Національна експортна стратегія до 2030 року: на Міжнародному торговельному форумі представлені ключові пріоритети та стратегічні цілі

06.03.2025 | 12:00 | Відділ зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації До 2030 року щорічні обсяги українського експорту можуть зрости до $77 млрд, а його частка у ВВП – до 33%. Такі цільові орієнтири міститиме нова Національна експортна стратегія, проєкт якої нині розробляє Міністерство економіки у співпраці з бізнесом, галузевими та громадськими об'єднаннями, експертним середовищем та міжнародними партнерами. Про це повідомив заступник Міністра економіки України — Торговий представник України на Міжнародному торговельному форумі, що відбувся в Києві 5 березня 2025 року.
Під час Форуму, організованого Міністерством економіки України та Громадською спілкою «Фонд підтримки реформ в Україні» за підтримки уряду Німеччини учасникам представили пріоритети, ключові стратегічні та операційні цілі Стратегії. На заході експортери, виробники, експерти, народні депутати України та представники Уряду мали змогу обговорити поточні й потенційні можливості та виклики для українського експорту, а також практичні рішення, що максимально допоможуть розкрити експортний потенціал країни.
«Надзвичайно важливо, щоб документ, який визначатиме основні напрямки нашого руху у сфері розвитку торгівлі був опрацьований спільно зі стейкхолдерами. Форум – це чудовий майданчик для того, щоб почути відгуки, ідеї та пропозиції всіх зацікавлених сторін щодо майбутньої експортної стратегії України», — зазначив Тарас Качка.
За його словами, експорт відіграє важливу роль в економіці країни. У 2024 році він забезпечив близько $51 млрд валютних надходжень в економіку. Водночас частка експорту у ВВП за останні 10 років зменшилась із 49% у 2014 році до 25% у 2023-му. Також значною проблемою залишається висока частка в експорті сировини. Так, частка сировини та низькотехнологічної продукції в експорті зросла з 52%  у 2021 році до 66,3% у 2024 році.  
«Тому пріоритетом Стратегії ми бачимо не просто збільшення його обсягів в грошовому еквіваленті чи за вагою. Ми хочемо зробити акцент на збільшенні виробництва та експорту товарів з вищою доданою вартістю. В цьому сенсі Національна експортна стратегія, як державна політика тісно пов’язана з політикою підтримки та розвитку промисловості, національного виробника. Наріжним елементом експортної стратегії є виробництво національного товару», — сказав Тарас Качка.
Філософією нової стратегії буде спільна робота бізнесу, держави та громадських інституцій над створенням умов, які сприятимуть розвитку експорту. При цьому держава виконуватиме сервісні функції, забезпечуючи виробникам та бізнесу підтримку всередині країни та за кордоном, допомагаючи долати перешкоди, надаючи інструменти для розвитку та експансії на цільові ринки.
Під час Форуму учасники обговорили поточні та стратегічні виклики, що виникли через широкомасштабну агресію росії та шляхи їх подолання. Зокрема, проблеми логістики, браку трудових ресурсів, ризиків для інвестицій чи довготривалих торговельних угод.
Значну частину часу було присвячено обговоренню можливостей та викликів для українських виробників та експортерів, пов’язаних з європейською інтеграцією та вступом України в ЄС. Пропозиції та практичні кейси, озвучені учасниками будуть враховані у подальшій роботі над проєктом Національної експортної стратегії.
Довідково:
Розробка Національної експортної стратегії здійснюється за участі проєкту TIPSTER. (Проєкт TIPSTER реалізується НУО «Фонд підтримки реформ в Україні» за фінансової підтримки уряду Німеччини в рамках проєкту міжнародного співробітництва ReACTUA, виконавцем якого є німецька федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH).
Місією Національної експортної стратегії до 2030 року є підвищення стійкості української економіки, покращення її технологічності та перехід до експортоорієнтованого зростання шляхом нарощування виробництва та експорту товарів і послуг з вищою доданою вартістю. Стратегія матиме три основні стратегічні цілі:
Нарощення обсягів експорту та покращення його структури; Посилення державних спроможностей, інституцій та інструментів для вирішення поставлених завдань розвитку експорту,  зокрема експансії на цільові ринки; Створення сприятливих умов для ведення експортної діяльності. Також до кожної зі стратегічних цілей визначено операційні, як, наприклад, покращення структури експорту, розширення доступу до експортних ринків, подолання нетарифних бар’єрів, приєднання до союзів і альянсів важливих для розвитку експорту  та ін.
Робота над документом триває.