Чи вистоїть Україна у 2025-му році? Відповідали військові, зброярі та чиновники на форумі УП

Що робити, коли головний союзник відвертається, а ворог на фронті продовжує наступати? "Українська правда" зібрала чиновників, бізнес, військових та виробників зброї, щоб обговорити ключові проблеми українського спротиву та шляхи їх вирішення. "Заяви деяких партнерів лякають і шокують.
Мало хто з нас міг уявити, що московія та США разом голосуватимуть проти резолюції про засудження російської агресії проти України.
Ці одинадцять років довели, що ніхто не буде боротися за нас краще, ніж ми самі", – сказала у вступній промові головна редакторка УП Севгіль Мусаєва.
Севгіль Мусаєва Спільною проблемою для підприємств та військових є людський капітал.
Мобілізаційний резерв вичерпується, а заводи стикаються з дефіцитом робочої сили.
Це загрожує проблемами не тільки для оборони, а й для відновлення інфраструктури країни. Очільник новоствореного Міністерства національної єдності Олексій Чернишов на сцені зазначив, що за кордоном перебувають 6 мільйонів українців, які виїхали з країни через війну.
Відомство очікує, що принаймні 30% з них замисляться про повернення додому. Проблему планують почати вирішувати вже зараз, пропонуючи мігрантам роботу на оборонних заводах із бронюванням.
"Ми створимо спеціальні центри працевлаштування, Unity Hub.
Їх завдання: щоб людина, коли перетинає кордон, вже мала статус, який не дозволяє їй потрапити у ситуацію, коли між кордоном і заводом її мобілізують", – зазначив Чернишов.
Олексій Чернишов, Севгіль Мусаєва На думку військовослужбовця Святослава Паламара "Калини", Україні не вистачає інституції, яка б займалась здоровою пропагандою Збройних Сил України: як всередині країни, так і ззовні.
Це б допомогло залучати більше людей до оборони країни. "Ми часто звертаємось до різних медіа із запитами про виділення певного часу на те, щоб сказати, що бригада шукає добровольців.
Але у медіа є певний ліміт на соціальну рекламу, і коли інші структури звертаються до цих медіа, вони теж його використовують.
На період війни нам необхідно створити ліміт на соціальну рекламу саме для військових", – запропонував Паламар.
Учасники першої панелі "Людський капітал" Мобілізація вдарила по банківській системі.
Заступниця голови правління Райффайзен Банк Оксана Шевченко зазначила, що зі служби інкасаторів мобілізували 20% чоловіків, а готівки для перевезення з 2022 року стало на 17% більше. "Ми створюємо інклюзивне середовище.
Ми відкриті до найму студентів, ветеранів, пенсіонерів.
Ми вирощуємо власних спеціалістів, бо знайти на ринку стає все складніше.
І, безумовно, нам дуже допомагають технології.
Почали діджальну трансформацію банку ще чотири роки тому.
Сьогодні у нас працює 36 роботів, алгоритми машинного навчання, які допомогли нам не найняти 150 людей в службу підтримки", – сказала Шевченко.
Оксана Шевченко та Святослав Паламар “Калина” "Молодь 18-24 роки зараз не воює.
Водночас десятки тисяч людей охороняють військові містечка, громадський порядок та здійснюють конвоювання.
На мою думку, молоді люди, за винятком їхньої згоди, не повинні іти зараз на фронт.
Але можемо залучити їх до охорони об’єктів і навчити за цей період до наступної війни.
Також я не розумію, чому 25-річний хлопець, який пішов захищати країну у 2022 році, не отримує тих "плюшок", які може отримувати людина, яка прийде зараз у 23 роки", – підсумував Паламар панель про людський капітал. Не всі українські героїчні підрозділи є загальновідомими.
За рейтингом Мінцифри, у січні найбільш результативними операторами БПЛА виявились військові із загону Нацгвардії Lazar`s Group, який з 2022 року залишався у тіні. Після публікації рейтингу його командування вирішило привідкритись для широкого загалу та офіційно презентувати свій підрозділ на форумі УП.
Як виявилось, підрозділ почала будувати невеличка група ентузіастів, а до певного часу він базувався на студії програми "Шустер Live".
Зараз він значно виріс, має своє виробництво дронів та розвідку. Журналіст ЕП Богдан Мірошниченко взяв публічне інтерв’ю в Романа, командира роти застосування бойових безпілотників Lazar`s Group.
Підрозділ зараз у пошуках талановитих інженерів та мотивованих операторів.
