Від дров до чистих молекул

Ми проаналізували свіжі прогнози норвезької сертифікаційної та консалтингової компанії DNV (Det Norske Veritas), Міжнародного енергетичного агентства (IEA) та Міжнародного агентства з відновлюваної енергетики (IRENA), щоб зрозуміти, куди рухається галузь і яке місце в ній може посісти Україна. Чому про біоенергетику знову заговорили Енергетична безпека повернулася на перший план.
Війна в Ірані та закриття Ормузької протоки, через яку до лютого 2026 року йшла п"ята частина світового експорту нафти і зрідженого природного газу (DNV), а також російська війна проти України вкотре показали, наскільки вразливі країни, що залежать від імпорту викопного палива.
"У нестабільному світі енергетична безпека виходить на перший план", — констатує IEA у World Energy Outlook 2025. Читайте також Енергетичні рослини: чотири шанси для України Головний тренд енергопереходу — електрифікація: електромобілі, теплові насоси, сонячні й вітрові станції.
Але є галузі, де розетка не допоможе: авіація, судноплавство, металургія, виробництво цементу.
Тут потрібні "чисті молекули", тобто палива, які можна використовувати так само, як нафту чи газ, але без додаткових викидів CO2.
IRENA називає сталу біоенергетику "незамінним доповненням" до електрифікації.
За оцінкою IEA, ринок низьковуглецевих палив зросте з приблизно $215 млрд до $390 млрд у 2035 році, і близько 60% приросту дадуть уже добре знайомі біометан, біоетанол і біодизель. Масштаб галузі часто недооцінюють.
Біоенергія забезпечує близько 9% світового постачання первинної енергії і майже 60% усієї відновлюваної енергії (дані Світової біоенергетичної асоціації, WBA), а в ЄС — понад половину споживання відновлюваної енергії (Bioenergy Europe).
Щоправда, понад 80% світового обсягу — тверда біомаса, і значну її частину досі спалюють по-старому: як дрова й деревне вугілля. Від вогнища до високих технологій Близько 2 млрд людей, тобто чверть людства, досі готують їжу на відкритому вогні (IEA).
Цей сегмент поступово скорочуватиметься, натомість зростатиме сучасна біоенергетика: автоматизовані котли, когенерація, біопалива.
За даними IRENA, навіть за нинішньої політики її споживання зросте з 29 ексаджоулів (ЕДж) у 2023 році до 52 ЕДж у 2050 році, а в сценаріях декарбонізації — більш ніж удвічі (рис.
1).
Для орієнтиру: 1 ЕДж — це приблизно стільки енергії, скільки дають 28 млрд м3 природного газу. Рис.
1.
Сучасна біоенергія в кінцевому енергоспоживанні світу за сценаріями IRENA, ЕДж Змінюється і те, де саме використовують біоенергію.
Частка біопалив і біогазу, за прогнозом DNV, подвоїться вже до 2040 року — з 14% до 28%.
Попит у будівлях скорочуватиметься, а на транспорті, у промисловості й електроенергетиці — зростатиме (рис.
2). Рис.
2.
Світовий попит на біоенергію за секторами, 2025 і 2060 рр., ЕДж Джерело: UABIO за даними DNV Energy Transition Outlook 2026. Уже сьогодні біомаса — головне джерело відновлюваного тепла.
В ЄС вона дає 81% "зеленого" тепла, а в централізованому теплопостачанні вже випередила природний газ (Bioenergy Europe).
У світовій промисловості біоенергія з великим відривом лідирує серед відновлюваних джерел і покриває близько 11% потреб у промисловому теплі (IEA). Електроенергія: не обсяг, а гнучкість У 2024 році біоелектростанції світу потужністю 151 ГВт виробили 698 ТВт·год, тобто близько 7% відновлюваної електроенергії.
Лідер — Китай (WBA).
За темпами будівництва біоелектростанції не можуть змагатися із сонцем і вітром: у 2025 році у світі додалося лише 2,9 ГВт біоенергетичних потужностей проти 513 ГВт сонячних (IRENA). Але їхня цінність в іншому: вони працюють тоді, коли потрібно, а не коли світить сонце.
В ЄС коефіцієнт використання потужності біоелектростанцій становить 49% проти близько 29% у вітрових і 17% у сонячних.
А три чверті електроенергії з біомаси виробляють разом із теплом на когенераційних установках (Bioenergy Europe).
Тож майбутнє біомаси в енергосистемі — балансування мереж, де дедалі більше сонця й вітру. Біометан — найдинамічніший сегмент Біометан — це очищений біогаз, який за складом не відрізняється від природного газу.
Його можна подавати в наявні газопроводи і сховища без жодної модернізації.
Прогнози одностайні: біометан зростатиме на 7–8% на рік до 2035 року, утричі швидше за рідкі біопалива (IEA), а світове постачання біогазу до кінця 2040-х може збільшитися з приблизно 2 до понад 9 ЕДж (DNV). Читайте також Навіщо аграріям біометан Європа — світовий лідер: у 2024 році тут виробили 22 млрд м3 біогазу та біометану, з них 5,2 млрд м3 біометану на 1620 біометанових заводах (дані Європейської біогазової асоціації, EBA).
