Україну накриває посуха. Що робити фермерам?

З початку великої війни в Україні не було жодної традиційної зими з тривалими морозами та значним сніговим покривом.
Протягом зимових місяців температура кілька разів могла опускатися нижче нуля, але довго там не затримувалася.
Соціальні мережі в січні рясніли жартами про вже енний день листопада. Якщо проаналізувати дані останніх шести років, то кожні три роки до середньої зимової температури додавався один градус.
У 2000-х роках вона становила мінус 3°C, у 2020-2022 роках – плюс 1°C, у 2023-2025 роках – плюс 2°C. Таке потепління позначилося на сільському господарстві, адже зима відіграє критичну роль у розвитку рослин, накопиченні вологи та боротьбі з шкідниками.Проблема нестачі зимової вологи Протягом багатьох років посухи – чи не найголовніший природний виклик для аграріїв України.
Візьмімо за приклад Білоцерківський район Київщини – регіон, який раніше ніхто б не назвав посушливим.
За попередні 20 років (1999-2020) протягом вегетаційного періоду він отримував 60-75 мм опадів на місяць, а в окремі роки і більше.
В останні три роки цей показник не перевищує 36 мм. Ситуацію могла б дещо врятувати зимова волога у вигляді снігу чи дощу.
Зазвичай сніг повільно тане і насичує землю вологою.
Його відсутність означає, що в глибоких шарах запасів вологи не буде. Тут маємо схожу картину.
За всю зиму протягом останніх років випадали 29-60 мм опадів.
Зараз цей показник не буде вищим за 30-35 мм, що вказує на потенційну посуху.
Це в зоні, де в попередні 20 років за три зимові місяці випадало щонайменше 100 мм опадів за окремими поодинокими винятками.
Читайте також: Посуха набирає обертів: що українських фермерів лякає більше, ніж коронавірус та карантин Подібну картину бачимо і на інших локаціях, де випробовуємо наші гібриди насіння бренду Pioneer®, – від Львівщини до Полтавщини. Найбільш поширені в Україні культури – зернові колосові, кукурудза, соняшник, ріпак та соя.
Серед них від нестачі вологи взимку перш за все страждають озимі.
Для більшості ярих формування запасів вологи взимку критичне для отримання сходів, а на урожай більше впливають опади під час вегетаційного періоду. Якщо культури з кореневою системою, яка може використовувати вологу з нижніх шарів ґрунту, наприклад, соняшник, навіть за нестачі літніх опадів можуть сформувати ефективний урожай на зимових запасах, то кукурудза без літніх дощів не має шансів, особливо на легких, наприклад, піщаних, ґрунтах. Це одразу позначається на врожайності: якщо у 2021 році середня врожайність соняшнику в Київській області сягала 31 ц/га, то у 2024 році – менше 25 ц/га.Мороз на відкриту землю Чи можна сказати, що зими зовсім немає? Цьогоріч лютий все ж приніс морози до -15°C, що має свої наслідки для озимих культур, зокрема для пшениці та ріпаку.
Тепла зима сприяє ранній вегетації, але якщо після відлиги приходять різкі похолодання без снігового покриву, то рослини можуть суттєво постраждати. Робити прогнози стосовно врожайності зможемо навесні або влітку, адже ключовим залишається питання вологи.
Якщо весна і літо будуть посушливими, то наслідки можуть бути значно гіршими, ніж бачимо зараз.
На щастя, урожай залежать не лише від погоди, а й від роботи аграріїв.
Ми в Corteva, працюючи з фермерами всіх регіонів, можемо бачити це на власні очі. Велике значення мають технології, наприклад, використання раннього посіву, щоб максимально використати наявну в ґрунті вологу.
Це вибір посухостійких гібридів насіння, які дозволяють отримувати якісні результати.
Великі виробники насіння інвестують у нові розробки і ми бачимо суттєвий попит на такі гібриди. Технології є ключовим фактором для вирішення іншого виклику зміни традиційних зим.
Відсутність морозів означає, що багато хвороб та шкідників, які зазвичай гинуть узимку, переживають сезон, створюючи додатковий тиск на врожай.
З цим допомагають боротися сучасні засоби захисту рослин.
Головне – використовувати їх вчасно і відповідно до рекомендацій виробника. Зміни клімату впливають на українське землеробство й адаптація до нових умов стає ключовим завданням для аграріїв.
Це їм цілком під силу.
Вони довели світові свою стійкість і змогли пристосуватися до роботи навіть в умовах великої війни.