Журналіст "Економічної правди" Богдан Мірошниченко та командир Роман У перерві журналіст УП Михайло Ткач та Севгіль Мусаєва провели аукціон для збору грошей на потреби 59-ї бригади.
Перший лот, збитий московитський дрон на оптоволокні, за 190 тис грн придбав співзасновник VB Partners Денис Бугай.
"Для мене було важливо підтримати цей збір, бо мій помічник загинув, він воював саме у цьому підрозділі", – зазначив він.
Михайло Ткач та Севгіль Мусаєва Денис Бугай, Севгіль Мусаєва та Михайло Ткач Другий лот, годинник з протитанкової міни, за 100 тис грн купив засновник телеграм-каналу "Труха" Максим Лавриненко.
Максим Лавриненко Третім лотом була оптична система від українського танку, який захищав Миколаївщину у 2022 році.
Його за 120 тис грн купила Оксана Шевченко з Райффайзен Банку.
Зібрані кошти підуть на автомобілі для Сил оборони.
Журналіст ЕП Дмитро Рясний та Оксана Шевченко Розвиток вітчизняного виробництва військової техніки та боєприпасів обговорили на панелі "Зброя", яку провела Марія Берлінська. На думку керівника компанії "Інфозахист" Ярослава Калініна, за останні три роки Україна пройшла великий шлях, позбувшись цілої низки рудиментарних практик, які гальмували виробництво озброєнь. "Ми змінили підхід до війни.
Ми розірвали дистанцію прямого зіткнення на фронті до дистанції ураження дронами.
Ми все більше покладаємось на автоматичні системи ведення бойових дій та технічні засоби, і менше – на людський ресурс", – сказав засновник ТОВ "Українські Авіаційно-Космічні Технології" Владлен Нікітін. Як зазначив виконавчий директор асоціації NAUDI Сергій Гончаров, за час великої війни оборонна галузь дуже трансформувалась.
Якщо раніше більшу частку займали державні підприємства, то зараз усе більшої ваги набирають приватні технологічні компанії, які дуже динамічно реагують на виклики війни та ринку.
Учасники панелі "Зброя" Але, на думку спікерів, оборонна промисловість може працювати ще краще, тож держава має продовжувати реформи. "Україна виробляє значно більше боєприпасів радянських калібрів, ніж усі наші партнери разом узяті.
Але війна продовжується, тож ми не маємо зупиняти розвивати наше виробництво.
Ми маємо повноцінно імплементувати довготермінові контракти, фінансувати їх та продовжувати взаємодію з нашими партнерами, щоб вони завантажували наші виробничі спроможності.
Також важливо уніфікувати замовлення зброї, що може здешевити її за рахунок масштабу", – сказав директор "Української бронетехніки" Владислав Бельбас.
Арсен Жумаділов, Ярослав Анжюк, Владлен Нікітін Водночас гострим залишається питання простою виробничих спроможностей оборонних компаній, що змушує замислюватись про контрольоване відкриття експорту озброєнь та більш активне залучення коштів західних партнерів. "Я була на виставці IDEX в Абу-Дабі й пішла дивитись на стенд із московитськими дронами.
Він вчетверо більший за наш і вони всюди пишуть "протестовано в бойових діях в Україні".
І вони заробляють на продажі цієї продукції мільярди доларів та інвестують у свої військові заводи. Нам теж настав час думати, де наше місце у світі.
63% виробничих спроможностей наших 50 компаній не були завантажені.
Ми останні два роки намагаємось добитись контрольованого відкриття експорту зброї, але все що відбувається – релокація наших підприємств за кордон.
Так ми втрачаємо нашу галузь", – сказала директорка асоціації "Технологічні сили України" Катерина Михалко. "Ми провели дослідження разом з іншими асоціаціями.
Якщо відкрити контрольований експорт озброєння, то за якийсь час оборонний сектор зможе генерувати до 2 мільярдів євро податків.
Це дозволить збільшити оборонний бюджет України та купувати ще більше зброї", – зазначив заступник голови асоціації NAUDI Сергій Висоцький.
А поки експорт озброєнь залишається політично чутливим питанням, спікери вбачають часткове вирішення проблеми у створенні спільних підприємств із західними компаніями та залученні більшої кількості грошей від партнерів на українське виробництво озброєнь.
У 2024 році таким чином Україна залучила понад 1 млрд дол, що сприяло розвитку вітчизняних оборонних заводів та забезпеченню української армії.
Учасники панелі "Гроші" Генеральними партнерами заходу стали "Українська бронетехніка" та NAUDI, а також "УкрАвіаКосТех", Райффайзен Банк, Camotec, "Інфозахист", Black Eagles, "Моршинська" та NEPOBORNA.