Законопроєкт №12089 як маленький крок для підвищення вартості української землі

21.03 13:10 | Економічна правда. Публікації

Якщо вам здалося, що законопроєкт про посилення захисту прав добросовісного набувача якимось чином легалізує земельну корупцію, то це вам лише здалося. Якщо ви читали текст цього документу лише у "переспіві активістів, які проти всього поганого", то я вам відкрию одну таємницю: цей проєкт ніяким чином не змінює антикорупційне чи навіть кримінальне законодавство.
Ба більше, не зважаючи на поширену думку, що цей законопроєкт має якийсь стосунок до "справи Мазепи", я смію вас запевнити, що введення в дію цього закону ніяким чином не вплине на хід відкритих проти мене кримінальних справ. Тож я хочу ще раз підкреслити: цей закон ніяк не допоможе корупціонерам та їх посіпакам уникнути відповідальності за їх діяння, якої б давності вони не були.
От ви звернули увагу, що увесь бізнес цей закон підтримує? А знаєте, чому? Подивімось на ситуацію очима бізнесмена. Перше, що ми бачимо в цьому законопроєкті, це слова "захист прав" у його назві.
І з погляду бізнесу, в цих словах уся суть цього документу.
Мова іде про права всього добросовісного бізнесу, який на українській землі створює нові підприємства, робочі місця, та платить податки. Читайте також: Переслідування чи справедливе покарання.
У чому ДБР підозрює Мазепу в справі 10-річної давності Усі без винятку приватні бізнеси нині працюють на землі, яка колись була в державній чи напівдержавній власності.
Іншої землі в нашій країні немає.
І якщо раптом через десятиліття у когось "виникають питання" до законності роздержавлення землі, на який стоїть бізнес, то це ставить під ризик його існування. Оскільки ні в кого в цій країні не може бути стопроцентної впевненості, що його земельна ділянка була роздержавлена без жодного порушення, увесь наш бізнес залишається назавжди вразливим до дій наших правоохоронців, які можуть раптом підняти якісь документи тридцятирічної давності та на їх основі відібрати землю. Це не лише знижує ринкову вартість української землі, але й обмежує бажання бізнесу інвестувати в активи, що розташовані на території України.
Я вже не кажу, що для багатьох потенційних інвесторів, особливо іноземних, такі ризики є взагалі нездоланною перепоною. Яким чином цей законопроєкт захищає бізнес? Тут два моменти. Перший, якщо пройшло більш як десять років із моменту роздержавлення землі, то її добросовісний покупець має гарантію, що цю землю в нього не відберуть.
Може хтось вважає, що десятилітнє обмеження може "поховати" довготривалі справи, пов’язані з незаконним роздержавленням землі. Але давайте скажемо чесно: якщо ви за десять років не розв’язали питання, ви його насправді вже давно "поховали".
Або може ви й не збиралися його розв’язувати, а просто імітували якусь активність для власного блага.
Для бізнесу ж важливо інше: він стає впевненим, що усі його можливі ризики, пов’язані із власністю землі в якийсь чудовий момент просто зникають. Другий, якщо десть років з моменту роздержавлення ще не пройшло і той процес було оскаржено, то добросовісний покупець землі отримає певну компенсацію за її втрату.
І тут теж давайте будемо чесними: компенсація якоїсь там оцінки землі, якщо її втрата означає втрату побудованого на ній бізнесу, буде дуже скромним підсолоджувачем збитків для інвестора. Ця компенсація, яка врешті-решт буде стягуватися з ініціаторів незаконної оборудки, є насправді додатковим стримуючим фактором для бажаючих реалізувати якусь незаконну схему чи допомогти її втіленню.
Бо це може бути надто дорого. Читайте також: "У законах є "сірі зони" для недоброчесних "ментів".
Ігор Мазепа про тиск правоохоронців, земельні схеми та критику Зеленського Але у нас в країні не всі є бізнесменами, то чому прості українці повинні його підтримувати? По-перше, менші ризики для бізнесу – це більші інвестиції, а отже більше робочих місць та вищі зарплати.
Очевидно, що на землі, яку в інвестора важче забрати, будуть охочіше створювати щось нове. По-друге, це більші надходження до бюджетів, і не лише від діяльності бізнесу, але і від майбутнього продажу землі.
Адже за умов більшої захищеності потенційного покупця, він сплатить за таку землю більшу ціну.
Просто тому, що охочих придбати землю стане більше. Ну і насамкінець, це про краще навколишнє середовище.
Ви помічали, скільки у нас в містах та поза містами ділянок землі, які фактично перетворені на смітники? Якщо розібратися, то ці ділянки є або державними, або спірними та юридично "токсичними".
І з часом вони стають все більш токсичними в прямому сенсі цього слова. Коли ця земля для його власника матиме якусь цінність, то і виглядати вона буде зовсім інакше.
І ось цей законопроєкт – це один невеликий крок для того, щоб таких токсичних земель у нас не було.

