Криптоактиви під прицілом держав

Уявлення про криптоактиви як про інструмент свободи від державного контролю втрачає актуальність, оскільки міжнародна регуляторна машина набирає обертів. Організації, що визначають політику глобального фінансового сектору, такі як FATF, OECD, FATCA, більше не можуть ігнорувати цей ринок та розглядати криптовалюти як маргінальне явище.
Відтепер вони зосереджені на тому, щоб обкласти ці активи звітністю і, зрештою, оподаткуванням. Рішення, що раніше формувалися десятиліттями, тепер застосовуються до цифрових активів з небаченою швидкістю.
Нові регуляторні рамки, такі як CARF (Crypto-Asset Reporting Framework) та MiCA (Markets in Crypto-Assets), обіцяють змінити ринок докорінно і швидко.
Ніхто не витрачатиме десятки років на розробку та впровадження змін, усе буде зроблено максимум за три роки.CARF: фінансовий нагляд нового рівня Впровадження CARF – черговий крок у боротьбі з тіньовими операціями в криптосекторі з метою зобов’язати криптоплатформи надавати податковим органам інформацію про користувачів та їхні транзакції. Аналогія з CRS (загальний стандарт щодо автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки для податкових цілей) очевидна.
Якщо завдяки CRS офшорні рахунки стали прозорішими для податкових служб, то CARF має зробити те саме для криптовалют.
Особливістю CARF є ліквідація анонімності. Якщо досі транзакції могли залишатися поза державним наглядом, то тепер регулятори аналізуватимуть поточні операції, отримають доступ до історії і відстежуватимуть рух коштів без транскордонних та часових обмежень.
Те, що створювалося для анонімності та свободи, стає публічним та регульованим. За даними OECD, до 2025 року до цієї ініціативи вже приєдналися 49 країн, а перший обмін інформацією між податковими органами щодо операцій з криптоактивами запланований на 2027 рік.
Тобто дії з 1 січня 2026 року потраплять у звітність.
Залишилося десять місяців, зворотний відлік почався.MiCA: європейська модель контролю З 1 січня в ЄС набув чинності MiCA (частково почав діяти з літа 2024 року) – нормативний акт, що регулює роботу криптовалютних компаній і визначає правовий статус цифрових активів.
Результатом має стати встановлення чітких правил гри для емітентів стейблкоїнів, криптобірж і кастодіальних сервісів. Основний акцент MiCA – захист інвесторів.
Регуляція розділяє криптоактиви на кілька категорій, серед яких особливе місце займають стейблкоїни (від англ.
stablecoin – стабільна монета) – криптовалюта, ринкова вартість якої прив’язана до вартості певного активу.
Емітенти таких токенів повинні будуть забезпечити їх стабільність резервами і пройти суворий контроль регуляторних органів. Це відповідає тренду: стейблкоїни розглядаються не лише як засіб збереження вартості, а і як потенційна загроза фінансовій стабільності, якщо їх емітентами стають ненадійні компанії.
Це не дивно, адже 50-75% ринку в центральній, північній та західній Європі належать цьому виду активів, а понад 50% гравців є інституціональними інвесторами з обсягами понад 10 млн євро на кожного з них. Уже є перші жертви: з 1 квітня USDT, на відміну від USDC, не буде доступний європейцям на офіційних майданчиках; велика криптоплатформа Kraken уже надіслала відповідні попередження.
Це очікувано, якщо подивитися, як формуються резерви, що забезпечують USDT, і в яких банках вони зберігаються.Податкові пастки та ризики для користувачів Одним з ключових наслідків нової хвилі регулювання стане ускладнення для інвесторів, які не звітували про свої доходи від криптоактивів.
У багатьох країнах, включаючи Україну, відсутність законодавства щодо криптовалют не звільняє від податкових зобов’язань.
Фіскальні органи дедалі більше схиляються до трактування будь-якої операції з криптоактивами як потенційно оподатковуваної. Для України це означає, що конвертація криптовалюти у фіат, тобто гроші, або інший вид активів вважається податковою подією.
В Україні Податковий кодекс передбачає, що всі доходи, які не мають спеціального звільнення, оподатковуються за ставкою 18%.
Не забуваймо і про військовий збір 5%.
Читайте також: московія легалізувала криптовалюти.
Чи допоможе це обійти західні санкції? Таким чином, інвестори можуть зіткнутися з донарахуванням податків за минулі періоди, коли державні органи отримають доступ до історії транзакцій, а це 23%.
Враховуючи обсяги криптоактивів, що належать резидентам України (близько 75 млрд євро в кінці 2023 року), сума може бути дивовижно привабливою. Ті, хто надають Україні фінансову допомогу, можуть висувати умови, тому ЄС може наполягати, що українська влада повинна належно адмініструвати ці податки.
Правда, український парламент, судячи з декларацій депутатів, демонструє значний інтерес до криптовалютної сфери, що сприятиме пошуку збалансованого та справедливого рішення, яке не зачіпатиме минулі операції. Водночас транзакції, що відбулися, з погляду логіки податкової політики, підлягають оподаткуванню.
Для уникнення оподаткування минулих операцій необхідно або запровадити механізм податкової амністії, або запропонувати інші креативні рішення з боку законодавців.
Є підстави сподіватися, що в цій сфері ініціатива та інтерес будуть достатніми для пошуку компромісних підходів.Токенізація реальних активів: новий тренд У контексті змін варто згадати про таку новацію, як токенізація реальних активів (RWA – real world assets).
Учасники ринку розглядають цю тенденцію як спосіб обійти деякі обмеження, перевівши інвестиції у формат блокчейн-токенів, що репрезентують нерухомість, боргові зобов’язання або навіть дорогоцінні метали. Цей сегмент також привертає увагу регуляторних органів.
Основним викликом залишається відповідність токенізованих активів фінансовому законодавству, зокрема у випадках, коли такі активи мають ознаки цінних паперів.
У Європі MiCA та директива DAC8 створюють умови для того, щоб такі активи не використовувалися для відмивання коштів або ухилення від оподаткування. Інтерес до токенізації зростає.
Аналітики кажуть, що вона може зробити інвестиції в традиційні активи доступнішими для широкого кола інвесторів.
Наприклад, за допомогою токенів можна розділити власність на нерухомість, що спрощує операції з її купівлі-продажу та знижує бар’єр входу для приватних інвесторів.У підсумку: прозорість vs свобода З наближенням нових регуляторних норм ринок криптоактивів змінюється.
Великі гравці змушені адаптуватися до нових правил, а малі учасники ризикують залишитися поза грою через складність дотримання нормативних вимог. З одного боку, впровадження CARF та MiCA підвищує прозорість ринку і захищає інвесторів від шахрайських схем.
З іншого – традиційна ідея криптовалют як засобу фінансової свободи зазнає удару.
Держави чітко дають зрозуміти: жоден значущий фінансовий актив не залишиться поза зоною їхнього контролю. У цих умовах бізнесу та інвесторам варто готуватися до нових реалій.
Оптимізація податкових стратегій, вибір юрисдикцій з прозорими правилами, акуратність та грамотне структурування транзакцій стають не просто бажаними, а необхідними умовами успішної роботи в новому фінансовому середовищі.