Законопроєкт №12089 як маленький крок для підвищення вартості української землі

21.03 13:10 | Економічна правда. Публікації

Якщо вам здалося, що законопроєкт про посилення захисту прав добросовісного набувача якимось чином легалізує земельну корупцію, то це вам лише здалося. Якщо ви читали текст цього документу лише у "переспіві активістів, які проти всього поганого", то я вам відкрию одну таємницю: цей проєкт ніяким чином не змінює антикорупційне чи навіть кримінальне законодавство.
Ба більше, не зважаючи на поширену думку, що цей законопроєкт має якийсь стосунок до "справи Мазепи", я смію вас запевнити, що введення в дію цього закону ніяким чином не вплине на хід відкритих проти мене кримінальних справ. Тож я хочу ще раз підкреслити: цей закон ніяк не допоможе корупціонерам та їх посіпакам уникнути відповідальності за їх діяння, якої б давності вони не були.
От ви звернули увагу, що увесь бізнес цей закон підтримує? А знаєте, чому? Подивімось на ситуацію очима бізнесмена. Перше, що ми бачимо в цьому законопроєкті, це слова "захист прав" у його назві.
І з погляду бізнесу, в цих словах уся суть цього документу.
Мова іде про права всього добросовісного бізнесу, який на українській землі створює нові підприємства, робочі місця, та платить податки. Читайте також: Переслідування чи справедливе покарання.
У чому ДБР підозрює Мазепу в справі 10-річної давності Усі без винятку приватні бізнеси нині працюють на землі, яка колись була в державній чи напівдержавній власності.
Іншої землі в нашій країні немає.
І якщо раптом через десятиліття у когось "виникають питання" до законності роздержавлення землі, на який стоїть бізнес, то це ставить під ризик його існування. Оскільки ні в кого в цій країні не може бути стопроцентної впевненості, що його земельна ділянка була роздержавлена без жодного порушення, увесь наш бізнес залишається назавжди вразливим до дій наших правоохоронців, які можуть раптом підняти якісь документи тридцятирічної давності та на їх основі відібрати землю. Це не лише знижує ринкову вартість української землі, але й обмежує бажання бізнесу інвестувати в активи, що розташовані на території України.
Я вже не кажу, що для багатьох потенційних інвесторів, особливо іноземних, такі ризики є взагалі нездоланною перепоною. Яким чином цей законопроєкт захищає бізнес? Тут два моменти. Перший, якщо пройшло більш як десять років із моменту роздержавлення землі, то її добросовісний покупець має гарантію, що цю землю в нього не відберуть.
Може хтось вважає, що десятилітнє обмеження може "поховати" довготривалі справи, пов’язані з незаконним роздержавленням землі. Але давайте скажемо чесно: якщо ви за десять років не розв’язали питання, ви його насправді вже давно "поховали".
Або може ви й не збиралися його розв’язувати, а просто імітували якусь активність для власного блага.
Для бізнесу ж важливо інше: він стає впевненим, що усі його можливі ризики, пов’язані із власністю землі в якийсь чудовий момент просто зникають. Другий, якщо десть років з моменту роздержавлення ще не пройшло і той процес було оскаржено, то добросовісний покупець землі отримає певну компенсацію за її втрату.
І тут теж давайте будемо чесними: компенсація якоїсь там оцінки землі, якщо її втрата означає втрату побудованого на ній бізнесу, буде дуже скромним підсолоджувачем збитків для інвестора. Ця компенсація, яка врешті-решт буде стягуватися з ініціаторів незаконної оборудки, є насправді додатковим стримуючим фактором для бажаючих реалізувати якусь незаконну схему чи допомогти її втіленню.
Бо це може бути надто дорого. Читайте також: "У законах є "сірі зони" для недоброчесних "ментів".
Ігор Мазепа про тиск правоохоронців, земельні схеми та критику Зеленського Але у нас в країні не всі є бізнесменами, то чому прості українці повинні його підтримувати? По-перше, менші ризики для бізнесу – це більші інвестиції, а отже більше робочих місць та вищі зарплати.
Очевидно, що на землі, яку в інвестора важче забрати, будуть охочіше створювати щось нове. По-друге, це більші надходження до бюджетів, і не лише від діяльності бізнесу, але і від майбутнього продажу землі.
Адже за умов більшої захищеності потенційного покупця, він сплатить за таку землю більшу ціну.
Просто тому, що охочих придбати землю стане більше. Ну і насамкінець, це про краще навколишнє середовище.
Ви помічали, скільки у нас в містах та поза містами ділянок землі, які фактично перетворені на смітники? Якщо розібратися, то ці ділянки є або державними, або спірними та юридично "токсичними".
І з часом вони стають все більш токсичними в прямому сенсі цього слова. Коли ця земля для його власника матиме якусь цінність, то і виглядати вона буде зовсім інакше.
І ось цей законопроєкт – це один невеликий крок для того, щоб таких токсичних земель у нас не було.

