МОН запрошує експертів консультувати політику «Освіта для життя»

Міністерство освіти і науки України розпочало серію фахових дискусій щодо оновлення змісту освіти.
Вони відбуваються в межах політики «Освіта для життя», яка продовжує та підсилює реформу НУШ.
Перша експертна зустріч, присвячена мовно-літературній галузі, зібрала в Києві та онлайн 73 освітян, мовознавців, літературознавців, представників громадських організацій і письменників.  Заступник Міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова ознайомила учасників з майбутніми результатами їхньої роботи: що вивчатимуть школярі, якими підручниками користуватимуться, як вибудовуватиметься взаємодія між учителями й учнями в класі та в яких просторах буде відбуватися навчання дітей. Експертна зустріч є частиною широких консультацій, які також передбачають опитування освітян, батьків і школярів.
МОН планує провести ще 9 фахових дискусій для кожної освітньої галузі.
Долучитися до обговорення можна на сайті educationforlife.mon.gov.ua в розділі «Для кого?». «Освіта не повинна бути у вакуумі шкільних кабінетів.
Це важлива частина життя.
Я вірю, що така взаємодія з лідерами думок, експертами візії та практиками буде максимально цінною, знаковою і важливою для розвитку і продовження реформи «Нова українська школа», — наголосила на зустрічі координатор напряму «Зміст освіти» Офісу впровадження НУШ Міністерства освіти і науки України, наймолодша заслужена вчителька України Катерина Молодик. У панельній дискусії взяли участь письменник, перекладач та громадський діяч Сергій Жадан; письменниця, завідувачка лабораторії дитячого читання «БараБука» НЦ МАНУ Тетяна Стус; літературознавець, перекладач і доцент НаУКМА Ростислав Семків; письменник, засновник ютуб-каналу «Твоя підпільна гуманітарка», учасник «Культурного десанту» Остап Українець. «Програму час від часу треба, звичайно, оновлювати.
І в учнів не має бути відчуття, що, вивчаючи українську літературу, вони вивчають латину.
Ми недооцінюємо цікавість дітей до складних речей, зокрема до поезії», — сказав Сергій Жадан. «Нам література треба не просто для фіксації факту «прочитав», вона треба як привід до розмови про різні проблеми, бо класика пише про проблеми, які були раніше і які залишаються актуальними.
Тому, звичайно, класичні тексти мають бути в програмі.
Перша причина, для чого потрібні уроки літератури, — це заохотити до читання.
Друга — забезпечити прочитання певної кількості текстів, які працюють на відтворення національної ідентичності.
В ідеалі, шкільні уроки літератури мають перетворитися на читацькі клуби.
А поезія може бути потрібною не лише на уроках, завдяки їй можна зізнаватися в коханні або брати участь в реп-батлах», — зазначив Ростислав Семків. «Класика, обрамлена контекстом, дає розуміння минулого, сучасна література розгортає стабільне уявлення про сьогодення.
Дітям зараз це вкрай потрібно, бо розуміння й відчуття ґрунту, на якому стоїш, є важливою психологічною умовою формування особистості.
Коли увага дітей через класику постійно звернена поглядом у хай і звитяжне, але переважно трагічне, минуле, вони не розуміють, на яких стратегіях будують оптимістичну карту власного майбутнього, формують, крім національної, психологічну та соціальну ідентичності», — додав до важливості читання в школі сучасної літератури Тетяна Стус. «Учень може читати й розуміти всі слова, але абсолютно не мати поняття, про що говорить сам текст.
Це відбувається через брак часу, тому що неможливо займатися з учнями тим, що називається «уважне читання», — спробою на малому фрагменті тексту розібрати якомога більше, розібратись, як текст говорить певну інформацію.
Ми звикаємо просто читати те, що написано на сторінці, і потім уже в старшому віці формується думка, що підтекст — це щось, чого не існує», — наголосив Остап Українець під час обговорення перевантаженості програми та великої кількості творів, яку учні не встигають опрацювати. Експертне обговорення розпочало низку важливих змін в освіті в межах політики «Освіта для життя».
Її головна мета — зробити навчання практичним: щоб учні не просто вчили теорію, а розуміли, як застосовувати знання в житті.
У школах з"являться сучасні лабораторії, мистецькі студії та творчі майстерні, а вчителі отримають нові інструменти для цікавого й ефективного викладання.
Ці зміни допоможуть учням, вчителям і батькам зробити навчання кориснішим та зрозумілішим. Перші результати напрацювань буде опубліковано навесні 2025 року, а пілотування оновленого змісту освіти розпочнеться у вересні 2025 року в трьох освітніх галузях: мистецькій, технологічній та природничій.