Додати коментар

Користувач:
email:





Україна має великий потенціал,
Щоб зробити фінансовий ринок сильним.
Це можливо, якщо кожен буде грати
За правилами, що на ньому діють.

- Fin.Org.UA

Новини

16:22 - Щодо нарахування фізичній особі мінімального податкового зобов’язання
16:21 - Чи мають можливість платники сплатити податки та збори через Електронний кабінет?
16:20 - Трудові відносини: алгоритм оформлення неповнолітнього працівника
16:19 - Спрощення процедур для роботи бізнесу: кількість ризикових платників скоротилася майже вдвічі, заблокованих накладних – майже вчетверо
16:18 - Сплата податкових платежів та єдиного внеску: де знайти інформацію про реквізити рахунків
16:16 - Послуги усіх Центрів обслуговування платників тепер доступні для людей з порушеннями слуху
16:15 - Понад 1,1 млрд грн податку на нерухоме майно спрямували платники до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
16:14 - Податок на доходи фізичних осіб: надходження зросли на 18,1 % порівняно з минулим роком
16:13 - Податкова знижка: до 31 грудня встигніть повернути частину податків
16:12 - Податкова знижка: яким документом платник ПДФО може підтвердити суму сплачених відсотків по іпотечному житловому кредиту, якщо у квитанціях одна сума?
16:10 - Екологічний податок: бізнес збільшив внесок у довкілля на 6,5 %
16:09 - Екологічний податок: внесок до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини – понад 269,5 млн гривень
16:08 - Е-повідомлення: оперативне інформування про помилкову сплату платежів
16:06 - До загального фонду держбюджету платники Дніпропетровщини за видобування природного газу спрямували понад 484,8 млн гривень
16:01 - Дніпропетровщина: понад 24,2 млрд грн ПДФО – надходження від платників до місцевих бюджетів з початку року
15:59 - Дніпропетровщина: понад 700,8 млн грн спрямували до місцевих бюджетів юридичні особи – платники податку на нерухоме майно
15:57 - Деякі особливості визначення МПЗ для ФО
15:56 - Громадська рада при податковій Дніпропетровщини: системний діалог триває
15:55 - Від платників рентної плати за видобування нафти до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 2,9 млн гривень
15:53 - Від платників податку на прибуток підприємств місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 698,4 млн гривень
15:30 - Курси валют, встановлені НБУ на 23.12.2025
15:00 - Україна запустила нові маршрути імпорту газу
14:28 - У Раді розповіли, які обсяги генерації введені в експлуатацію цього року
14:25 - Навіщо нам ускладнюють оподаткування?
14:18 - Як здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування у разі списання дебіторської заборгованості нерезидента щодо якої минув строк позовної давності?
14:16 - Національна стратегія доходів: покращення роботи з податковим боргом
14:15 - ПДВ: чи переноситься від’ємне значення до складу податкового кредиту правонаступника?
14:15 - В "Дії" з'явилась послуга компенсації автоцивілки для ветеранів та ветеранок
14:13 - Чи підлягає оподаткуванню дохід нерезидента, отриманий від продажу фізичні особі – резиденту України корпоративних прав в статутному капіталі української юридичної особи?
14:12 - Щодо нарахування фізичній особі мінімального податкового зобов’язання


Більше новин

ВалютаКурс
Алжирський динар0.32522
Австралійський долар28.0117
Така0.34485
Канадський долар30.6132
Юань Женьміньбі5.9895
Чеська крона2.035
Данська крона6.6266
Гонконгівський долар5.4181
Форинт0.127648
Індійська рупія0.47015
Рупія0.0025126
Новий ізраїльський шекель13.1573
Єна0.26779
Теньге0.081786
Вона0.028464
Ліванський фунт0.000471
Малайзійський ринггіт10.335
Мексиканське песо2.3423
Молдовський лей2.4896
Новозеландський долар24.3996
Норвезька крона4.1643
Саудівський ріял11.2383
Сінгапурський долар32.673
Донг0.0016005
Ренд2.5239
Шведська крона4.561
Швейцарський франк53.1302
Бат1.35233
Дирхам ОАЕ11.4755
Туніський динар14.5044
Єгипетський фунт0.8879
Фунт стерлінгів56.6177
Долар США42.1482
Сербський динар0.42133
Азербайджанський манат24.7901
Румунський лей9.7275
Турецька ліра0.9846
СПЗ (спеціальні права запозичення)57.6315
Болгарський лев25.3006
Євро49.4904
Ларі15.6139
Злотий11.7499
Золото186091.89
Срібло2910.31
Платина87726
Паладій74770.06

Курси валют, встановлені НБУ на 23.12.2025