Законопроєкт №12089 як маленький крок для підвищення вартості української землі

21.03.2025 13:10 | Економічна правда. Публікації

Якщо вам здалося, що законопроєкт про посилення захисту прав добросовісного набувача якимось чином легалізує земельну корупцію, то це вам лише здалося. Якщо ви читали текст цього документу лише у "переспіві активістів, які проти всього поганого", то я вам відкрию одну таємницю: цей проєкт ніяким чином не змінює антикорупційне чи навіть кримінальне законодавство.
Ба більше, не зважаючи на поширену думку, що цей законопроєкт має якийсь стосунок до "справи Мазепи", я смію вас запевнити, що введення в дію цього закону ніяким чином не вплине на хід відкритих проти мене кримінальних справ. Тож я хочу ще раз підкреслити: цей закон ніяк не допоможе корупціонерам та їх посіпакам уникнути відповідальності за їх діяння, якої б давності вони не були.
От ви звернули увагу, що увесь бізнес цей закон підтримує? А знаєте, чому? Подивімось на ситуацію очима бізнесмена. Перше, що ми бачимо в цьому законопроєкті, це слова "захист прав" у його назві.
І з погляду бізнесу, в цих словах уся суть цього документу.
Мова іде про права всього добросовісного бізнесу, який на українській землі створює нові підприємства, робочі місця, та платить податки. Читайте також: Переслідування чи справедливе покарання.
У чому ДБР підозрює Мазепу в справі 10-річної давності Усі без винятку приватні бізнеси нині працюють на землі, яка колись була в державній чи напівдержавній власності.
Іншої землі в нашій країні немає.
І якщо раптом через десятиліття у когось "виникають питання" до законності роздержавлення землі, на який стоїть бізнес, то це ставить під ризик його існування. Оскільки ні в кого в цій країні не може бути стопроцентної впевненості, що його земельна ділянка була роздержавлена без жодного порушення, увесь наш бізнес залишається назавжди вразливим до дій наших правоохоронців, які можуть раптом підняти якісь документи тридцятирічної давності та на їх основі відібрати землю. Це не лише знижує ринкову вартість української землі, але й обмежує бажання бізнесу інвестувати в активи, що розташовані на території України.
Я вже не кажу, що для багатьох потенційних інвесторів, особливо іноземних, такі ризики є взагалі нездоланною перепоною. Яким чином цей законопроєкт захищає бізнес? Тут два моменти. Перший, якщо пройшло більш як десять років із моменту роздержавлення землі, то її добросовісний покупець має гарантію, що цю землю в нього не відберуть.
Може хтось вважає, що десятилітнє обмеження може "поховати" довготривалі справи, пов’язані з незаконним роздержавленням землі. Але давайте скажемо чесно: якщо ви за десять років не розв’язали питання, ви його насправді вже давно "поховали".
Або може ви й не збиралися його розв’язувати, а просто імітували якусь активність для власного блага.
Для бізнесу ж важливо інше: він стає впевненим, що усі його можливі ризики, пов’язані із власністю землі в якийсь чудовий момент просто зникають. Другий, якщо десть років з моменту роздержавлення ще не пройшло і той процес було оскаржено, то добросовісний покупець землі отримає певну компенсацію за її втрату.
І тут теж давайте будемо чесними: компенсація якоїсь там оцінки землі, якщо її втрата означає втрату побудованого на ній бізнесу, буде дуже скромним підсолоджувачем збитків для інвестора. Ця компенсація, яка врешті-решт буде стягуватися з ініціаторів незаконної оборудки, є насправді додатковим стримуючим фактором для бажаючих реалізувати якусь незаконну схему чи допомогти її втіленню.
Бо це може бути надто дорого. Читайте також: "У законах є "сірі зони" для недоброчесних "ментів".
Ігор Мазепа про тиск правоохоронців, земельні схеми та критику Зеленського Але у нас в країні не всі є бізнесменами, то чому прості українці повинні його підтримувати? По-перше, менші ризики для бізнесу – це більші інвестиції, а отже більше робочих місць та вищі зарплати.
Очевидно, що на землі, яку в інвестора важче забрати, будуть охочіше створювати щось нове. По-друге, це більші надходження до бюджетів, і не лише від діяльності бізнесу, але і від майбутнього продажу землі.
Адже за умов більшої захищеності потенційного покупця, він сплатить за таку землю більшу ціну.
Просто тому, що охочих придбати землю стане більше. Ну і насамкінець, це про краще навколишнє середовище.
Ви помічали, скільки у нас в містах та поза містами ділянок землі, які фактично перетворені на смітники? Якщо розібратися, то ці ділянки є або державними, або спірними та юридично "токсичними".
І з часом вони стають все більш токсичними в прямому сенсі цього слова. Коли ця земля для його власника матиме якусь цінність, то і виглядати вона буде зовсім інакше.
І ось цей законопроєкт – це один невеликий крок для того, щоб таких токсичних земель у нас не було.

