Чи є життя після неплатоспроможності

Фонд гарантування вкладів почав 2025 рік з реалізації плану врегулювання неплатоспроможного банку на противагу його ліквідації.
Зокрема 31 січня відбулося передавання частини активів та зобов’язань на 303,7 млн грн збанкрутілого АТ "Комінвестбанку" до АТ "Асвіо банку". Угода передбачає збереження всіх умов договорів: видів вкладів, валюти, відсоткових ставок, строків повернення.
Тобто для фізосіб-клієнтів неплатоспроможного банку нічого не змінюється.
Також банк узяв на себе частину зобов’язань перед кредиторами сьомої черги (юрособами-клієнтами). Завдяки цій угоді фонд почне задовольняти вимоги бізнесу значно раніше, ніж у випадку класичної ліквідації банку.
Таким чином, фонд вивів банк з ринку у найменш витратний спосіб, оптимальний для всіх сторін. Як страховик депозитів Фонд гарантування вкладів був наділений повноваженнями мінімізатора збитків (loss minimizer) – мандатом, який передбачає вибір стратегії врегулювання з найменшими витратами аналогічно до функцій страховиків депозитів у США та країнах Євросоюзу. Це може бути відчуження активів і зобов’язань неплатоспроможного банку до іншого, "живого", банку (P&A).
Також серед інструментів – створення перехідного банку (bridge bank), продаж збанкрутілого банку інвестору чи виведення банку з ринку за участю держави.
Фонд гарантування вкладів має досвід та успішні кейси в реалізації кожного способу врегулювання неплатоспроможних банків.Що означає відчуження активів і зобов’язань Це один з найпоширеніших інструментів виведення неплатоспроможного банку з ринку.
У різних країнах він має різну назву і незначні відмінності у функціоналі. У США це купівля активів та набуття зобов’язань (purchase and assumption або P&A).
Таке ж формулювання використовує Міжнародна асоціація страхування депозитів (International Association of Deposit Insurance), серед засновників якої – Фонд гарантування вкладів.
Її членами є 95 страховиків депозитів з усього світу. У Канаді вживається назва "примусовий продаж" (forced sale), а в країнах-членах ЄС відповідно до директиви 2014/59/ЄС – продаж бізнесу (sale of business). Однак суть лишається незмінною: платоспроможний банк приймає всі або частину активів неплатоспроможного банку і набуває всіх або частини зобов’язань (переважно депозити), проте не менше суми, яку гарантує фонд. До слова, недавні гучні банкрутства швейцарського банку Credit Suisse та американського Silicon Valley Bank були врегульовані шляхом застосування інструменту P&A.
Credit Suisse був проданий іншому швейцарському банку UBS, тобто в цьому випадку застосований механізм sale of business або full P&A. В Україні аналогічним чином фонд продав акції ПАТ "Астра банк" приватному інвестору Agro Holdings (Ukraine) Limited дочірньою компанією інвестиційного фонду, керованого NCH Capital (New Century Holding Capital), США. Щоправда, якщо за законодавством ЄС "Астра банк" підпадає під врегулювання шляхом повного P&A чи sale of business, то за українським банк був виведений з ринку шляхом його продажу інвестору (з подальшою докапіталізацією). Загалом фонд застосовував інструмент P&A у шістьох кейсах.
Передавання активів і зобов’язань також відбувалися від банку "Київ" до Укргазбанку, від ПАТ "Золоті ворота" до ПАТ "Стандартбанк".
Крім того, Таскомбанк приймав активи та зобов’язання від ПАТ "Діамантбанк" та АКБ "Новий".
Клієнти неплатоспроможних банків просто перейшли до банку-приймальника і не втратили свої депозити.
Читайте також: Як українцям будуть відшкодовувати 100% вкладів під час війни – керівниця Фонду гарантування Головний критерій для вибору способу виведення банку з ринку та відбору активів для передавання банку-приймальнику – принцип найменших витрат. Ключова перевага P&A – для відшкодування вкладникам гарантованих коштів і виплат кредиторам залучаються фінансові ресурси банку-приймальника.
