Отримання мікрогрантів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738: особливості відображення у Розрахунку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) від 21 червня 2022 року № 738 із змінами та доповненнями затверджено, зокрема, Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі – Порядок № 738).
Порядком № 738 визначено умови, критерії, механізм надання безповоротної державної допомоги, зокрема, фізичним особам, суб’єктам господарювання у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі – мікрогрант).
Для цілей Порядку № 738 суб’єктом господарювання вважається суб’єкт мікропідприємництва чи малого підприємництва (фізична особа – підприємець або юридична особа) у значенні, наведеному в Господарському кодексі України від 16 січня 2003 року № 436-ІV, крім суб’єктів господарювання державного та комунального секторів економіки (п. 3 Порядку № 738).
Метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу.
Відповідно до п. 1 Порядку № 738 джерелами фінансування надання мікрогрантів отримувачам (зокрема, фізичним особам, фізичним особам – підриємцям) є кошти: Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі – Фонд); державного бюджету, у тому числі кошти, що надходять на рахунок Міністерства економіки України (далі – Мінекономіки) «Фонд підтримки малого та середнього бізнесу», відкритий у Національному банку, на який зараховуються добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права в національній та іноземній валюті.
Пунктом 2 Порядку № 738 встановлено, що головним розпорядником бюджетних коштів є Мінекономіки. Розпорядником коштів Фонду є Державний центр зайнятості.
Слід зазначити, що оскільки дохід у вигляді мікрогранту не пов’язаний з результатом від здійснення господарської діяльності фізичної особи – підприємця, то такий дохід, незалежно від обраної фізичною особою – підприємцем системи оподаткування, оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 ПКУ визначено виключний перелік доходів, які не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податків.
Відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та Фондів та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю згідно із законом, указами Президента України та актами КМУ, а також вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону України від 17 січня 2019 року № 2671-VІІІ «Про соціальні послуги» (із змінами та доповненнями).
Тобто, якщо мікрогрант надається на умовах, визначених актами КМУ, виключно з бюджетів та/або Фонду, то такі суми не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу фізичної особи.
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Згідно з п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» вказується ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку, яка визначається відповідно до нарахованого доходу.
Відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб суми державної допомоги, які отримує платник податку з бюджетів та Фондів відображаються податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».