Додати коментар

Користувач:
email:





Numbers on a screen
Green and red arrows flashing
Money changes hands

- Fin.Org.UA

Новини

16:08 - Що відноситься до стаціонарного джерела забруднення атмосфери?
16:07 - Тривалість зміни (робочого дня) суб’єкта господарювання становить 24 години: порядок створення РРО фіскального звітного чеку (щоденного Z-звіту)
16:06 - Умови, за яких ФОП – платник єдиного податку може самостійно (добровільно) перейти на іншу групу сплати єдиного податку
16:05 - Встановлення мінімального допустимого строку амортизації вартості придбаного (безоплатно отриманого) основного засобу, що був у використанні
16:03 - Відокремлені підрозділи (філії) юридичної особи не можуть подавати податкові декларації з плати за землю
16:02 - Фізичній особі нараховані дивіденди: що з оподаткуванням військовим збором?
16:01 - Чи може працівник юридичної особи підписати реєстраційну картку для отримання кваліфікованих ЕДП?
16:00 - Трудові відносини: інформація для роботодавця при оформленні неповнолітньої особи
15:58 -  Чи сплачує ФОП ПДВ із суми утриманої комісії за користування платіжними системами?
15:57 - Придбання товару резидентом Дія Сіті – платником на особливих умовах у нерезидента: чи є об’єкт оподаткування, якщо кошти за такий товар не сплачено/товар не отримано на кінець року?
15:56 - Фізична особа у встановлені строки не отримала ППР: чи є відповідальність за несвоєчасну сплату плати за землю?
15:55 - Місцеві бюджети Дніпропетровщини від платників акцизного податку за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними напоями отримали понад 501,7 млн гривень
15:53 - До загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 3,7 млрд грн рентної плати
15:52 - Власники нерухомості спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 1,0 млрд гривень податку на нерухоме майно
15:51 - Податкова грамотність в освітньому процесі – ефективний інструмент формування податкової культури
15:50 - ДПС викрила суттєві порушення в одній з популярних мереж магазинів дитячих іграшок
15:48 - Кампанія «Податки захищають»: скільки та які податки платить працівник будівельної компанії
15:47 - Леся Карнаух: Спільно з ОТД працюємо над новою архітектурою податкового адміністрування
15:30 - Курси валют, встановлені НБУ на 21.11.2025
14:31 - Дайджест НКЦПФР: динаміка торгів цінними паперами — жовтень 2025
14:20 - Для родин Героїв Небесної Сотні підвищать виплати
14:05 - В Україні вперше запустили виробництво біоклею з гороху
13:55 - Борг на балансуючому ринку перед "Укренерго" зріс на 15%
13:34 - Звіт про роботу зі зверненнями, запитами на публічну інформацію та огляд практики застосування законодавства з питань захисту прав споживачів фінансових послуг за ІII квартал 2025 року
13:25 - Ціни на нафту відреагували на ініціативи США припинити війну між московія та Україною
13:15 - Дружина фігуранта корупційної схеми Чернишова хоче поділити майно подружжя
13:10 - Найбільші порти московія на Балтиці значно скоротили перевалку нафти
13:00 - Технології в пташнику: як гнізда Van Gent підвищують ефективність ТОВ "Агро-Овен"
12:54 - Українські АЕС знову знизили потужність після обстрілів 19 листопада
12:30 - АРМА і арештовані активи. Чому бізнес не поспішає у конкурси і що з цим не так


Більше новин

ВалютаКурс
Алжирський динар0.323
Австралійський долар27.2953
Така0.34446
Канадський долар29.9672
Юань Женьміньбі5.9253
Чеська крона2.0066
Данська крона6.4957
Гонконгівський долар5.4145
Форинт0.126797
Індійська рупія0.47521
Рупія0.0025188
Новий ізраїльський шекель12.9365
Єна0.26729
Теньге0.081278
Вона0.02869
Ліванський фунт0.00047
Малайзійський ринггіт10.139
Мексиканське песо2.2942
Молдовський лей2.4732
Новозеландський долар23.651
Норвезька крона4.1341
Саудівський ріял11.2401
Сінгапурський долар32.2334
Донг0.001598
Ренд2.4447
Шведська крона4.4099
Швейцарський франк52.2042
Бат1.29951
Дирхам ОАЕ11.4773
Туніський динар14.2439
Єгипетський фунт0.8885
Фунт стерлінгів55.0417
Долар США42.1549
Сербський динар0.41372
Азербайджанський манат24.7926
Румунський лей9.5336
Турецька ліра0.9949
СПЗ (спеціальні права запозичення)57.0663
Болгарський лев24.8101
Євро48.5161
Ларі15.5916
Злотий11.4642
Золото171961.64
Срібло2155.68
Платина65415.55
Паладій59589.32

Курси валют, встановлені НБУ на 21.11.2025