварії на ЧАЕС.
Його розмір теж становить 1 600 грн. Крім того, у 2025 році уряд переглянув вимоги для отримання надбавки для унеможливлення випадків "пенсійної міграції".
Тобто Кабмін відсіяв від загальної кількості отримувачів доплат тих, хто зареєструвався в забрудненій зоні лише заради грошей.
Тепер отримати надбавку можуть лише особи, які безперервно проживали на територіях радіаційного забруднення з 1 січня 1993 року. Це дало результат.
За даними Мінсоцполітики, кількість отримувачів "чорнобильських" доплат у 2025 році скоротилася на 57,6 тис.
до 85,8 тис. Розмір надбавки зменшили до одного прожиткового мінімуму (2 361 грн).
Відповідне рішення прописали в законі про державний бюджет.
Самих надбавок у чинному законодавстві давно немає, їх можна отримати лише за рішенням суду, який посилається на норму закону, що вже не діє. Як наслідок, загальні видатки на виплату "чорнобильських" доплат до пенсій у березні 2025 році скоротилися на 874 млн грн.
Якщо екстраполювати ці дані на весь рік, то економія становитиме майже 10,5 млрд грн. Спецпенсії б’ють у відповідь Хоча урядові обмеження для надвеликих пенсій та "чорнобильських" доплат уже приносять свої плоди державному бюджету, боротьба за спеціальні пенсії ще не закінчилася.
Ті, хто пройшли через десятки судових засідань, аби вибороти собі десятки тисяч гривень, почали оскаржувати дії влади. Наприклад, за поданням омбудсмена оскаржується встановлення спеціального прожиткового мінімуму, який використовується для розрахунку доплат "чорнобильцям".
Крім того, з"явився новий напрямок судів, пов"язаних з пенсіями "чорнобильців".
Справа стосується розміру пенсій за інвалідністю для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Читайте також: Україна програла пенсіонерам в судах понад 50 мільярдів гривень.
Грошей на це немає.
Що далі? Так, Конституційний Суд визнав неконституційною норму закону, яка говорила, що мінімальний розмір таких пенсій має становити 6 тис.
грн для першої групи інвалідності, 4,8 тис.
грн – для другої, 3,7 тис.
грн – для третьої.
Це рішення мало набути чинності через три місяці після закінчення воєнного стану. Натомість Верховний Суд, пославшись на рішення Конституційного Суду, вирішив, що мінімальний розмір такої пенсії слід розраховувати за "чорнобильським" законом від 1996 року.
Він має становити десять, вісім та шість мінімальних пенсій за віком (23 610 грн, 18 888 грн та 14 166 грн) відповідно.
Держава вже отримує позови з вимогою перерахувати пенсії відповідно до рішення Верховного Суду. Крім цього, Верховний Суд розглядає справу про законність встановлення урядом коефіцієнтів для надвеликих пенсій.
Якщо такі обмеження визнають незаконними, державі доведеться відновити виплату стотисячних пенсій спецпенсіонерам. Разом з тим тисячі українців продовжують завалювати суди іншими справами про перерахунок розміру їхніх пенсійних виплат.
Лише за два місяці 2025 року суди ухвалили 18,3 тис.
рішень у таких справах, а заборгованість держави за програними рішеннями збільшилася на 1,64 млрд грн. Чи має ця проблема розв’язання? Два співрозмовники ЕП в уряді висловили протилежні погляди на це питання. У Мінсоцполітики вважають, що виходом з глухого кута є пенсійна реформа, яку відомство напрацювало наприкінці 2024 року.
Вона передбачає осучаснення солідарного рівня пенсійної системи, запровадження базової пенсії та реформу спецпенсій.
За її підсумками найменші пенсії мають зрости, а надвеликі – зменшитися.
Уся система має стати більш справедливою для всіх громадян. Читайте також: Знову пенсійна реформа: як зміниться розрахунок виплат і скільки потрібно буде накопичувати на старість? Зокрема, виплату спецпенсій Мінсоцполітики хоче зробити обов"язком відомств, які опікуються категоріями спецпенсіонерів (наприклад, пенсії прокурорів фінансуватиме Офіс генпрокурора, а пенсії колишніх кадрових військових – Міноборони).
Особливі умови пенсій для тих, хто ще не вийшов на пенсію, хочуть забезпечити завдяки професійним накопичувальним пенсійним фондам, у яких майбутнім пенсіонерам відкриватимуть індивідуальні пенсійні рахунки. Інший співрозмовник ЕП в уряді до цієї реформи ставиться скептично.
"Ми хочемо зробити багатих пенсіонерів трошки біднішими, а бідних – багатшими.
Проте ніхто ніколи ні в кого нічого не зіб"є.
Підуть у суди і все в них буде добре", – зазначає він. Хоча в Мінсоцполітики вважають, що осучаснення солідарного рівня пенсійної системи майже не потребуватиме додаткових видатків бюджету, проте, як вважає співрозмовник ЕП, дотичний до бюджетного процесу, через фактор судів ціна пенсійної реформи може становити 300-360 млрд грн.
Єдине джерело такого ресурсу у виснаженій війною економіці – "друк" грошей Національним банком.
Проте в такому разі все підвищення найменших пенсій "з"їсть" інфляція.