Проте ціль плану ЄС REPowerEU — 35 млрд м3 біометану у 2030 році — під загрозою: за оцінкою IEA, сукупне виробництво біогазу й біометану в ЄС сягне лише близько 26 млрд м3.
Для України це прямий сигнал: на європейському ринку біометану буде дефіцит. Біопалива: від автомобілів до літаків У 2024 році у світі виробили 192 млрд л рідких біопалив (рис.
3).
Вони покривають лише близько 4% енергоспоживання транспорту, зате це майже 90% усієї відновлюваної енергії в ньому (WBA). Для легкових авто біопалива — радше перехідне рішення: їх поступово витіснять електромобілі.
Зовсім інша ситуація в морі й у небі.
Біодизель і зріджений біометан (bio-LNG) можна використовувати в наявних суднових двигунах без переобладнання.
До 2060 року, за прогнозом DNV, біоенергія стане найбільшим невикопним джерелом у судноплавстві з часткою 25%. В авіації стале авіапаливо (SAF) поки що — крапля в морі: навіть у 2030 році воно покриватиме лише близько 2% потреб (IEA).
Водночас регламент ЄС ReFuelEU Aviation вимагає 20% SAF уже у 2035 році, а біологічне SAF коштує у 2–3 рази дорожче за звичайний авіагас.
Тож попит буде, і чималий. Рис.
3.
Світове виробництво рідких біопалив у 2024 р., млрд л Джерело: UABIO за даними WBA Global Bioenergy Statistics 2025. Промисловість, від"ємні викиди та незалежність У промисловості біомаса — одне з небагатьох готових рішень, щоб замінити вугілля й газ у високотемпературних процесах і як сировину для хімії.
DNV прогнозує, що її промислове споживання зросте з 12 до 17 ЕДж до 2060 року. Окрема історія — від"ємні викиди парникових газів.
Рослини поглинають CO2 під час росту.
Якщо під час спалювання біомаси вловити цей CO2 і закачати під землю (технологія BECCS — біоенергетика з уловлюванням і зберіганням вуглецю), вуглець фактично вилучається з атмосфери.
IRENA вважає BECCS необхідною, щоб повернутися до траєкторії 1,5 °C.
За прогнозом DNV, викиди від спалювання біомаси стануть від"ємними вже з 2043 року.
Але поки що це ніша: у світі вилучають близько 1 млн т CO2 на рік, тоді як у сценарії нульових викидів до 2035 року потрібно 660 млн т (IEA). Нарешті, біоенергетика — це власний ресурс.
ЄС імпортує лише 5% біомаси, яку споживає, проти 98% нафти й газу (рис.
4).
Ще один бонус — клімат: у 2022 році біоенергетика допомогла ЄС уникнути близько 300 млн т викидів CO2 (Bioenergy Europe). Рис.
3.
Світове виробництво рідких біопалив у 2024 р., млрд л Джерело: UABIO за даними Bioenergy Europe Statistical Report 2025 Але є і межа: сталої біомаси обмаль.
Усі звіти наголошують, що головне обмеження — сировина, а не попит.
Тому пріоритет — відходи й залишки, а не культури, що конкурують із продовольством. Шанс для України Для ЄС біоенергетика — другий після електрифікації інструмент декарбонізації, і, за IRENA, Європі знадобиться її імпорт.
Україна з потужним аграрним сектором — природний кандидат у постачальники. Найбільш готовий до експорту продукт — біометан.
IEA оцінює потенціал його виробництва в Україні лише з відходів і залишків у приблизно 11,6 млрд м3 на рік, а Біоенергетична асоціація України з урахуванням покривних культур — до 21,8 млрд м3 на рік. Нині в Україні працюють 6 біометанових заводів потужністю 106 млн м3 на рік.
Перший експорт до ЄС відбувся у лютому 2025 року, а за 2025–2026 роки до Європи вже поставили майже 26 млн м3.
До 2028 року очікується запуск ще шести заводів.
Державна програма (постанова Кабміну № 514) ставить ціль — понад 1 млрд м3 у 2030 році і близько 2,1 млрд м3 у 2035 році. Щоб український біометан розвивався, треба закрити дві прогалини: Доступ до бази даних ЄС (Union Database) і взаємне визнання гарантій походження.
Без цього українські молекули не враховуються в цілях країн ЄС.
Обидва кроки передбачені державною програмою. Справедливе оподаткування.
Паливо з біомаси в Україні досі обкладають податком на викиди CO2 як викопне. Крім біометану, Україна може постачати тверде біопаливо, сировину для SAF і гідроочищених рослинних олій (HVO, так званого відновлюваного дизеля), а також біогенний CO2 для синтетичних палив.
Головне завдання — перестати бути лише експортером зерна, олії та деревини і стати постачальником сертифікованих енергоносіїв із високою доданою вартістю.
Ринок уже чекає: ЄС не встигає виконати власні цілі, а світові потрібно дедалі більше "чистих молекул". Співавтор: Семен Драгнєв, кандидат технічних наук, експерт Біоенергетичної асоціації України