Головне – вклади та активи залишаються в банківській системі, зберігаючи роботу трансмісійного механізму, що важливо для економіки загалом. Найважливіша передумова успішної реалізації P&A – наявність у банку, що виводиться з ринку, якісних активів.
Інакше банк буде приречений на ліквідацію.Bridge bank Фонд гарантування також успішно застосовував створення перехідного банку (bridge bank).
Це форма збереження діяльності банку із своєю клієнтурою, що дозволяє йому виконувати зобов’язання і забезпечувати існування робочих активів в екосистемі перехідного банку з новим акціонером у новому банку. У такому разі до перехідного банку передаються якісні активи та відповідна сума зобов’язань, а погані активи ліквідуються.
Цей інструмент менш витратний, ніж ліквідація, що дозволяє задовольнити всі чи майже всі вимоги кредиторів. З недавніх гучних міжнародних кейсів із застосуванням перехідного банку варто згадати врегулювання польського проблемного банку Getin Noble Bank S.A.
(GNB).
Тоді Фонд гарантування Польщі (BFG) ухвалив рішення про передавання частини активів GNB до бридж-банку VeloBank S.A. Команда менеджерів перехідного VeloBank S.A.
не тільки успішно управляла перехідним банком, а й запровадила інноваційні продукти, які привернули увагу нових клієнтів.
У серпні 2024 року VeloBank S.A.
був проданий.
Таке рішення BFG захистило всіх вкладників GNB та їх заощадження на 38,1 млрд злотих. Чи була в українського Фонду гарантування така практика? Так.
У 2014-2015 роках були створені два перехідні банки, які досі функціонують.
Перший, Кристалбанк, був заснований для порятунку вкладників збанкрутілого "Терра банку".
Другий, "РВС банк", Фонд гарантування створив як перехідний банк на базі збанкрутілого "Омега банку" (раніше – "Сведбанк Україна"). Тривалість врегулювання ПАТ "Омега банк" становила п’ять місяців.
Фонд отримав кілька пропозицій інвесторів.
26 серпня 2015 року була підписана угода про продаж перехідного банку, економічний ефект становив 31,9 млн грн. Практика дозволяє сформулювати головне правило врегулювання: чим раніше починається реалізація плану врегулювання, тим якісніші активи в неплатоспроможного банку і тим вищі шанси на успішну угоду з інвестором.Продаж банку Найкращим способом врегулювання вважається продаж банку загалом.
Тоді за наявності професійного менеджменту установа лишається на ринку.
Фонд гарантування таким чином продав Укргазпромбанк та "Астра банк".
Інші резонансні приклади продажу – націоналізація Приватбанку та "Сенс банку". У ситуації з Приватбанком НБУ вирішив, а фонд застосував процедуру примусової конвертації єврооблігацій у капітал банку (bail-in).
Натомість у випадку із "Сенс банком" протягом 48 годин фонд здійснив врегулювання – від призначення нового керівництва до продажу акцій Міністерству фінансів. Завдяки рішенням та діям фонду клієнти банку не відчули жодних змін.
Усі могли користуватися коштами, проводити платежі, а банкомати й онлайн-сервіси працювали в звичному режимі.
Навіть більше: за два дні, протягом яких банк перебував в управлінні фонду, не лише не було відпливу депозитів, а спостерігався їх приріст.
Зокрема, за першу добу сума депозитних вкладів зросла на 330 млн грн, що втричі перевищувало обсяги попереднього дня. В усіх випадках Фонд гарантування проводить відкритий конкурс для залучення осіб, зацікавлених узяти участь у виведенні банку з ринку.
Потенційні претенденти ознайомлюються з усіма показниками банку, зокрема з оцінкою активів, і лише після цього вирішується подальша доля установи. Фонд володіє інструментами для запобігання втрат при ліквідації, має досвід застосування способів врегулювання, повноваження, ресурси та операційну спроможність.
Ключовим для успішного врегулювання є раннє реагування на проблеми, що впливає на якість активів банку, який виводиться з ринку. Фонд гарантування реалізував 12 планів врегулювання неплатоспроможних активів, з них шість кейсів – передавання активів та зобов’язань до банку-приймальника.
Фонд працює над тим, щоб врегулювання, а не ліквідація банку, стало постійною практикою при виведенні фінансової установи з ринку.