Додати коментар

Користувач:
email:





Ціна акцій росте,
Ринок – це безмежні можливості,
Інвестуй, бути успішним.

- Fin.Org.UA

Новини

10:49 - Спадщина не від близьких родичів: порядок оподаткування та сплати податків
10:41 - Об’єкт житлової нерухомості перебуває у власності неповнолітньої особи: хто сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
10:40 - Національна стратегія доходів України – це дорожня карта реформування податкової системи
10:37 - Управління комплаєнс-ризиками охоплює основні обов’язки платника податків
10:36 - Угорські компанії в Україні заробили майже 30 мільярдів за рік: хто у лідерах
10:35 - Деклараційна кампанія - 2026
10:34 - Важлива інформація для суб'єктів господарювання щодо застосування ПРРО
10:32 - московіяни атакували енергетику шести областей
10:31 - Яка дата вважається датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, крім платників податку, які застосовують касовий метод?
10:30 - Трудовий договір – регулятор відносин між працівником і роботодавцем
10:30 - Про сплату за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями
10:29 - Щодо застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи при застосуванні деяких штрафних санкцій
10:29 - Деклараційна кампанія – 2026: хто подає податкову декларацію про майновий стан і доходи
10:27 - Вдосконалення кадрової політики у рамках Національної стратегії доходів
10:26 - Оподаткування ПДФО іноземних доходів
10:23 - Правовий режим Дефенс Сіті: особливості оподаткування
10:22 - Послуги від нерезидента, місце постачання яких на митній території України, мають безперервний або ритмічний характер постачання: чи може бути складена зведена ПН?
10:20 - Податкова декларація з рентної плати: як в електронному вигляді можна надіслати копії дозвільних документів та/або звіту про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна)?
10:19 - Електронний кабінет: повідомити податкову про бажання отримувати документи в електронному вигляді просто
10:16 - До уваги платників податку на прибуток підприємств!
10:15 - Заборгованість, за якою минув строк позивної давності, списана юридичною особою на користь фізичної особи – боржника: як відобразити у додатку 4ДФ до Розрахунку?
10:14 - Деклараційна кампанія: встигніть вчасно до 1 травня
10:14 - До уваги суб’єктів господарювання, які змінили місцезнаходження, пов’язане зі зміною адміністративного району!
10:13 - Списання дебіторської заборгованості нерезидента у платника єдиного податку третьої групи: що з доходом і статусом?
10:11 - За який податковий період вперше подається податкова звітність з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин? (ЗІР – «дзвіночок» на 20.04.2026-
10:11 - Відокремлений підрозділ, який не має найменування, неуповноважений сплачувати ПДФО за найманих працівників: особливості заповнення Розрахунку
10:08 - Запит щодо отримання витягу про стан розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском: хто підписує у разі подання такого запиту через Електронний кабінет?
10:06 - Визначення суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі ціни продажу тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах
10:05 - Безбар’єрність: основні поняття і напрями
10:04 - За яким ідентифікатором форми подається Податкова декларація з податку на прибуток підприємств у разі якщо інститут спільного інвестування має/не має статус(у) юридичної особи?


Більше новин